Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
«сон 410 сон (Л. Укр.)]; у (уві) сні во сне [Уві сні верзлася йому всячина (Коцюб.)]; хилити на ~н (д о сну) см. хилити 1. <юн2 (род. еону), сон-трава (род. сон-трави) бот. (Pulsatilla Ad ans.) сон-трава, прострел [Щоб на той рік діждати еону топтати (Ном.); Там, де недавно лежав ще сніг, цвітуть уже ніжні проліски та волохатий сон (Дмитр.)', Провесна. По узліссі і на галяві зеленіє перший ряст і цвітуть проліски та сон-трава (Л. Укр.)]; см. ещё вовчий: ~чий сон. <юнант лингв, сонант. соната муз. соната [Чути музику Моцарта. Грають його сонату (Н.-Лев.)]. сонатина муз. сонатина. сонатний муз. сонатный [Своєю конструкцією увертюра до «Чорноморців» [опера М. В. Лисенка] нагадує сонатне алегро з повільним вступом, жвавою головною партією, ліричною побічною й урочистою маршоподібною кодою (Укр. опера)]. сонет поэт, сонет [Зачекав хвилинку [І. Франко] і потім знову почав читати свої печальні сонети (Сміл.)]. сонетка уст. сонетка [Евеліна встає. Смикає сонетку (Риб.)]. -сонетний поэт, сонетный, сонеточный [Сама думка [І. Франка] дати в канонічній сонетній формі суворо реалістичне, навіть натуралістичне зображення побуту австрійської тюрми виявляє велику сміливість (Рил.)]. сонечко 1) ласк, солнышко [Був ранок. Сонечко зійшло, Збудилось соннеє село (Руд.); Сонечко ти моє!.. Твої листи для мене — половина життя (Коцюб.)]; колись і на нас ~ко гляне и колись і перед нашими ворітьми ^ко зійде погов. взойдёт солнце и над нашими воротами или будет и на нашей улице праздник [—Не журись [Якове], — кажу, щоб його розважити, — колись і перед нашими ворітьми сонечко зійде! (Вовч.)]\ ясне ^ко см. ясний 7; 2) энт. божья коровка [Пестить [Івась] козачків, сонечко, коників, слухає дзвінку жайворонкову пісню... (Мирн.)]. сонливий сонливый [Сонливий фурман, мовчазний і зосереджений, куняв на козлах (Риб.)]. сонливиці, -виць фольк. сонница (ед. ч.) (обл.) [На мого сина дрімливиці, сонливиці і сплячки (Чуб.)]. сонливість, -вості сонливость [Він уже не відчував хвилювання: замість того його охоплювала сонливість (Трубл.)]. сонливо нар. сонливо. -сонм, -му, сонмище книжн., шутл. сонм, сонАїище [Історична постанова партії від 23 квітня 1932 року ліквідувала весь сонм існуючих на той час літературних організацій (Смол.); Біля електричних ліхтарів збирались сонми нічних метеликів та комах (Дмитр.); Блаженний муж, що йде на суд неправих 1 там за правду голос свій підносить, Що безтурботно в сонмищах лукавих Заціплії сумління їх термосить (Фр.)]. і сонний сонный [Сонна наймичка вискочила і одсунула засов в дверях (Н.-Лев.); Він сонні очі протирав (Руд.); Тарас довго ходив сонними безлюдними вулицями Києва (Jean.); Вчений установив, що сонне гальмування має виняткове значення для всієї нервової системи людини (Наука і життя, 1966, 11)]; ~на артерія анат. сонная артерия; «-^на хвороба мед. сонная болезнь; ~не царство шутл. сонное царство. сонник уст. сонник [Я родилася 29 падолиста. Старі люди і сонники кажуть, що цей день — день недолі (Коб.)]. сонниці, -ниць фольк. сонница (ед. ч.) (обл.). сонність, -ності сонливость [Сонність., в незнайомої минула (Вільде)]. сонно нар. сонно [Біля самого чума олені сонно погойдували розкішними головами, дожидаючи санної доріжки (Ільч.); Так тихо, так сонно кругом. Тільки пісня за серце бере... (Сос.)]. соннота сонливость; разг. сонная одурь [Тепло в хаті, тиша навкруги, — все те наводило непереможну сонноту (Н.-Лев.)]. сонометр, -ра физ. сонометр. сонорний лингв, сонорный. сон-трава см. сон2. сонце солнце [Сонце сіло. Почало смеркать (Н.-Лев.); Почуваю себе трохи краще, спочиваю та гріюсь на сонці (Коцюб.); Сонце ленінських ідей сяє над усім світом (Рад. Укр., 1948, І); Мускулястий гімнаст робив на перекладині «сонце» (Собко); Нема мого миленького, Нема мого сонця; Ні з ким мені розмовляти, Сидя у віконця (народна пісня)]; гірське ~це ^ мед. горное солнце; д о г~ця (утром) до солнца [Галя устала ще до сонця (Мирн.)]; за ~цем (двигаться) по солнцу; з а ^ця разг. при солнце; засветло (нар.) [Мартин: ..Уже коні готові, щоб сьогодні за сонця в город поспів, бо завтра і на службу треба (Тоб.)]; і в наше віконце засяє (засвітить) ^це погов. будет и на нашей улице праздник; і н а ^ці є плями погов. и на солнце есть пятна; несправжнє ^це см. несправжній; поворот «^ця см. поворот 3; поки (доки, обл. з а к и м) ~це зійде, роса очі виїсть см. виїдати 1. Сонце астр. Солнце. сонцевий солнечный, солнца (род. п. от солнце) [Феб у сонцевім візочку Погапяв огнистих коней (перекл. Л. Українки); Кожному [партизану] того дня згадувалася вітчизна, і уявлялася вона вся в сонцевім вогні, з голубими шовками небес, гаптована смарагдами трав (Загр.)]. сонцевик, -ка 1) зоол. солнечник; 2) энт. многоцветница. соицеворот, -ту разг. солнцеворот [22 червня— день сонцевороту, найдовший у нас день (Гонч.)]. сонцезахисний солнцезащитный. сонцелікування мед. солнцелечение. | сонцепоклонник рел. солнцепоклонник. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)