Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
СОЛ 407 СОЛ солодко нар. сладко; пресно; приторно; сладостно; умилительно; слащаво; умильно [Як бджоли на той мед, злітались городяни, І ласо їли всі, і солодко пили (Гл.); Ганька солодко спала, розкидавшись на ліжку (Сміл.); Україно, Верховино, Зелені Карпати! Як нам любо та солодко Вас рідними звати! (народна пісня); Чирва: ..Хіба йому на заводі солодко? (Мик.)\ Маланка все солодко осміхалася, хоч душа в неї сичала (Коцюб.)]. Ср. солодкий. солодкозвучний сладкозвучный (книжн.). солодкозвучність, -ності сладкозвучность (книжн.), сладкозвучие. солодкомовний сладкоречивый (книжн.) [Кравчик посила їй [Катрі] навздогінці такі солодкомовні привіти, що в неї аж дух спирає в грудях (Мирн.)]. солодкомовно нар. сладкоречиво (книжн.) [Із дівчатами розмовляє він не своїм голосом, солодкомовно, влесливо (Горд.)]. солодкомовство сладкоречивость (книжн.), сладкоречив (уст.) [Сагайдак: Кузьма Пилипович, так би мовити, став жертвою власного солодкомовства (Дмитр.)]. солодкуватий сладковатый; (приторно-нежный — ещё) слащавый [М'ясо карася солодкувате і жирне (Укр. страви); Терпкий солодкуватий запах цвіту груші і яблунь приємно лоскотав у ніздрях (Кач.)]. солодкуватість, -тості сладковатость; слащавость. Ср. солодкуватий. солоднеча разг. сладость [— Це дорога горілочка. Патока й полинь! Усе вкупі! і солоднеча і гіркість! — сказав Копроні- дрс (Н.-Лев.)]. солодовий солодовый; ~ві ростки солодовые ростки [Солодові ростки — цінний білковий корм, який охоче поїдають усі тварини в свіжому і сухому вигляді (Колг. вироби, енцикл.)]; ^вий завод солодовенный завод. солодовник спец, солодовник [В документах 1425 р. згадується про існуючі у Львові цехи різників, пекарів, ковалів, кравців, шевців, сідлярів, солодовників (пивоварів)^ та ін. (Іст. Укр. РСР)]. солодовниця спец, солодовница. солодовня см. солодівня. солодощі, -щів 1) (сладкое) сладости; разг. сласти [Айша в малій виноградній альтанці сидить і їсть солодощі (Л. Укр.)]; 2) перен. сладость; (удовольствие — ещё) наслаждение [Старовинна мудрість доводить, що на слабкі голови влада впливає погано. Зазнавши її отруйних солодощів, людина з слабкою головою втрачає почуття міри (Мик.)]. солодун, -на см. солодій. солодшати, -шав становиться более сладким, становиться слаще. солодше 1) прил. см. солодший; 2) нар. слаще. солодший более сладкий, слаще [Василь: Чого на наш куток по воду прийшла? Л у к і я: Тут вода солодша! (Нроп.)]; хрін від редьки не ~ший см. хрін. солодюсінький см. солодісінький. солома солома [Жовтіють ожереди соломи на току (Мирн.)]. соломаха кул. уст. саламата [Явдоха, пройшовши далі, вже прискіпувалась до кашовара: — Сотник прислав спитати: чого це в тебе соломаха така нудна? (Ільч.)]. соломина соломина [Одна соломина висунулась з брички (Свидн.); Було таке — ні зернини, ні соломини! їсти нічого, топити нічим (Мирн.)]; і за ~ну вхопиться, хто топиться погов. утопающий и за соломинку хватается. соломинка уменьш. соломинка [Г о р п и- н а: ..Я таки, щоб запевнити себе, чи й справді заснув [батько], взяла соломинку та й полоскотала його по щоці (Кроп.)]; хапатися за г^ку перен. хвататься за соломинку. соломіт, -ту строит, соломит [Соломіт являє собою прямокутні плити, виготовлені з чистої сухої соломи (Колг. вироби, енцикл.)]. соломітовий строит, соломитовый. Соломія, разг. Солоха Соломония, Соломйя, Саломйя. соломка 1) ласк, соломка [Воли, поївши свою соломку.., пішли собі (Квітка)]; 2) (об одном стебле) соломинка [Почав він [горобчик] пір'ячко до пір'ячка збирати, соломку до соломки складати (Л. Укр.)]; 3) кул. соломка [Нарізані соломкою буряки тушкують (Укр. страви)]. соломовіддільник с.-х. соломоотделитель. соломокопйтель, -теля, соломокопнувач, -ча с.-х. соломокопнитель [Обабіч стежки вид- нілись купи соломи, викинутої соломоко- пителем і ще не звезеної (Ряб.)]. соломокрутка техн. соломокрутка. Соломон Соломон. Соломонйда Соломонйда. Соломонові острови (род. Соломонових островів) Соломоновы острова. соломонька ласк, от солома [Комарі гудуть, Спати не дають, Ой, уткну я головоньку У ячмінну соломоньку (народна пісня)]. соломопідйомник, соломопідіймач, -ча с.-х. соломоподъёмник. соломоподавач, -ча с.-х. соломоподаватель. соломопрес с.-х. соломопресе. соломорізка с.-х. соломорезка [Колгоспні майстерні виготовили високопродуктивну соломорізку (Колг. Укр., 1956, 3)]. соломорозкидач, -ча с.-х. соломоразбрасы- ватель. соломотранспортер, -ра с.-х. соломотранспортер [Велику економію тягла дає соломотранспортер, який приводиться в дію шківом від молотарки (Рад. Укр., 1949, VIII)]. соломотряс с.-х. соломотряс [Гаркуша поставив Вустю з Оленою до соломотряса, в найгустішу пилюку (Гонч.)]. солом'яний 1) соломенный [Солом'яні стріхи хат тонуть серед білого шумовиння садів (Вологи.); Огрядний дядько в гарному костюмі й солом'яному брилі, не поспішаючи, проходить ярмарком (Янов.); Завадки вже не було на сцені. На його місці стояв юнак з буйною солом'яною чуприною (Біль- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)