сол 405 сол солекоп солекоп [Жовтуватим кволим світлом горіли лампочки солекопів, відсвіт вогнів тьмяно грав на великих брилах солі (Скляр.)]. солелюбний бот. солелюбивый. солений соленный. соленоїд физ., техн. соленбид. солепромисловець, -вця до рев. солепромышленник [Великі російські солепромисловці Строганови привозили в Стародуб сіль і мали там двір і соляні амбари (Іст. Укр. РСР)}. солепромисловий солепромышленный. солепромисловість, -вості солепромышленность. солестійкий бот. солестойкий, солевыносливый [Належить [аморфа] до посухо- і солестійких кущових порід (Колг. вироби, енцикл.)]. солестійкість, -кості бот. солестойкость, соле- вынбсливость. солетворний солеобразующий. солецизм, -му филол. солецизм. солея церк. солея. солильний спец. солильный. солильник спец. солильщик. солильниця спец, солйльщица. солильня спец, солильня. солити, -лю, -лиш солить [Отаман возив рибу в Акерман і продавав її свіжою на базарі. На лимані не солили риби в бочках (Н.-Лев.); — Чи солила галушки? — пита мати (Мирн.); Справді, не солити ж йому свій капітал! (Гонч.); Євген Вікторович., міг тільки й сказати, майже пошепки: — Три роки вже солять їм, думаєте, я не бачу? (Ле)\. солитися, -литься солиться. солідаризація солидаризация. солідаризуватися, -зуюся, -зуешся солидаризоваться, солидаризироваться [Перемога над Каргатом недешево далась його опонентам, а з ними Русевич солідаризувався повністю (Шовк.)]. солідарний солидарный [..для того, щоб здобути перемогу, щоб зробити соціалістичний переворот, пролетаріат повинен бути здатним до солідарної дії, до справи повалення експлуататорів (Ленін)]. солідарність, -ності солидарность [Тема інтернаціональної солідарності, дружби й братерства народів завжди була однією з провідних тем нашої літератури (Літ. ваз., 1959, III)]. солідарно нар. солидарно [Трудовим людям у місті й> селі треба єднатися, організуватися в один фронт і боротися проти них [панів] відважно, солідарно й нещадно (Коал.)]. солідний солидный; (уважаемый — ещё) почтённый; (рассудительно-серьёзный, не легкомысленный — ещё) степенный; (дельный; положительный — ещё) основательный, обстоятельный; (о доводах um. п. — ещё) веский; (о внешности, силе um. п. — ещё) внушительный; (значительный, большой — о размере, расстоянии, количестве разг. — ещё) почтительный, приличный [Бонков- ський біг за нею [Олесею], а солідний Ба- лабуха ледве догнав їх коло грядок фіалок та айстр (Н.-Лев.); Він намагався тримати себе як дорослий, говорив солідним голосом (Шер.); З-під його [Франкового) пера вийшов цілий ряд солідних наукових праць (Коцюб.); А як батько почнуть [сварити], краще мовчати. Бо в батька аргументи були солідніші (Вишня); Й сам Андрій уже, нівроку, вважає себе цілком дорослим. Що не кажіть, а вісімнадцятий рік — це солідна цифра (Гур.)]. солідність, -ності солидность; почтенность; степенность; разг. степенство; основательность, обстоятельность; вескость; внушительность [Всі вони [гості] мали велику шанобу до пана Адама за його рівний характер, солідність і гуманізм (Коцюб.)]; для г^ності для солидности [Дядько Оксентій дуже полюбляв нові слова., і в розмові вживав їх для солідності (Смол.)]. Ср. солідний. солідно нар. солидно; почтенно; степенно; основательно, обстоятельно; веско; внушительно [Ватя йшла повагом, солідно, мало говорила і вдавала з себе поважну особу (Н.-Лев.); Степан скинув свою шапчину, витер нею піт з лоба і засунув у торбинку. — Припікає... — солідно промовив він (Коп.)\. Ср. солідний. солідол, -лу спец. солидол [Трактористи враз оточили директора. Кожен з них підсовував Устиму Сидоровичу., новеньку, змащену солідолом деталь (Збан.)]. солімка редк. см. соломка. соління соление; (действие — ещё) солка [Соління і квашення — це найпростіший спосіб консервування овочів (Колг. Укр., 1957, 8)]. соліпсизм, -му филос. солипсизм. соліпсист филос. солипсист. соліпсичний филос. ' солипсический. солірувати, -рую, -руєш солировать. соліст солйст [Як вийде він в клубі співать перед нами, Колгоспного хору відомий соліст, То навіть діди — й ті розводять руками: Ну що, мовляв, скажеш! Народний артист! (Ол.)\ У танці бере участь весь колектив, і на його фоні виступають окремі солісти (Мист., 1958, 6)]. солістка солистка [Ще недавно лунав у [київському оперному] театрі чарівний голоо Галини Олійнпчзнко, а тепер наша вихованка — солістка Великого театру СРСР, всесвітньовідома співачка (Мист., 1959, З)]. солітер1 , -ра зоол. солитёр. солітер2 , -ра (бриллиант) солитёр. соло нескл. сущ. ср. р. соло [Петрик сьогодні аж у двох піснях співав соло (Збан.)]. соловей, -в'я, обл. соловій, -вія соловей (Над головами раптом затьохкав соловей (Панч); Соловії лящали між гілками липи (Фр.); Любий друже, покохаєш Ти вже скоро, — і тоді Враз проснешся, заспіваєш Солов'єм на всі лади (Черн.)]; ~вей піснями не ситий поел, соловья баснями не кормят. соловейків, -кова, -кове, соловейковий соловьиный, соловья (род. п. от соловей) [Василь Тетеря..: Зажурилася, за-
|