Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
рее 31 реа У реестр [козака]! Нехай буде... (Шевч.)]; ~р слів (словаря) словник; р є в і з ь- к і ^ри ист. ревизские сказки. реєстратор, -ра регистратор [Працівники радянської науки., повинні бути не тільки реєстраторами фактів, а й активними борцями за прогресивний, комуністичний світогляд (Рил.)]. реєстраторка разг. регистраторша [— Кого ви до нас прислали? — напосівся на реєстраторку тонкошиїй бородань (Хижн.)]. реєстраторський регистраторский. реєстратура регистратура [В реєстратурі він дізнався, що Чемезов лікується вже п'ятий місяць (перекл. з Добровольського)]. реєстраційний регистрационный. реєстрація регистрация [Після реєстрації шлюбу в загсі молодий і молода з ріднею, друзями по роботі і запрошеними гостями їдуть з піснями і музикою в село до батьків молодої (Нар. творч. та етн., 1957, 2)]. реєстрований регистрированный. реєстровець, -вця ист. реестровый казак [Вперше було взято на державну службу за розпорядженням короля Сигізмунда- Августа в 1572 р. 300 козаків. Вони були вписані у список-реєстр, звідки і дістали назву реєстрових козаків.. Реєстровцям була встановлена плата грішми і сукном (/сні. Укр. РСР)]. реєстровий реестровый; регистровый [Словник цей [українсько-російський] має дуже великий реєстровий список слів (Рил.)]; «-^вий козак ист. реестровый казак; #-~ва тонна мор. регистровая тонна. Ср. реєстр. реєстрування регистрирование. реєструвати, -рую, -руєш регистрировать [Станції спостереження, розташовані на території GPCP, безперервно реєструють сигнали, що надходять з борту космічної ракети (Рад. Укр., 1959, І)]. реєструватися, -руюся, -руєшся регистрироваться; (отмечать своё имя в списке — обычно) отмечаться [Наукова інформація з ракети реєструвалась на фотоплівках і магнітних стрічках з допомогою приладів, встановлених на наземних телеметричних станціях (Наука і життя, 1959, 2); Доки одні реєструються, інші вже несуть звідкись казанки з паруючим окропом, по-домашньому вмощуються по кутках підкріплятися (Гонч.)]. режим, -му режим [Все полетіло шкереберть, все, що було таке звичне раніше, ще за старого режиму (Смол.); В присмерку за гротом кам'яним Ми сходились для дружньої розмови Й, забувши про встановлений режим, До ранку там просиджували часто (Мур.)]; г^м економії режим экономии [Треба., найсуворіше і в усьому додержувати режиму економії, всемірно зміцнювати господарський розрахунок (Матер. XX з. КПРС)]; на високих г^мах (о работе механизмов, а также перен.) на высоких режимах. режимний режимный. режисер, -ра режиссёр [Люди снуються туди і сюди — хто знає, куди й для чого, а все це разом подібне до театру маріонеток, в якому режисер переплутав порядок п'єси (Коцюб.)}. режисерство режиссёрство [Тут під його [І. Карпенка-Карого] орудою та режисерством почались вистави (Саксаг.)]. режисерський режиссёрский [Поліпшилась режисерська і виконавська культура в театрах, підвищилась якість спектаклів (Літ. газ., 1951, VI)]. режисерування режиссирование; режиссёрство. Ср. режисерувати. режисерувати, -рую, -руєш режиссировать; (о профессии) разг. режиссёрствовать. режисирувати, -рую, -руєш режиссировать. режисура режиссура [Сильною стороною сучасної режисури є уміння чітко визначити ідейне спрямування вистави, розкрити соціальну значимість класичного твору, створити ясну і продуману експозицію спектаклю (Мист., 1955, 5)]. резеда бот. (Reseda L.) резеда [У саду резеда і левкої... (Сос.)]; красильна ^да (Reseda luteola L.) церва. резедовий резедовый [По них [луках] блукали тіні летючих хмар, наче хорти припадали, нюшили й щезали у резедових просторах (Коцюб.)]. резедові, -вих сущ. бот. резедовые. резектований мед. резецированный. резектувати, -тую, -туєш мед. резецировать. резекція мед. резекция [Результати резекцій легенів тепер дуже хороші. Смертність становить лише кілька процентів (Наука і життя, 1957, 3)]. резерв, -ву резерв [Великим резервом збільшення виробництва зерна є розширення площ посіву і підвищення врожайності кукурудзи (Коле. Укр., 1957, 10)]', т р у д о- в і ^ви трудовые резервы [Державні трудові резерви є основним джерелом поповнення робітничого класу нашої країни (Рад. Укр., 1948, XI)].г резерваж, -жу техн. резерваж. резерват, -ту резерват [На колектив [Бєло- везької] Пущі, як і інших подібних господарств, покладено завдання створювати резервати для розселення дичини в інші угіддя (Наука і життя, 1958, 8)]. резервація резервация [Нас, червоношкірих, — хто залишився живий, — загнали на ці невеличкі клаптики землі, що бі-м називають резерваціями (Кул.)]. резервіст воен. резервист. резервний резервный [Як для внутрішнього обігу, так і для обігу на світовому ринку кожна країна потребує певного резервного фонду (Маркс)]; ~ний полк (батальйон мт. п.) воен. резервный полк (батальон um. n.) [— Пане отамане, дивізія в мішку! — кричав розгублений полковник генералові Терешкевичу. — Дозвольте кинути резервний полк (Довж.)]. резервбваний резервированный. резервуар, -ра резервуар [Резервуари примусів блищали, мов золоті (Шовк.); Профспілки — резервуари державної влрди, школа комунізму, школа господарювання (Ле- нін)\. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)