Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сок 404 сол тать; (о курах—ещё) клохтать; (о сороке — обычно) стрекотать, сокотать (обл.) [Крізь ранішній сон чув Матвійко, як мати відчинила віконниці, як сокорили за вікном кури (Донч.); Півень сокотав та скликав курей (Н.-Лев.); Пролинув шульпіка, і кури знову зграєю сходяться, сокотять (Мирн.); Над тим місцем, де почувся крик, голосно заскреготала сорока. Не перестаючи сокотати, вона перелетіла з дерева на дерево (Панч)\ Хто хоче — сокоче, а хто— кудкудаче (приказка)]; 2) (перен.: говорить быстро,, без умолку) разг. щебетать; (неодобр. — ещё) трещать [— Будуть у нас сини, — сокорила вона (Гонч.); Лепече та сокоче [крамар], хвалить крам, нема, мов, кращого й на світі (Н.-Лев.)]. сокоріння, сокотання, сокотіння 1) кокотанье; клохтанье; стрекотание [Чути ремиґання волів, і задоволене пирскання коней, і., сокоріння курей (Епік); Невідомо звідки чути куряче сокотіння (Коч.)]; 2) щебетание, щебет; трескотня. Ср. сокорити 1—2. сокотати см. сокорити. сокотити, -кочу, -котиш обл. беречь; (наблюдать за сохранностью — ещё) стеречь І— Що буде з дітьми, як маму заженуть кудись далеко? — думав Василько. — Хто їм раду дасть? А вона ж так просила сокотити дітей, так заповідала (Турч.); Він мусить сокотити вогонь, ..бо хто знає, що б сталось, якби не вберіг (Коцюб.)]. сокотитися, -кочуся, -котишся обл. беречься; остерегаться; разг. стеречься [По суворих диких верхах., гніздиться всяка мара, ворожа сила, з якою тяжко боротись. Лиш одно — сокотися... (Коцюб.); Він знову обертається назад, хоче сказати Чічці, аби сокотилася і не ударилася об той там камінь (Черемш.)]. сокотіння см. сокоріння. сокотіти см. сокорити. сокотуха разг. 1) эпитет курицы [Гей, ви, кури-сокотухи! Хто не чув — нехай послуха: Я аж двох мишей зловив! (Бойко)]; 2) (о человеке) трещотка [Сокотухи наші до всього подогледжувались (Барв.)]. Сократ (имя) Сократ. сокровенний книжн. сокровенный [Йому, Гло- вацькому, хотілося б зазирнути., в душі цих людей, зрозуміти їх сокровенні думи і ту велику силу, що рухає їхні серця сокрушати, -шаю, -шаєш, сокрушити, -шу, -шйш редк. 1) книжн., шутл. крушить, сокрушать, сокрушить [Поет [Т. Г. Шевченко] непохитно вірив, що народ повстане проти гнобителів і сокрушить їх силу (Рил.); Почав [писар], як він каже, сокрушати перш борщ гарячий з усякою мілкою рибкою та пшоняну кашу (Квітка)]; 2) (печалить) разг. крушить (уст., фольк.), сокрушать, сокрушить. сокрушатися, -шаюся, -шаєшся 1) крушиться; сокрушаться [Од вітру, билиночко, не шатайся, Од сонця, билиночко, не сокрушайся (народна пісня)]; ер. сокрушати 2; 2) страд, з. сокрушаться; ср. сокрушати 1. сокрушити см. сокрушати. сокурсник редк. сокурсник [Галина покохала свого сокурсника Віктора Булигіна (Коп.)]; см. ещё однокурсник. сокурсниця редк. сокурсница [Немало її соку рсниць, які жили у гуртожитку, побували у неї вдома (Риб.)]; см. ещё однокурсниця. соланін, -ну хим. соланин [Значні кількості соланіну можуть спричинити тяжкі отруєння тварин (Свинарство)]. солдат солдат [Війна скінчилась. їдь, солдат, До рідних міст (Мал.); Картини героїчних битв Вітчизняної війни оживають в кипучій праці солдатів трудового фронту (Літ. газ., 1948, І); Ми — правди і щастя солдати, сім'ї трудової сини (Сос.)]. солдатик 1) ласк, солдатик [Я, дев'ятирічний хлопчик, часто приходив сюди погратися олов'яними солдатиками (Донч.)]; 2) энт. красный клоп, солдатик. солдатка солдатка [Зібрала Марія таких, як сама, солдаток і організувала рибальську бригаду (Куч.)]. солдатня собир. разг. прен. солдатня, солдатьё [Яків розказав, що ледве пробрався до мене — така сила солдатні на дорогах (Мур.)]. солдатський солдатский [До пізньої ночі розповідав старий солдат і про муштру в казармах, і про важке життя солдатське (Іван.); Грізно тупоче по тракту кіннота, гойдаються в світанковій імлі сірі солдатські шапки (Гонч.)]. солдатчина уст., разг. солдатчина, солдатство [Найкращі літа свого життя війні віддати довелось, змарнувати в солдатчині... (Гонч.)]. солдафон разг. презр. солдафон [Для Пушкіна була глибоко ненависна Росія царя, Росія грубого солдафона Аракчеева (Рил.)]. солдафонство разг. презр. солдафонство. солдафонський разг. презр. солдафонский [— Можеш сідати! — гукнув він Чіпа- ріу, ..міняючи свій солодко-ввічливий тон на солдафонську грубість (Смол.)]. солевар, -ра солевар [Ішли із Тору вбогі солевари.. І їм уже ввижалися пожари, Походів гул, панів смертельний крик (Шп.)]. солеваріння солеварение [Проведені ним [М. В. Ломоносовим] експерименти і дослідження сприяли розвиткові солеваріння на Україні (Іст. Укр. РСР)]. солеварний солеваренный, солеварный. солеварня солеварня, солеварница, варница [Це ж колишня держава купців Строгано- вих. У них тут свої солеварні були, заводи, фортеці... (Донч.)]. солевитривалий бот. солестойкий, солевыносливый [Докорінне поліпшення пасовищ з великою кількістю солонців полягає в застосуванні глибокої оранки та в правильному доборі посухостійких і солевитривалих компонентів трав (Бот. ж., 195В, солевитривалість, -лості бот. солестойкость, солевынбеливость [Досліди показали велику солевитривалість цукрових буряків (Колг. Укр., 1958, в)]. соледобування солепромысел. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)