Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
«мо 394 смо весело лузав горіхи (Трубл.); Мабуть, пройшло кілька годин, а може й ціла доба — недарма-бо смокче під серцем голодний черв'ячок (Донч.); Деякі чоловіки смоктали люльки (Коцюб.)', Дитина теж, видно, хоче [їсти], бо одно кричить і не втихає.. Притулиться, чи смокне, чи ні, та й назад, знову у крик!.. (Мирн.); Л у к а ш раптом скрикує: Пробі! Гину! В драговину попав! Ой, смокче! тягне! (Л. Укр.)]; rwxaTH кров сосать кровь [Він [руський брат] нам поміг в тяжкі години, У дні Жовтневих грізних бур Очистить землю України Від Скоропадських і Петлюр, Від тих панків, побий їх трясця, Що з нас смоктали кров і піт (Ол.)]; 2) (о тупой, ноющей боли) безл. сосать [Смоктало під грудьми від голоду (Тулуб)]] 3) (перен.: пить хмельное, обычно в большом количестве) разг. тянуть, потянуть; (только несоверш.— грубо — ещё) дуть, хлестать [Чи се ж таки не диво, Та й не див овина, Щоб по тижню мед, пиво Смоктала дівчина! (Г.-Арт.); Пан писар уже давно випив і простої, випив і калганової, не забув смоктонути і перчикової (Квітка)]. смола смола [Міцно пахло сосновою смолою (Донч.); Сонце припікало. На палубі шхуни розтоплювалась смола (Трубл.)]; пристав (прилип), як (м о в, наче, неначе) [шевська] «-«wia разг. пристал, как смола (как банный лист) [Дівчата справді прилипли до хлопця, мов смола (Янов.)]\ чорний, як ^ла чёрный, как смола; (о волосах—ещё) чёрный как смоль [Піднімався густий дим, то чорний, як смола, то білий, як осінній туман (Н.-Лев.); На рундуці з непокритою, чорною, як смола, головою стояв Остап Тур (Чорн.)]; шевська ~ла сапожный вар. «молений 1) прич. смолённый; ср. смолити; 2) прил. смолёный [Як часто хочеться іще хоч раз мені На нашім ветхім смоленім човні Рибалити з тобою до світання (Заб.)\. Смоленськ Смоленск. Смоленська область Смоленская область. смоленський смоленский. смолильний спец. смолильный. смолильник спец. смолильщик. смолистий 1) смолистый [Від зорі до зорі стукотіли сокири, рубаючи та обтісуючи сухе смолисте дерево (Тулуб)]', 2) (о чёрных и блестящих волосах) смолистый, смольевой, смоляной, смольный, чёрный как смоль [Густа смолиста щетина облямовувала його смагляве горбоносе обличчя (Ряб.)', Смолисті брови похмуро спали на очі (Бат)]. смолистість, -тості смолистость. смолисто-чорний чёрный как смоль [На її смолисто-чорне волосся упав сонячний промінь (Руденко)]. смолити, -лю, -лиш смолить [Єфрейтор., сидить верхи на перекинутому човні, смолить потріскане днище (Гонч.)]. смолитися, -литься смолиться. смоління смоление; разг. смолка. смолка см. смілка2. смолкий смолистый. смоловар, -ра смоловар, смолокур, смологон, смологонщик. смоловий 1) смолистый [Запалала при смереці смолова ялиця: горить моя досадонька, мов сухая глиця (Л. Укр.)]; см. ещё смоляний 1; 2) редк. сосновый [У тебе хата дубовая, у мене смоловая (Чуб.)]. смолокур, -ра смолокур, смоловар, смологон, смологонщик [Я вже підрядився в смолокури (Тулуб)]. смолокуріння смолокурение. смолокурний смолокуренный, смолокурный, смоловаренный. смолокурня смолокурня, смоловарня, смольня [Піде [Оверко] на смолокурню — дьоготь гнатиме... (Горд.)]. смолоскип факел [Бригада виїхала на місце аварії ще в густій передранковій темряві, з ліхтарнями і смолоскипами (Козл.); За нами вже було не село, а море розбурханого вогню і диму. Смолоскипом палала хата, в якій ми провели минулу ніч (Збан.)]. смолоскиповий факельный. смоляний 1) смоляной, смольный, смолевой, смолёвый, смолистый [Коло церкви палали смоляні бочки (Коцюб.); Добувається уран з різних руд. Найбагатша на нього так звана уранова смоляна руда — ураніт (Наука і життя, 1956, 12)]', ~на обманка мин. смоляная обманка; 2) (о чёрных и блестящих волосах) смолистый, смольевой, смоляной, смольный, чёрный как смоль [Засмаглі угорці водили поміж натовпом норовистих тонконогих коней, і гульвіса-вітер здіймав їм, наче крила, смоляні гриви (Риб.)]. смоляник, -ка факел [6-й голос: Запалюйте ліхтарі й смоляники. Освічуйте шлях славному козацтву (Самійл.)]. смолянистий, смолистий смолянистый, смолистый [Сліпучо спалахнули смолянисті скіпки (Збан.); Полум'я жадібно ковтає смолясту деревину (Тулуб)]. смолянка бот. (Viscaria Roehl.) смолка; <^ка клейка смолка липкая [На степових схилах між скелями зростають горицвіт весняний.., смолянка клейка (Укр. бот. ж., 1956, XIII, 2)]. смоляр, -ра смолокур, смоловар, смологон, смологонщик [Староста: ..Невже дурною буде, щоб виховувать себе для смоляра! (Тоб.)]. смолярня смолокурня, смоловарня, смольня. смолярство смолокурение. СМОЛИСТИЙ СМ. СМСЛіШЙСТИЙ. смоль: чорний як <^ль чёрный как смоль [Коси у неї як смоль чорнії (Квітка)]. смольний смоляной, смольный, смолевой, смолёвый, смолистый [І дядькові Кузьмі рубанком я псував Дошки (їх смольний дух мене п'янить і нині) (Рил.)]. сморж, -жа бот. (Gyromitra F г.) строчок [В полив'яних ринках гусли на вогні підливи з печериць, з сморжів і щавлю (Панч)]. сморід, -роду смрад, зловоние; разг. вонь, вонйща [Кипіли по вулицях казани з смолою, і сморід не давав дихати (Вас); |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)