Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 607):
Попередня 
Наступна

сол 408 сол
де)]; ~ний вдівець разг. соломенный
вдовец; ~на вдова разг. соломенная
вдова [До Сані підійшла Марина, обняла
за плечі і сказала потихеньку: — Тепер
ми з тобою солом'яні вдови (Собко)];
краща (лучча) ~на згода, як
золота звада см. звада; 2)
питающийся соломой [Сінним конем, а
солом'яним волом не далеко заїдеш (Ном.)].
солом'яник разг. 1) (тюфяк, набитый
соломой) соломенник [Лежиш ти, чекаючи
смерті, і солом'яник твій під тобою вночі
шарудить (Пере.)]; 2) соломенное чучело
[У панському саду стояли генерали — Та
й тим на голову сідали [горобці], А це
солом'яник... Не боїмось, Під носом
пурхаєм і сміємось (Гл.)]; 3) соломенный
короб, плетёнка [Порядкувала [Онися]
навіть людьми, що вносили кадовби, діжки,
..солом'яники та бодню (Н.-Лев.)]; 4)
соломенная шляпа [Бойківські повстяні
крижані та підгірські солом'яники — все те
густою, брудною, сірою хмарою вкривало
толоку (Фр.)].
солоненький ласк. разг. солёненький І—
Чого ж вам, дідусю? Горілочки чи пива
холодного? ..— Принеси чарочку та
солоненького чогось заїсти (Тулуб)].
солонець, -нцю 1) (почва) солонец [Солонці
характеризуються дуже низькою
родючістю, а в ряді випадків — зовсім безплідні
(Наука і життя, 1966, 11)]] 2) бот.
(Salicornia L.) солерос [Коло єриків
зеленів очерет та оситняг і, наче кров,
червонів ситий соковитий солонець (Н.-Лев.)].
солонечник бот. (Galatella C а s s.) солонечник.
солоний солёный [Я стояв над морем і з
насолодою дихав свіжим морським повітрям,
справжнім солоним повітрям (Трубл.)',
Солоні озера щодо кількості і величини площі
займають перше місце серед озер (Курс
заг. геол.\\ Виїли [гості] цілу діжечку
солоних ог'рків (Н.-Лев.); Здавалось, люди
п'яніють., од безугавних пісень, од жартів,
од солоних дотепів (Ільч.)].
солонина 1) (мясо) солонина [Він розв'язує
мішок, витягає звідти солонину, зубами
рве червоне м'ясо (Чаб.)]; 2) обл. сало
(свиное) [Біля порога Катерина з
дерев'яного відра годувала льошку.. і
милувалася, як пишно росте, — буде м'ясо і
солонина (Чорн.)].
солонинка ласк, от солонина [Грошима, каже,
багато не обіцяю, але їстимеш добре..
Капусти густої з сметаною покуштуєш
і солонинки кавалочок дістанеш... (Мур.)].
солоність, -ності солёность [Солоність його
[Чорного моря] води вдвоє менша, ніж
океанської (Колг. село, 1956, VII)].
солонкуватий см. солонуватий.
солоно нар. солоно [Сонце стоїть десь над
головою. Піт заливає очі, і солоно стає
на сухих губах (Гонч.); Ми., так часом
бавимось з людьми, що від наших забавок
буває їм дуже солоно!.. (Мирн.)]; г^но
прийтись разг. солоно прийтись
[Вийшли [солдати] од ротного, сміються;
дякують Максимові, що коли б не він, дуже б
солоно прийшлося... (Мирн.)].
солонуватії см. солонцювати2.
солонуватий, солонкуватий солоноватый
[Недалеко Чорне море, і від нього приносять
вітри солонкувату вогкість (Кирил.); Над
усім тим владарювала Любов Максимівна г
над усіма сяяла її сліпуча усмішка,
звучали солонуваті дотепи і голосний сміх
(Собко)].
солонцевий солонцовый [У північних районах
Криму величезну площу — близько 190
тисяч гектарів — займають солонцеві
грунти (Колг. село, 1955, І)].
солонцювання гидр. солонцевание.
солонцювати1, -цюю, -цюєш гидр, солонце-
вать [Полковник під'їхав до ставкового
майстра й здивував його, розповівши, як
саме треба солонцювати місце під ставок
(Янов.)].
солонцювати2, -цюю, -цюєш и солонувати,
-ную, -нуеш разг. лакомиться солёным
[Порох ще довго солонцював таловіркою,
обсмоктував кожну кісточку (Мирн.); От
де бити дрохв — на солонцях, як вони
солонують (Сл. Гр.)].
солонцюватий солонцеватый [Степ був
сухий, солонцюватий (Тулуб)].
солонцюватість, -тості солонцеватость.
солончак, -ку солончак [Солончаки — це
грунти, що містять багато
легкорозчинних солей (Колг. вироби, енцикл.); Шляшок
побіг через якісь тирловища, солончаки
(Гонч.)].
солончаковий солончаковый [Сухі місця,
мокрі низини та солончакові грунти для
малини непридатні (Колг. Укр., 1954, 1)].
солопити, -плю, -ниш разг. высовывать
(язык).
солопій, -пія разг. бран. ротозей, разйня
[— Ох ти, солопій! А ще й маєш себе за
розумного чоловіка, — сказала писарша
(Н.-Лев.)].
Солопій обл. Солопйй.
солопіти, -пїю, -пієш обл. таращить глаза
[Солопіє [Роман Маркович], червоніє,
вражений незвичайною музикою слів (Горд.)].
солоспів, -ву муз. песня для сольного
исполнения [Лисенкові обробки народних
пісень — солоспіви і хори в супроводі фор-
теп'яно — відзначаються передовсім
великою любов'ю і, так скажу, пошаною до
народної музики (Рил.)].
солотвина обл. см. солончак.
Солоха см. Соломія.
солтис ист. солтыс [Ян Лещинський, якого
громада перед тим обрала солтисом,
..шепнув учителеві, що має сказати кілька слів
усім, хто тут зібрався (Жур.)].
солюкс мед. соллюкс.
соляний соляной [3 усіх соляних водоймищ
Криму найбільші перспективи для освоєння-
має Сиваш (Наука і життя, 1956,11); А під
Краковом слова вітальні Чув при вході
в соляні копальні, Де портретом Леніна
навік Зворушив нас простий робітник
(Рил.)]; О ^на кислота хим. соляная
кислота [Багато мікробів, які попадають
з їжею в шлунок, гине у ньому під впливом
соляної кислоти шлункового соку (Курс
патології)].

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)