Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сна 397 сні лемет з усієї снаги (Пере.)]; мені не до ~*гй мне не под силу; собі до «-^гй по себе, по своим силам. снажнйй обл. сильный [Се колись був снаж- ний кінь (Лубен, у. — Сл. Гр.)]. снайпер, -пера воен., спорт, снайпер [Кулеметники вели вогонь довгими чергами, снайпери били на вибір (Пере.)]. снайперство воен., спорт, снайперство. снайперський воен., спорт, снайперский [Він тримав поперед себе снайперську гвинтівку {Куч.)). снайпінг, -гу спец, снайпинг. снаряд 1) воен., техн. и пр. снаряд [Ніч. Десь далеко чути вибухи снарядів (Корн.)]; самокерований ^д см. самокеро- ваний; 2) спорт, снаряд [Цей табір, його посипані пісочком алеї.., спортивні снаряди та смуги перешкод усяких — це був світ, без якого не можна уявити було Гладуна (Гонч.)]. снарядний воєн, і техн. и пр. снарядный, снаряда (род, п. от снаряд) [Димки снарядних вибухів пливли за вітром у тайгу (Десн.)]. снастити (снащу, снастиш) спец. снастить, оснащивать. снасть, -ті 1) мор. у рыб. и пр. снасть І Палали корабельні снасті (Ільч.); Рибалка мовчки витяг свою снасть і під'їхав до берега (Десн.); В млині поскрипує немудра снасть Й мука тече (Ст.)\; 2) (опорная часть телеги um. п.) остов, станок [Раділи люди. Уже вони турбувалися об тім, коли орати, коли засівати; ..обдивлялися снасті у возів, у плугів, що несправне — справляли (Мирн.)]; 3) (преим. в сравнениях: для обозначения крайней худобы тела) разг. скелет; сама (одна) ~ть разг. кожа да кости [А з Настусі тим часом зробилась одна снасть..: ізсохла, зчорніла, змарніла (Барв.)]. снити (сню, сниш) видеть во сне; (о чем и без дополнения книжн. — ещё) грезить [Які в народних грудях сили, яке безмежжя у серцях!.. Про що віки крізь сльози снили — У наших розцвіта ділах (Рил.)]; ^ти ким, чим грезить кем, чем [Це вже чи не вдесяте за останні дні говорив Гриць про автомашину. Снив нею (Мин- ко)]; і н є снив хто и не снилось (и во сне не грезилось) кому [Я кілька днів тому й не снив, що 29 вересня [1939 р.] мені сходитиме сонечко за Байкалом (Коал.)]. снитися (сниться) сниться, грезиться [Дівчині снився якийсь неприємний сон, і вона прокинулась (Трубл.); Гурій спав. Йому, сердешному, й не снилось, Що дома нищечком робилось (Шевч.)]. снитка бот. (Aegopodium L.) сныть, снытка. снйця техн. снйца [Чіпляють [культиватор] за допомогою двох причіпних серег, .. прикріплених до середнього кінця сниці кожної секції культиватора (Колг. Укр., 1959, 4)]. снище разг. сон [— Ми з нею, — наче раптом прокинувшись після страхітливого снища, хутко мовив Жданов (Ільч.)]. снівннця спец. сновалка [Харитін сидів, по- I хиливши голову й похнюпившись, а думи снувались в його голові, як нитки на снів- ниці (Н.-Лев.)]. сніг, -гу снег [Вночі і ожеледь, і мряка, І сніг, і холод (Шевч.); В саду лежав глибокий сніг (Коцюб.); Його брови і вуса чорніли, а голова вже ніби снігом припала (Н.-Лев.); Еней, пожар такий уздрівши, Злякався, побілів, як сніг (Котл.); Зима без снігу — літо без хліба (приказка)]; лапатий rwr см. лапатий; обсипає <-*>гом безл. перен. бросает в холод [Гната раз обсипає снігом, другий — жаром... Ах, це неправда!., він не злочинець... (Коцюб.)]; пёрший ~г первый снег, пороша; обл. зазимок; (первый зимний санный путь) первопуток; разг. первопутка [Свіжий перший сніг укрив гори й долини ніби тонким дорогим полотном (Н.-Лев.)]; я к *-^г на голову разг. как снег на голову [Вісім паровиць везли її [Галин] посаг у Піски. Мотря як стріла все те, то аж злякалася. У неї ніколи нічого того і в думці не було, а тут — як сніг на голову! (Мирн.)]; як торішній ~г см. торішній. сн і гар, -ря, снігйр редк. см. снігур. сніговий снеговой; снежный [В долині лелів Констанцьке озеро і мріють снігові верхів'я гір (Л. Укр.); Снігова вода ще пахла гострою свіжістю, як перші проліски (Гонч.); Низько по небу мчали снігові хмари (Збан.); Гойдаються голі віти ясенів. Здіймається з землі снігова курява (Шиян); У цей день з «Лахтака» побачили надзвичайно білих, так званих снігових чайок (Трубл.)]; ~ва білість (білизна) снежная белизна; ~ві замети (намети) снежные заносы [Ноги стрягли у снігових заметах, вітер бив у лице (Коцюб.)]; <^ва лінія снеговая линия; «-^вйй плуг с.-х. снежный плуг, снегопах; ~вйй подорожник орн. пуночка. сніговитий снежный [Сонце зводилось жовте і косе, Ніч надходила довга, німа. Того року упала на Роси Сніговита безжальна зима (Мас.)]. сніговій, -вію, сніговиця, сніговійниця метель, вьюга [Затихають сніговії, спали вже морози... (Тер.); Сніговиця, ніби тонким серпанком, заслоняла все навколо (Войч.); Йшов [Баран] далі й далі, мов наперекір сніговійниці, що майже моментально замітала його сліди (Фр.)]. сніговійний метельный, вьюжный [А за вікнами, заліпленими вогким снігом, синів рання сніговійна ніч (Тулуб)]. сніговійниця см. сніговій. снігозатримання снегозадержание [Снігозатримання в колгоспі не новина. Кожної зими цим ділом займаються (Шиян)]. снігозатримування снегозадержание [Третього дня вся бригада вже закінчувала снігозатримування (Куч.)]. снігозахисний снегозащитный. снігозахист, -ту снегозащита. снігозбиральний снегоуборочный. І снігозбирання снегоуборка. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)