Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сол 409 сои солянка 1) солонка [Підсунув [Каленик Романович] до себе тарілочку з сметаною і труснув на неї солі з солянки (Сенч.)]; 2) кул. солянка, селянка [Українська кухня запозичила деякі страви російської кухні, які збагатили її асортимент. До таких страв належать щі, солянка, пельмені, кулеб'яка (Укр. страви)]. солянокислий хим. солянокислый. соляр1, -ра уст. 1) солевар; 2) торговец солью [Купили [церкву] дрогобицькі солярі десь над Дніпром за сіль і на своїх возах привезли до Дрогобича (Фр.)]. соляр2, -ру (соляровое масло) разг. соляр, солярка [Твердий бензин, гас і соляр можна тривалий час зберігати під водою (Веч. Київ, 1957, VI)]. соляризація мед., фот. соляризация. солярій, -рію мед. солярий [На центральному пляжі вже обладнано солярій для жінок (Веч. Київ, 1958, IV)]. солярка1 уст. торговка солью. солярка2 (соляровое масло) разг. солярка, соляр [— Під час збиральної я солярку в бригади вожу кіньми, — раптом згадав чомусь Степан (Коп.)]. солярня уст. соляные копи [І тут ми солярню підем оглядіть. В нас солі найбільші достатки (Фр.)]. соляровий соляровый. соль1 нескл. сущ. ср. р. муз. соль. соль2, -лі ихт. соль. сольват, -ту хим. сольват [Застосовуючи різні методи дослідження, вдалося довести, що при розчиненні багатьох речовин молекули їх зв'язуються з молекулами розчинника, утворюючи особливого роду сполуки, так звані сольвати (Заг. хім.)\. сольватація хим. сольватация. сольвент, -ту хим. сольвент. сольдо нескл. сущ. ср. р. сольдо [Ви втираєте на ніч її [помаду] в лице і рано встаєте свіжі, як од роси троянда... Кожна склянка — чотири сольдо (Коцюб.)]. сольний сольный [Пісня розпочиналась сольним вступом (Збан.)]. сольовий солевой [До складу сольової маси сиваських розсолів входять хлористий натрій, хлористий магній, сірчанокислий магній, хлористий калій, солі брому та ін. (Наука і життя, 1956, 11)]. сольфатара геол. сольфатара. сольфеджіо нескл. сущ. ср. р. муз. сольфеджио, сольфеджо [З'явились теоретичні праці з музичної фольклористики, гармонії, теорії та сольфеджіо (Мист., 1958, 6)]. сом ихт. сом [Давно вечір надходив, і великі соми вже скидались у Десні між зірками (Довж.)]. соматичний биол., мед. соматический [Експериментальні дані дозволяють вважати, що новокаїн насамперед впливає на рецепторний апарат тканин незалежно від того, до якої системи — соматичної чи вегетативної — цей апарат належить (Фізіол. ж., 1957, II, б)]. соматологія мед. соматология. сомбреро нескл. сущ. ср. р. сомбреро [Виходять на підмостки троє темношкірих хлопців у білих костюмах з червоними шарфами, в чорних крислатих сомбреро, з національними музичними інструментами (Веч, Київ, 1957, VIII)]. соменя, -няти сомёнок [Сом — риба осіла. Живе сом в якійсь одній ковбані і майже ніколи її не кидає.. Соменята — ті меткіші, вони бродять по всій річці (Вишня)]. соменятко ласк, от соменя. сомик см. сомок. сомина сомовина [Що сомина, що свинина (Ном.)]. сомище увел, сомина [Хитрий сомище не йшов ні на яку принаду (Донч.)]. сомнамбула м. и ж* р. мед., уст. сомнамбула (м. и ж. р.), сомнамбул (м. р.) [Поручик опустив голову, повернувся і тихо, мов сомнамбула, пішов до дверей (Панч)]. сомнамбулізм, -му мед. сомнамбулизм. сомнамбулічний мед. сомнамбулический. сомовий сомовый. сомові, -вих сущ. зоол. сомовые. сомок, -мка, сомик уменъги., ласк, от сом [Б а т у р а: А риби багато у річці. Так і скидається. Вакуленко: Є. Сомки трапляються добрі, так кілограмів на п'ять, вісім, а то й більше (Корн.)]. сомон (о цвете) неизм. сомон. сон1 (род. сну) сон; (то, что снится — ещё} сновидение [Харитя спить солодким сном (Коцюб.); Настала ніч, хороша літня українська ніч, коли вітрець замирає, спека спада, холодок та сон сповиває землю (Мирн.); Прокинулась я та й розказую,- який-то мені дивний сон снився (Вовч.); За сон коня не купиш! (прислів'я)]; ~н бере (не бере) см. брати 1; ~в в руку разг. сон в руку [Свій сон я розповів Василеві. Вася засміявся: — Твій сон в руку... (Ковінька)]; сном-д ухом (н і сном ні духом) не знати (не відати) разг. сном-духом (ни сном ни духом) не знать (не ведать)] — Сном- духом не знаємо, — виправдувався бригадир. — Самі ламаємо голову: хто б міг [розмалювати хату дьогтем]? (Гонч.); Остап ні сном ні духом не відав, яке лихо на нього чигає (Бурл.)]; ~н налягає (наліг) [на кого] сон одолевает (одолел) [когв} [Тиша така, що чутко, як кров тече в жилах... Сон налягає (Коцюб.)]; ~н рябої кобили см. кобила 1; збудитися (пробудитися) зі (од) сну пробудиться ото сна [Люди збудились зі сну, ожили, заворушились (Коцюб.)]; з о сну со сна, спросонок (разг.), спросонья (разг.) [Кайдашиха знову зо сну охала на печі (Н.-Лев.)]; крізь (через) ~п сквозь сон [Чіпка почув крізь сон чужий голос (Мирн.); Чую я через сон, щось затупотіло під хатою (Н.-Лев.)]; на <-'Н грядущий см. грядущий; не береться ^н (кого) см. братися; перебити awh перебить сон [Василько спросоння позіхав. Йому перебили сон (Хижн.)]; спати вічним сном спать вечным сном [Серед мороку, бурі-негоди Цілу ніч буде човен блукати; Як зійде сонце правди та згоди, Я тоді вічним сном буду снатв» |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)