Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сов 402 сод совісний совестливый; (честно выполняющий свои обязанности) добросовестный [Він був., солідний, незвичайно совісний робітник (Фр.)]; О '"'ний суд ист. совестный суд [За указом від 25 квітня 1803 р. так звані совісні суди Лівобережжя повинні були створюватися на зразок судів, які існували в інших губерніях Росії (Іст. Укр. РСР)]. совісність, -ності совестливость; добросовестность. Ср. совісний. совісно 1) нар. совестливо; добросовестно [Кожна праця наша повинна бути виконана совісно й чесно (Коб.)]; ер. совісний; 2) (в значении сказуемого) совестно [Совісно мені, що не одписав Вам зразу на Ваш лист (Коцюб.)]; йому було ~но кривдити сироту ему было стыдно обижать сироту; разг. он совестился обижать сироту. совістити, -віщу, -вістиш разг. совестить, стыдить [Полковник Лобода кілька разів пройшовся серед старшин, совістив ко- і заків і вийшов у коло з промовою (Ле); Старий батюшка не раз по-всякому совістив Матвія і на вулиці, і коло церкви (Ст.)]. совіститися, -віщуся, -вістишся разг. совеститься, стыдиться [Він неначе совістився питати за те, що Балабуха одбив од Моссаковського вільшаницьку парафію (Н.-Лев.)]. сбвість, -ті совесть [Спить Чіпка. Совість, задобрена горілкою, його не мучила (Мирн.); Совість гризе без зубів (приказка)] Велика радянська література є совістю всього передового, демократичного людства (Літ. газ., 1948, XII); Радянська влада проголосила свободу совісті (Іст. КПРС)]; без найменшого доко- р у г^т'і см. докір; для очистки ~ті см. очистка; н а «-^ть (делать что- либо) на совесть [Наші партнери постачають вино на совість (Збан.)]; на ^ті чиїй (у кого) на совести чьей (у кого) [На совісті католицької церкви лежать жахливі злочини, вчинені нею протягом віків проти трудящих, проти передових громадських діячів, представників науки (Наука і життя, 1956, 3)];не за страх, а за «-^ть не за страх, а за совесть [А вже коли обрав ти шлях, — не відступай, не збочуй, трудись за совість, не за страх, ще й інших заохочуй (Дор.)]; сказати п о rw-ri (разг. н а ~ть) сказать по совести; (вводное словосочетание) по совести говоря [Г р и ц ь к о: ..Глянь на себе, на свою гидоту подивися, та й скажи по совісті: чи можна отаке робити? (Мирн.); Скажіть же тепер самі на совість, що би ви зробили (Фр.)]. совіт, -ту разг. совет [X р а п к о до сина: Тебе не буду питати, твого совіту не буду просити... (Мирн.); Прийшов покликаний брат Агапіт, На неміч свій лікарський дав совіт (Фр.)]. совітати, -таю, -таеш обл. 1) (кого) советовать (кому) [Мене люде совітають піти до старшини та пожаліться (Волч. у. — Сл. І Гр.)]; 2) (без дополнения) советоваться [Я до тебе, Любочко, не любить прийшов; Я до тебе, Любочко, совітать прийшов (народна пісня)]. совітатися, -таюся, -таєшся обл. советоваться. совіти, -вію, -вієш разг. советь, соловеть [Очі дедалі совіли — вії злипалися... (Мирн.)]. совітник дорев. редк. советник [Ви, пане надвірний совітнику, ніколи нічого на знаєте (Фр.)]', см. ещё радник 1. совітувати, -тую, -туєш разг. советовать [Коли полковник довідався, що я купив коня, похвалив мене і совітував частіш його чистить (Кроп.); Вона йому часта совітувала: так зроби, те зроби (Григ.)]. совітуватися, -туюся, -туєшся разг. советоваться [Промеж себе [люди] совітуються (Квітка)]. совка 1) энт. совка [На Україні озима совка протягом літа розмножується в двох поколіннях (Колг. вироби, енцикл.)]; 2) орн. совка; см. ещё сплюшка. совковий совковый. сов манитися, -нюся, -нишся обл. слоняться (разг.) [Батько й мати Василеві засмучені совманяться по хаті (Барв.)]. совманути, -ну, -нёш обл. толкнуть; разг. толкануть [Пані тільки ногою мене сов- манула та зараз і звеліла дівчатам до хати однести (Вовч.)]. совок, -вка совок [Набрала [Катерина] у совок проса (Шиян)]. совочок, -чка уменьги., ласк, совочек [Старша малеча лазила по землі, виписуючи на ній паличками, совочками й лопатками мудрі малюнки (Досв.)]. сов'ятко ласк, совёнок. сов'ячий совиный, совий [Герман, притулений до виверта, видний хіба для сов'ячих очей, довго слухав (Фр.)]. согрішати, -шаю, -шаєш, согрішити, -шу> -шйш рел., перен. согрешать, согрешить [Нічим ми так не согрішаємо на світі, як язиком (Квітка); Урвав короткий час на святках і согрішив: написав нове оповідання (Коцюб.)]. сода сода [3 водоростей добувають поташ і соду (Наука і життя, 1960, 1)]. содаліт, -ту мин. содалит [Грає вона синяво-зеленим аквамарином, ..содалітами, ніжно-блакитними топазами (Тич.)]. содник, -ка бот. (Suaeda F о r s k.) свёда, содник. содовар, -ра спец. содовар. содоваріння спец. содоварёние. содовий содовый [Для содової промисловості, крім кухонної солі, потрібний вапняк (Наука і життя, 1956, 11)]; ^ва вода содовая вода, содовая (сущ.) [Жестом попросила [дама] налити їй у склянку содової води (Вільде)]. содом, -му, (реже) содома, -ми разг. содом [Біля Наумишиної хати — содом. Вогонь обхопив стодолу, стіжки, перекинувся на хату. На подвір'ї спека, як у пеклі (Коцюб.); В хаті.. колотнечі: содома піднялась, що й не сказати (Свидн.)]; |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)