Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сно 399 сну бомби, бомби, бомби (Гонч.)', Блискотить, виграє сліпучим сніп'ям вогнів широкий шлях (Цюпа)]. сноб сноб. снобізм, -му снобйзм. сновига днт. цветочница. сновигання снование. сновигати, -гаю, -гаєш разг. слоняться; (торопливо двигаться туда-сюда) сновать, уст. сноваться; (о глазах) бегать; (о взгляде) блуждать [Люди сновигають між возами, між крамницями, між ятками (Н.-Лев.); В порту цілий день сновигали туди й сюди маленькі катери (Собко); Заглядав [Василь] у очі. А вони сновигали неспокійно (Риб.)]. сновида м. и ж. р. лунатик (о мужчине), лунатичка (о женщине) [Кажуть, не можна лягати в постіль, освітлену місяцем, бо сновидою станеш (Руденко); Цілу ніч не спалося — тинявся сновидою коло школи (Вас.)]. сновидати, -даю, -даєш обл. см. сновигати. сновиддя см. сновидіння. сновидець, -дця уст. сновйдец. сновидіння, сновиддя сновидение (ед. ч.); (чаще) сновидения (мн. ч.) [Димов уже спав міцно, без сновидінь (Борз.)', Сновиддя були різноманітні, барвисті (Гонч.)]. сноза, (чаще мн. ч.) снози (род. сніз) 1) тонкие перекладины в улье для поддерживания сотов [Дід Грицай., приставляв нові дна до старих уликів, поновляв снози (Н.-Лев.)]; 2) поперечные связи в ярме [Ярмо затріщало, снози переламалися {Горд.)]. снозйти (сножу, снозйш) приделывать «с н 6- 3 И». снопик уменыи., ласк, снопик [Чи я в полі не пшениця була, Чи я в полі не зерниста була? Взяли ж мене та й пожали І в снопики пов'язали — Така доля моя! (народна пісня); В печі тріснуло поліно, викинувши з піддувала снопик іскор (Ільч.)]. снопище увел. разг. снопище [Я ринка потягла великий ліщиновий сніп на горбок. Важкий снопище був, і дівчинка зупинилась відпочити (Донч.)]. сноповий с.-х. 1) сноповый; '-'ве сортування льону сноповая сортировка льна; 2): г^вйй віз арба [Скочив [Роман] на сноповий віз (Ст.)]. снопов'язалка с.-х. сноповязалка [Снопов'язалки — складні збиральні машини, які, крім зрізування і укладання стебел, автоматично зв'язують їх у снопи (Колг. вироби, енцикл.)]. снопов'язальний с.-х. сноповязальный [Удовиченко забрав Тетяну в третю бригаду, щоб полагодити снопов'язальний апарат у жниварці (Ле)]. снопок см. сніпок. снопоподавач, -ча с.-х. снопоподаватель [Снопи з скирти або з стола подачі надходять на снопоподавач, який подає їх у барабан молотарки (Колг. вироби, енцикл.)]. снопоподібний снопообразный. снопосушарка с.-х. снопосушилка. снопчик см. сніпочок. снотворне 1) прил. см. снотворний; 2) (род. снотворного) сущ. мед. снотворное [Гайворон: ..Маріє Романівно, дайте цій милій песимістці на ніч трохи снотворного (Дмитр.)]. снотворний снотворный; (вызывающий сон уст. — ещё) сонный, усыпительный [Лікування сном звичайно здійснюється з допомогою різних снотворних і наркотичних речовин (Наука і життя, 1956, 11)]. снотворність, -ності снотворность. снотворно нар. снотворно. снохацтво снохачество. снохач, -ча снохач. снохода м. и ж. р. редк. лунатик (о мужчине)? лунатичка (о женщине) [Не стямився [Ми- хайлик], як замугикав стиха та й подався, мов той снохода, вниз до міста, шляху не вибираючи (Ільч.)]. сночи, сночі нар. обл. вчера вечером [Брон- ко з'явився на вокзалі у Нашому [населений пункт] до першого поїзда, що відходив у напрямі Ставок. Каминецький поїхав туди ще сночі (Вільде)]. снувальний сновальный; ~на машина сновальная машина. снувальник текст, сновальщик. снувальниця 1) (о работнице) текст, сновальщица [Снувальниця., звичними рухами зв'язує нитку (Рад. Укр., 1959, IV)]; 2) (сновальный станок) обл. сновалка. снування текст, и пр. снование. снувати1 (сную, снуєш) 1) (что— в ткацком ремесле) сновать; (паутину и перен.: создавать что-либо в своём воображении) ткать [Вдова з.. дочками снувала пряжу (Бурл.); Павуки снували павутиння, комарі дзижчали (Мирн.); Почав снувати своє чорне павутиння Матюша Жиган (Шиян); Пам'ять почина Снувати знову плетиво безкрає... (Рил.)]; 2) (без дополнения: двигаться туда-сюда) сновать; (без дела разг. — обычно) слоняться; (перен. — о мыслях, мечтах um. п.) роиться [Бабина онука, дівчина, знай снувала з хати в сіни, а з сіней в хату (Мирн.); Річкою снують катери, буксири, стоять коло берега баржі (Янов.); Не спить Захар. Думки снують, накликали неспокій (Дор.)]. снувати2 (сную, снуєш) (давать начало чему- нибудь) редк. основывать, создавать; (перен.: обдумывать до полной ясности — обычно) вынашивать [Снував [Годі єра) ..нові плани, як би позаводити тут нові порядки (Фр.)]. снуватися1 (снується) 1) ткаться; (перен. — о речи, звуках um. n.) литься [Що у мене в полі — сіється, ореться, А прийду додому — прядеться, снується (народна пісня); От і снується спокійна розмова, Скручені круто димлять цигарки (Мал.); Снувалася нісня в присмерках І^Ірч.)]; 2) сновать; уст. сноваться; слоняться; ройться [Люди снуються туди і сюди — хто знає, куди й для чого (Коцюб.); І не чує [служка], як гукають старші: «Ти чого снуєшся? Чи тобі немає діла?» (Л. Укр.); День у день на вершинах снуються холодні тумани (Шиян); Дивні думки снувалися в^ душі Олекси (Фр.)]. Ср. снувати1 1—2. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)