per ЗО рее армия, регулярные войска и т. п. [В 1765 р. замість слобідських полків були створені регулярні гусарські полки російської армії (Іст. Укр. РСР)]. регулярність, -ності регулярность [Якщо діти в одні й ті самі години починають учитися в школі.., якщо їхньому добовому режиму властива регулярність, — всі процеси в організмі відбуваються нормально і ритмічно (Шкільна гігієна)]. регулярно нар. регулярно [Психіатр: Так ви наглянете, щоб ваша небога брала купелі регулярно і щоб увечері пізно не засиджувалась (Л. Укр.)]. регулятивний научн. регулятивный. регулятор, -ра регулятор [В кожному купе були регулятори, якими пасажири могли змінювати температуру повітря (Трубл.)]. регуляторний регуляторный. регуляція физл. регуляция. регульований регулированный, регулируемый [З метою збереження єдності в партії — учив Ленін—необхідна залізна пролетарська дисципліна, тверді норми партійного життя, регульовані Статутом E0 років КПРС)]. редагований редактированный, редактируемый [У 1878 — 1879 рр. видавав я разом з М. Павликом редагований в соціалістичному дусі місячник «Громадський друг» (Фр.I редагування редактирование [Яскравим прикладом громадської діяльності вченого [М. Ф. Гамалії] було редагування ним журналу «Гигиена и санитария» A910— 1913 роки) (Наука і життя, 1959, 2)]. редагувати, -гую, -гуєш редактировать [Юля нишком усміхнулась, згадавши оповідання Марка Твена про те, як він редагував сільськогосподарську газету (Донч.)]. редагуватися, -гується редактироваться [Всі органи преси, що перебувають в руках партії, повинні редагуватися надійними комуністами, які довели свою відданість справі пролетарської революції (Ленін)]. редактор, -ра редактор [Редактор — центральна фігура у видавництві (Літ. газ., 1951, IV)]. редакторство редакторство [Революційно-демократичний напрям газети за редакторства Маркса ставав дедалі виразніший.. (Ленін)]. редакторський редакторский [Сьогодні з нами ходив гулять [О. С. Маковей], багато розказував з своєї редакторської практики і взагалі про галицько-буковинські справи (Л. Укр.)]. редакційний редакционный [Партійна організація ніколи не забуває про колгоспну пресу, завжди допомагає редакційним колегіям, спрямовує їх діяльність (Рад. Укр., 1957,^ V)]. редакція редакция [Редакція рукописів моя (Коцюб.)', Прагнення до створення типового виразно відчувається в творчості Пушкіна. Це особливо яскраво видно при зіставленні різних редакцій окремих місць одного й того ж твору (Рад. літер., 1955, 18); Острожин: ..Наша редакція дуже інтересу ється мати вас своїм постійним співробітником (Л. Укр.); Доходила 10 година ранку, і я вже був біля редакції (Коцюб.)]; за (під) ~цією под редакцией [У Держлітвидаві вийшла антологія узбецької поезії за редакцією М. Ай- бека та В. Луговського (Літ. газ., 1950, Щ]. редан спец. редан [Катер мчав майже над поверхнею моря, мовби тільки ледь-ледь налягаючи своїми реданами на круту хвилю (перекл. з Первенцева)]. редемаркаційний редемаркациоиный. редемаркація редемаркация. редечка уменъш., ласк. разг. редечка. редингот уст. редингот. редиска редис; разг. редиска [Ще сніги не зійшли, а вже редиска червона (Горд.)]. редколегія (редакційна колегія) редколлегия (редакционная коллегия) [Учитель літератури твердить, що він [Павло! поет. Це ж саме кажуть і члени редколегії шкільної стінгазети (Ряб.)]. редукований лингв, и пр. редуцированный. редуктор, -ра техн., хим. редуктор [Фреза [канавокопача] приводиться в дію від вала відбору потужності трактора через карданний вал і редуктор (Шкідн. і хвор. с.-г. рослин)]. редукувати, -кую, -куєш спец, редуцировать. редукуватися, -кується спец, редуцироваться. редукційний спец. редукционный. редукція спец. редукция [Редукція печінкового кровотворення починається з першого дня життя новонародженої тварини (Фі- зіол.ж.,1956, 11,3)]. редуплікація лингв, редупликация. ре дуп лікований лингв, редуплицйрованный. редут, -ту воен. уст. редут [Редути були сміливим нововведенням Петра І і відіграли велику роль у бою під Полтавою (Вісник АН УРСР, 1949, 7)]. редюїт, -ту воен. уст. редюит. редька редька [В воскові пальці бере делікатно, за білий хвостик редьку (Коцюб.); Любить, як собака редьку (Ном.)]; обриднути гірше печеної ^ки по- гов. надоесть хуже (пуще) горькой редьки [Вона обридла йому гірше печеної редьки (Н.-Лев.)]. редьковий редечный. реевакуаційний реэвакуационный. реевакуація реэвакуация [В міру визволення території Радянської України [від фашистських загарбників] почалась реевакуація заводського устаткування і кадрів із сходу на захід (Іст. Укр. РСР)]. реевакуйований реэвакуированный. реевакуювати, -куюю, -куюеш реэвакуировать. реевакуюватися, -куююся, -куюєшся реэвакуироваться. реекспорт, -ту реэкспорт. реемігрант реэмигрант. рееміграція реэмиграция. реемігрувати, -рую, -руеш реэмигрировать. реєнт см. регент. реєстр, -ру реєстр; (список, указатель спец.— ещё) регистр, уст. сказка [Запиши, Миколо,
|