Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сор 4 15 сот очищення і сортування насіння використовують усі наявні зерноочисні машини (Зерн. боб. культури)]. сортувати, -тую, -туєш сортировать [Схилився [Романі над столом і почав сортувати листи (Вільде)', Груші, призначені для сушіння, сортують і миють (Колг. Укр., 1956^ 6)]. сортуватися, -тується сортироваться [Бункери, в яких зберігається і сортується вийнята з-під землі руда, своїми розмірами і складною формою вражають навіть бувалого гірника (Ткач)]. сорус, -су бот. сорус. сосенка 1) уменьш., ласк. редк. сосенка, сосёнка [Стіни всі од вишки до низу розмальовані зеленими сосенками (Вовч.)]; 2) бот. обл. (Equisetum arvense L.) хвощ полевой; см. ещё хвощ. сосиска сосиска [Баба сіла до столу, спритно вхопила сосиску, поклала її на скибку хліба і почала їсти (Собко)]. сосисковий сосисочный. соска соска [Якась дівчина провезла повз них немовля в колясці.. В ротику немовляти соска (Руденко)]. сосковйдний (похожий на сосок) сосковидный, сосцевидный. сосковий сосочный. сосковий сосочный, сосковый. соскоподібний сосцеобразный. сослуживець, -вця редк. сослуживец [А як жахав нерозкаяний вольнодумець Пушкін сослуживців своїх страшними розмовами в Кишиневі! (Рил.)]. сосна сосна [Сосни шумлять на світанні, Стрункі, по-дівочому юні... (Нагн.)]. сосник, -ка сосняк. соснина 1) (дерево) сосна [Самотня соснина в полі, бодай висока, але не довговічна й квола (Ел.); От соснина пахне..! Поки виточиш з неї, приміром, ніжку до столу — п'яний робишся (Ткач)]; 2) (лес) сосняк [За містом соснина темна, далека заступила шлях піскуватий (Вовч.); Поставали [селяни] в соснині над крутим схилом {Горд.)]. сосновий сосновый [Тихо наді мною Сосновий бір шумить (Мур.); Міцно пахло сосновою смолою (Донч.); Лампа під білим абажуром золотила нові соснові стіни {Коцюб.)]. соснові, -вих сущ. бот. сосновые. соспяк, -ка сосняк [Ніч темна, беззоряна. Густий сосняк зливається з пітьмою (Десн.)]. сосок,-скаї) сосок, сосец [Перш ніж підпустити поросят до свиноматки, їх групують: сильніших підпускають до задніх сосків, в яких менше молока, слабких — до передніх, більш молочних (Колг. Укр., 1957, 1)]; 2) (место вхождения зрительного нерва в глазное яблоко) анат. сосок; 3) (деталь в виде небольшого выступа) спец. сосок. сосонка 1) уменьги., ласк, сосенка, сосёнка [Темно-зелені сосонки стояли густими, рівними лавами (Ф/?.I; 2) бот. (Hippuris vulgaris L.) сосенка. сосочка уменьги., ласк, сосочка. сосочковйдний анат. сосочков йдный. сосочковий анат. сосочковий. сосочок, -чка 1) уменъш., ласк, сосочек; 2) сосочек. Ср. сосок 1—2. состав ж.-д. состав [Усі колії забиті заметеними снігом составами — порожняки, військові ешелони (Головко); Із-за соснового лісу вискочив паровик, весело закричав і помчав далі, тягнучи за собою величезний состав (Вишня)]. сосуд сосуд [Боженко вмирав. Хлопці несли його обережно, мов дорогоцінний сосуд (Довж.)]. сосулька редк. сосулька [Сплющував очі [мороз] докупи льодяними сосульками, видавлював з очей сльози (Мирн.)]. сосун, -на 1) техн. сосун; 2) разг. прен. сосун, сосунок [Т р оян: Може, боїтесь, що молодь вас обжепе, почне вчити? 1-й шахтар: Що-о? Та я їм, сосунам, покажу таку науку! (Мокр.)\. сосунець, -нця, сосунок, -так уменьги., ласк., прен. сосунок [Між дорослих [свиней] сосунець вискочив! Щоб не придавили, часом (Вишня); — Ех, — подумав тоді Байда, —- оце б Клим з ним побалакав! ..Це не Ілько — материн сосунець (Панч); —И еобстріляний сосунок... — роздратовано сам до себе бурмотів матрос (Борз.)]. сосунчик уменьш., ласк, сосунчик. сотати, -таю, -тасш 1) мотать; (спуская петли, извлекать нитки из вязаного материала) распускать [Такий клуб усе сотаєш, всі нитки висотаєш (Сл. Г р.)]; 2) тянуть; (резким движением) дёргать, выдёргивать [Семенку, піди та нарви огірків у решето.. Та не сотай огірчиння (Стеф.)]; ~ти жили [з кого] разг. тянуть жилы [из кого] [Дванадцять літ сотали жили, дванадцять літ паслися мною... (Коцюб.)]. сотатися, -таюся, -тавшся 1) распускаться; ср. сотати 1; 2) переч, литься; (сквозь что-либо — ещё) просачиваться, пробиваться [Навіть у негоду крізь хмари соталося стільки високого світла, що повітря навкруги здавалось не сірим, не похмурим, як восени, а майже білястим, променистим (Гонч.)]; 3) разг. сновать; (без- цели — ещё) слоняться [Довгенько треба сотатись проміж хати й хатки, нім доберешся до міста (Свидн.)]. сотворений созданный; сотворенный [Він в неї питає: нащо сотворені бідні? — вона не знає (Коцюб.); І повне все було невиданих чудес, І все сотворене, здавалось, лиш сьогодні! (Рил.)]. Ср. сотворяти. сотворйтель, -теля рел. создатель [Слава тобі, сотворителю! От ми і в хаті (Н.-Лев.)]. сотворити см. сотворяти. сотворитися, -риться уст., обл. сотвориться [Аж тут чудо сотворилось, Про яке ще не чували (Федьк.)]. сотворіння 1) (действие) создание; сотворение [Бачу якийсь хаос, ніби.до сотворіння світу (Н.-Лев.)]; ср. сотворяти; 2) (то, что создано кем-нибудь) уст. создание, творение; (о живом — ещё) существо [К о б- з а р: ..Ох! що то за лукавий, прости господи, твоє сотворіння — ноловік! (Мирн.)г |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)