Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
смо 395 ему Від смороду аж учаділа Орина (Горд.)]. сморідний смрадный, зловонный; вонючий [Гловацький метався в темному кутку брудного сморідного барака (Жур.)]. Ср. сморід. сморовйдло (для смазки осей, колёс) обл. подмазок [Прибіг знахар. Тудою, сюдою, віхтем, деркачем, клепадлом, довбнею, смо- ровидлом — нічого не вдіє! А до того ще й не розбере, що воно за хвороба (Вовч.)]. смородина смородина [Вздовж тину, за старою повіткою, росли великі кущі смородини (Довж.); Любиш смородину — люби і оскомину (приказка)]. > смородинівка смородиновка. смородинка уменьш., ласк, смородинка. смородинний смородинный, смородиновый [Господиня в кухні наливає Смородинного свіжого вина (Мур.)]. смородинник смородинник. смородиновий смородиновый, смородинный [Ігор лежить горілиць під тінню смородинового куща'(Донч.)]. сморчок, -чка обл. см. сморж. смотр, -ра воен. уст. смотр [Найгірше було їм [солдатам-якутам] на смотрах, та й на маневрах, на параді (Л. Укр.); Теодозя вирівнялася.., наче на смотру (Н.-Лев.)]. смотритель, -теля до рев. смотритель [Параска так і полинула вгору; материне серце заговорило. — Мого сина бить? Мою дитину нівечити? Та ще кому, ще хто? Мерщій обідай та ходім до смотрителя (Мири.)]. смотрйтельська 1) прил. см. смотрйтельський; 2) (род. смотрйтельської) сущ. дорев. смотрительская [Пішла вона у смотрительську і, вся тіпаючись, подала бумагу (Мирн.)]. смотрйтельський дорев. смотрительский [За це можна й смотрительське місце втратити (Полт.)]. емрад, -ду, емрід (род. емрбду) редк. см. сморід. смуга полоса; (узкая линия — ещё) черта; (по краю чего-нибудь — ещё) кайма [Коло брами стояла" сторожка для вартового, помальована білими й чорними смугами (Н.-Лев.); В закапелок увірвалась смуга світла, і дівчинка побачила постать у сірому (Іван.); Плоти заходили в смугу скель перед порогами (Баги); Людині з помірної смуги акліматизуватися тут [у В'єтнамі] важко (Козл.); Побудувавши соціалістичне суспільство, радянський народ вступив у нову смугу історичного розвитку, коли соціалізм переростає в комунізм (Матер. XXI з. КПРС)]; г~га вогню воен. полоса огня; ~га осілості дорев. черта оседлости; полезахисна ^>га с.-х. полезащитная полоса [Полезахисні лісові смуги сприяють снігозатриманню (Еолг. Укр., 1958, 2)]; прикордонна ~га пограничная полоса; штильова ~га мор. штилевая полоса. смугастий, разг. смуганистий полосатый; (о ткани редк. — ещё) дорожчатый [Вона була у смугастім світлім халаті (Гур.); Смугаста зебра лякливо косить очі на свого сусіда (Донч.); Маніжка на йому біла, вигладжена., і шараварки якісь смуганисті (Свидн.)]. смугастість, -тості полосатость. смугасто нар. полосами [В смугасто помальованій будці куняв регулювальник (Борз.)]. смуглий смуглый [По щоках його смуглого виду поп'ялося пухке волоссячко (Мирн.)]. смуглість, -лості смуглость, смуглота. смугліти, -лію, -лієш смуглеть, становиться смуглым. смуглішати, -шаю, -шаєш смуглеть, становиться более смуглым. смуглолиций, -ця, -це, смугловидий смуглолицый [Він був середнього зросту, смугловидий (Донч.)]. смуглявенький ласк. разг. смугленький [Що слово Улита промовить, так і зчервоніє; а що смуглявенька, то ще кращий здається той рум'янець (Барв.)]. смуглявий смуглый; разг. смуглявый, черномазый [Смугляве личенько розчервонілося (Коцюб.); Першою зайшла худенька смуглява жінка східного типу (Дмитр.)]. смуглявість, -вості смуглость, смуглота [За смуглявість і чорні кучері [Сашу Нестеренка] звалив класі циганом (Донч.)]. смуглявіти, -вію, -вієш смуглеть, становиться смуглым. смуглявішати, -шаю, -шаеш смуглеть, становиться более смуглым. смуглявка см. смуглянка. смугляк, -ка разг. смугляк. смуглянка, смуглявка разг. смуглянка; фольк. чернавка; разг. уст. чернушка [Смуглянка з першої парти.., очевидно, користувалася в своєму класі і авторитетом і любов'ю (Іван.)]. смуглястий смугловатый [3 худих плечей звисає лахміття, і крізь нього на животі світиться голе смуглясте тіло (Смол.)]. смугнастий разг. полосатый [Гребля була і справді вузька і вилася через Рось, неначе велетенська смугнаста гусінь загнулась од лотоків дугою (Н.-Лев.)]. смуговий, смужний спец. полосовой. смугувати, -гую, -гуєш (бить чем-либо, оставляя полосы) полосовать [Раз у раз здіймалася й опускалася рука.., смугуючи звіра (Донч.)]. смужечка уменьш., лас«, полоска; чёрточка; каёмочка; (о земле ласк. — ещё) полосонька [Тоненька, як голка, смужечка світла врізується в темряву (Козач.)]. Ср. смуга. смужка уменьш. полоска; (узкая, по краю чего-нибудь — ещё) каёмка [Банкноти перев'язані паперовою смужкою (Вільде); Далеко під горами смужкою блищить Дні* про (Н.-Лев.)]. смужкуватий полосатый; (о ткани редк. — ещё) дорожчатый. смужний см. смуговий. смута 1) (тревога, крайнєє замешательство, взволнованность) редк. смятение [— Чи він мене любить? Чіт чи лишка? — Чіт! І любить тебе від щирого серця!— обізвавсь Василь, що вже давно стояв біля неї і дививсь на її смуту (Квітка)]; 2) (мятеж) смута; уст. смятение [Були бійки, Були в нас і смути, Та такої, як се була, — Такої й не чути! (Руд.)]. смутити (смучу, смутиш) 1) (кого) печалить; |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)