Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сну 400 соб снуватися2 (снується) основываться, создаваться; вынашиваться; (появляться) возникать, сноваться (уст.) [Хочеться працювати, снуються плани— а це вже добре (Коцюб.); Скінчив. Спочинути б. Так ні ж — Новий вже замисел снується (Дор.)]. Ср. снувати2. снядіти, -діб плесневеть [Сир почав снядіти (Л. Янов.)]. соб 1) восклицание, которым направляют волов налево [— Гей, соб, сивий, соб, моругий! соб! — підбадьорив він воликів, налягаючи щиро на плуга (Коцюб.)]; 2) (в значении нар.) редк. влево, налево [Вже три роки я збираюсь, щоб побачити тебе, та коли лиш соб наверну, щось усе зверта цабе (Фр.)]. собака (м. р., реже ж. р.) 1) прям, собака, пёс [По квітничку собака поскакав, Усе понівечив і потоптав (Гл.); З-за хати вибігла суха собака, кудлата, як вівця (Н.-Лев.)]; 2) бран. собака; (обьтно с определением — ещё) пёс [Якась собака винишпорила, що в листі друковане, і мене кличуть на пошту, щоб одкрити при мені листи (Коцюб.)]\ О ^баці собача й смерть см. собачий; віщати ^бак на кого разг. вешать собак на кого [Коли говорити по совісті, не робіть цього. На вас уже й так всяких собак вішають (Збан.)]; [живуть] як кішка з «-wkoio [живут] как кошка с собакой; з "і с т и ~ку на чому (в чом у) разг. съесть собаку на чём (в чём) [Знає [відвідувач], може, не гірше, аніж сам Дем'ян- яук, що на цьому собаку з'їв (Жур.)]; ні за ~ку пропасти и т. п. разг. ни за понюшку табак^ пропасть и т. п. [Федора: ..Не п'єте, не курите, до ладу не з'їсте — всі ті карбованці та червінці складаєте. А помрете, то якась випорожнить кутки та й спасибі не скаже. Так ні за собаку й пропаде (Вас.)]; [о с ь] д є <-^ка заритий (зарита) перен. [вот] где собака зарыта [Ладимко теж розгублено кліпав очима, поступово догадуючись, де тут собака зарита (Руденко)]; як напише писака, то не злиже й ~ка поел, что написано пером, того не вырубишь топором; [я к] ~ка н а сіні [как] собака на сене [— Кому ж ти хліб збудеш? — Я сказав, що не продаю! — А що ж? Хіба краще, як він у тебе зогниє? ..Лежить собака на сіні... (Мирн.)]. собакар, -ря уст. псарь, собачар [Що тих со- бакарів, хто його зна скільки було (Полт. г. — Сл. Гр.)]. собаківник, -ка собаковод. собаківництво собаководство [Колгоспні пастухи одержать з першої на Україні школи пастушого собаківництва хороших помічників. За допомогою своїх чотириногих друзів один пастух зможе доглядати 300— 600 овець (Веч. Київ., 1958, І)]. собакоголові, -вих сущ. зоол. собакоголовые. собакознавець, -вця собаковед. собакознавство собаковедение. собакоподібний зоол. собакообразный. собарня редк. см. собачня. собацюга, собацюра (м. р., реже ж. р.) 1) увел. собачища [Зашуміла недалеко гудина, загавкав собацюга (Вас); Виловлював язиком [скалки] старий кудлатий собацюра (Волош.)]; 2) бран. собака, пёс. собацький редк. см. собачий. собача, -чати, собачатко, собаченя, -няти щенок; обл. кутёнок [Чужа, самотня росла Солоха, не як людина, а як собача яке (Мирн.); Десь собачатко тут взялося, Кудлате, миршаве, мале (Воскр.); Мале шолудиве собаченя зголодніло обнюхувало сміття на пероні (Досв.)]; ^чата, ~нята мн. ч. щенки, щенята, кутята (обл.), собачата (разг.) [Убийте пса! а собачат Своєю [рукою] заріжу (Шевч.)]. собачий 1) прям, собачий; разг. пёсий, псиный [Між бурлаками почалася тривога: одні казали, що пани насипали зумисне в криниці отрути, другі казали, що посесор годує людей собачим м'ясом (Н.-Лев.); То не іграшки, не жарт — В зубах собачих побувати (Гл.)]; 2) перен., бран. собачий [Ой чумаче, чумаче, життя твоє собаче! (Ном.)]; 0 ~че вим'я мед. обл. сучье вымя; «-^ча кропива см. кропива; *^че мило см. мило1; ~ча петрушка см. петрушка1; ^ча рожа см. рожа 1; «^чий син см. син; ~чий холод разг. собачий холод [— Холод собачий, — сказав Семен, — поганий господар той Зел енський, ось і дрова лежать, а пічка не горить (Собко)]; собаці г^ча й смерть собаке собачья смерть. собачина (мясо собаки как пища) собачина [А н з о р г є: Ти дав Дружка забити? Старий Бавмерт: А що ж, хіба »• голоду здихати? ..Є г е р: Чи то ви завжди такі лакомі на собачину? Бавмерт: ..Хоч би нам її не бракувало (перекл. Л. Українки)]. собачина разг. прен. собачонка. собачка1 уменьш., ласк, собачка; собачонка [На нього раптом став брехати куций, вухатий собачка (Ільч.); Бігла по мосту собачка Мушка (Коцюб.)]. Ср. собака 1. собачка2 (у ружья, револьвера) собачка [Ватажок, прикинувши гвинтівку до плеча, натис на собачку (Сміл.)]. собачник разг. собачник [Враз розлігся в темноті різкий свист собачника Савки, що аж шарахнулись коні (Панч)]. собачниця разг. собачница. собачня собир. собаки [Гостей на полювання наїхало багато, всі з своїми єгерями, собачнею (Іван.)]. собез, -зу (соціальне забезпечення) собес (социальное обеспечение). собі 1) мест. см. себе; 2) част, себе [Було собі Ягня, потішненьке таке, В кошарі не було такого: Жартливе і швидке (Гл.); Прийшла до нас Маруся.. Сидимо усі тихо собі у смутку (Вовч.); Люби ж собі, мов серце, Люби, кого знаєш (Шевч.)]; знай *^бі (не обращая внимания ни на что) знай себе [Ніби в хаті, На холоді сердешна мати Під тином, знай собі, сидить. Стара неначе одуріла (Шевч.)]; н і ч о г о ^бі ничего |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)