Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сні 398 сні снігомір, -ра снегомер. снігомірний снегомерный. снігонавантажувач снегопогрузчик. снігоочисний снегоочистительный [На майдані працювала снігоочисна машина (Донч.)]. снігоочисник снегоочиститель. снігоочищення снегоочистка. снігоочищувальний снегоочистительный. снігопад, -ду, редк. снігопаддя снегопад [Дмитро довгенько блукав у мороці густого снігопаду (Збан.); На зміну сніго- паддю і морозам прийшла весна (Цюпа)]. снігоподібний снегоподобный, снегообразный. снігоприбиральний снегоуборочный. снігоприбирання снегоуборка. снігоприбирач, -ча снегоуборщик. снігорозорювач с.-х. снегопах, снежный плуг [Чимало снігу на зябу можна затримати, користуючись кінними або тракторними снігорозорювачами (Колг. вироби, енцикл.)]. снігорозтавання снеготаяние. снігорозтоплювання снеготаяние. сніготанення снеготаяние. сніготоплення снеготаяние. снігування (обработка овощей, семян снегом) с.-х. снегование [В Лісостепу снігування насіння [модрини] дає кращі наслідки, ніж намочування і використання сухого насіння, а в Степу — навпаки (Колг. Укр., 1958, 4)]. снігур, -ра орн. снегйрь [Червоногруді снігурі стрибали по снігу (Тулуб)]. снігурка 1) снегурка, снегурочка [Я люблю свою кімнату. Білу, неначе снігурка, з букетом ірисів на столі (Коцюб.)]; 2) (мн. ч.' *^рки, -рок — коньки) снегурки, снегурочки [Сидячи на підлозі, він прив'язує до валянок старі, почорнілі від іржі снігурки (Ряб.)]. снігуронька ласк, снегурочка. снігурочка і) ласк, снегурочка [Зимонько- снігурочко, Наша білогрудочко, Не верти хвостом, А труси тихесенько, Рівненько, гладесенько Срібненьким сніжком (Гл.)]; 2) (мн. ч.: ~>чки, -чок—коньки) снегурки, снегурочки. сніданковий происходящий во время завтрака; дообеденный [Минула сніданкова пора (народна казка)]. снідання завтрак [Сторож, несучи снідання, стукнув дверима (Мирн.); Після снідання на баз пригнали отару (Багм.)]. сніданок, -нку завтрак [Після сніданку Марко поцілував батька і побіг до школи (Ст.); Сніданок — перехватка, а грунт — обід (приказка)]. снідати, -даю, -даєш завтракать [Був погожий ранок, і Семен Трохимович запропонував снідати надворі (Грим.)]. сніжаний снежный [Простору білі обійми Розкинулися в полях сніжаних (Ел.)]. сніжечок, -чка уменьш., ласк, снежочек [Замерзло поле скрізь, рілля, стерня, трава Сніжечком біленьким припала (Греб.)]. сніжина снежйна (разг.) [Мокрі сніжини шелестіли об шибки (Н.-Лев.)]. сніжинка снежинка [Сніжинки надворі, сніжинки роями летять до вікна (Сос.)\ Кружляло сніжинками пір'я (Тулуб)]. сніжистий снежный; разг. снежистый, снеж- лйвый; (покрытый снегом) заснежённый, заснеженный [Ти мені недовго снилась — У гуральськім буйнім танці, В золотім народнім строї, На сніжистій верховині Губалівської гори (Рил.)]. сніжити, -жить безл. снежить [Сніжило. Насувалася буря (Ільч.); Вітер майже затих, ледь-ледь сніжило (Збан.)]. сніжка снежок [Віктор жбурнув на Галину сніжкою (Ст.)]. сніжний, (реже) сніжний снежный [За сніжною пустинею далеко займалося півкругом сяйво (Л. Укр.); На шляху грайливо схоплювались маленькі сніжні вихорі (Баги); І мені не раз тут тісно, Серед гір отих сніжних, Тягне туга непоборна До степів тих запашних (Фр.); Ніч. Безсилі метелики. Лампа і сніжний папір. Курява срібна стелеться Од міріадів зір (Рил.)]; «•^на (реже ~на) білість (білизна) снежная белизна [Та статуя стояла вічно зимна І безучасна в білизні сніжній (Фр.)]; сніжна зима снежная зима [Стояла люта зима. Ще такої холодної та сніжної не зазнають люди (Мири.)]. сніжник, -ка спец. снежник [При значному сніжному покриві можна будувати сніжники, тобто набивати сніг у закриті котловани (Колг. вироби, енцикл.)]. сніжниця метель, вьюга [На другий день похолоділо, завіяла ще більша сніжниця (Турч.)]. сніжно нар. снежно. сніжно-білий снёжно-бёлый [Гори цей край прикривали Своїм сніжно-білим крилом (Криж.)]. сніжок, -жку ласк, снежок [Сонце сховалось за хмари. Посипав сніжок (Коцюб.); Скільки вистраждала ця жінка! ..Недарма у неї, ще зовсім молодої, волосся припорошене сніжком передчасної сивини (Ткач)]. снізка 1) уменьш. от сноза 1; 2) поперечные связи в ярме [Насміхаючись у душі, Те- рентій мусив пояснювати панові, що таке чашина, підгірлиця, каблучка і снізки в ярмі (Ст.)]; см. ещё сноза 2. сніп (род. снопа) сноп [Лукаш береться в'язати снопи (Л. Укр.); Крізь відчинені двері виривається сніп ясного світла (Куч.); І посипались іскри снопами, Запалала вся кузня огнем (Граб.)]; жати (заробляти) за ~п жать (зарабатывать) от снопа ІБатько пішов на слободу і почав у селян жать хліб за сніп (Кроп.); Кайдаші вижали свій хліб і стали заробляти у пана за сніп (Н.-Лев.)]. сніпок, -пка, снопок уменыи., ласк, снопик [Обрятовані від огню сніпки вимолотили, зібрали трохи зерна (Коцюб.); Не нажну я й снопка сьогодні; не здужаю й рук підняти (Вовч.)]. сніпочок,-чка, снопчик уменьш., ласк, снопочек [З житніх сніпочків пошита покрівля (Коцюб.); Мак поспіль вкрив городи коло кожнісінької хатки, снопчиками та жмутками ріс при дорозі (Вовч.)]. сніп'я собир. снопы [Ми кидаємось до скирти, розкидаємо сніп'я сюди й туди і справді: |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)