Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сот 41 6 сох Оси мовлять: «Ми маленькі сотворіння, та жало в нас остре є» (Фр.)]. сотворити, -ряю, -ряєш, сотворити, -во- рю, -вориш уст., обл, создавать, создать, книжн, творить, сотворить; (только со- верги.: наделать чего-либо предосудительного разг. — обычно) натворить [Я сотворив собі свій світ (Стеф.); Ткаля каже: «Мрія наша, скажу вам, такий килим сотворити, щоб очі вбирав» (Янов.); А я... я за ноги Вхопив його та й укинув Максима святого У криницю... Такеє-то Сотворив я, сину! (Шевч,)], •соте нескл. сущ. ср, р. кул. соте. сотейник сотейник [Нарізані буряки збризкують оцтом, солять, добре перемішують, кладуть у сотейник (Укр. страви)]. сотенна 1) прил. см. сотенний 2; 2) (род. сотенної) сущ. разг. сотенная, сторублёвка, сотняга. сотенний 1) прил. ист, сотенный [Увесь народ із славного сотенного містечка Конотопа іще зібравсь, як і сонце не сходило (Квітка)]', 2) (достоинством в сто рублей) прил, сотенный (разг.) [А г а п о н: ..У нього в кишенях повинно бути сто карбованців, ціла сотенна бумажка (Кроп.)]; 3) (род. ебтённого) сущ, ист. сотенный, сотник [Відпросився [Добриня] в сотенного й опинився в Любячі (Скляр,)]. сотёнство ист, сотничание, сотничество [Від отця до сина так сотёнство і переходило (Квітка)], сотенька ласк, сотенка [Як тільки зробиться темненько, Лисиці [Щука] й шле то щупачка, То сотеньку карасиків живеньких (Гл.)]. сотерн, -ну (сорт вина) сотерн. ебти (род, сот) соты [Повертаються бджоли і медом наповнюють соти (Руденко); Омелян, мов ошпарений, зіскочив з стільця, на щоках поширшали сірі, наче осині соти, віспини (Ст.)]; см, ещё стільник. сотий сотый [Старий хаджі, може, сотий раз, оповідає свою подорож до Мекки (Коцюб.); Він з того і сотої частки не перечитає (Л. Укр.)]. сотка 1) (количество) сотня [Сотки цікавих очей проводили процесію аж до моря Коцюб.)]] 2) (единица меры) сотка (разг.) Я був у батька найменший, ані сотки землі після нього мені не лишилося (Мур.)]\ 3) (сторублёвка) разг. сотня, сотенная (сущ.), сотняга [Мав надію, що хоч яку сотку зароблю (Мак.)]. ебтник 1) воєн, дорев. сотник [Полк ділився на сотні. На чолі сотні стояв сотник, якого обирало козацьке населення полку (Іст. Укр, РСР)]; 2) ист, сотник [Сотник та десятник, як навіжені, бігали по хатах (Коцюб.)]. сотниківна уст. дочь сотника [Найду тобі рівню Хоч за морем синім, Або крамарівну, Або сотниківну, Таки панну, сину (Шевч.)]. сотникування, сотниківство сотничание, сотничество [Золотаренко їхав мовчки, навіть супив брови, ніби був невдоволений, що облишив сотникування д Ніжині (Панч); Михайлик думав не про своє несподіване сотниківство (Ільч.)]. Ср. сотникувати. сотникувати, -кую, -куєш ист. сотничать [Покинув сотникувати та й думаю: — Радітиму вже тільки дітям (Барв.)]. сотниченко уст. сын сотника [Коло неї вертиться сотниченко Саєнко (Мирн.)]. сотничиха, сотничка уст. сотничиха [Заспокоєна сотничиха, попрощавшись із гостем, іде спочивати (Минуле укр. театру); На ралець ходили до неї люди зараз після сотнички (Квітка)]. сотня 1) (единица счёта; количество) сотня [Сотні тисяч радянських моряків носять на своїх грудях бойові відзнаки — ордени Радянського Союзу (Рад. Укр., 1946, VII); Море замерзло на сотню метрів (Янов.)\; 2) воєн, дорев. сотня [— Вперед! — почулась команда й Золотаренка, який був призначений старшим на сотню (Панч)]; 3) ист. сотня [Ремісничі сотні простували через Соборний майдан (Ільч.)]; 4) (сто- рублёвка) разг. сотня, сотенная (сущ), сотняга; О ^нями (как) посотенно (нар.). сотняжка (о деньгах) ласк. разг. сотняжка [П и с а р: ..Виходить, баришів п'ятсот рублів. Сотняжка й мені перепаде! (Тоб.)]. соус, -су соус [Він почав їсти хтиво й неохайно, бризкав соусом на скатерть (Коцюб,)]. соусний соусный. соусник, соусниця соусник, соусница [Підливи, сметану, хрін з оцтом до закусок подають у соусницях (Укр. страви)]. софа софа [Тяжким кроком попрямував [граф] до чорної цератової софи (Фр.)]. софізм, -му софизм. софіст дЗилос. ист., перен. софйст [Підміняти питання про зміст боротьби і угод між союзами капіталістів питанням про форму боротьби і угод (сьогодні мирну, завтра немирну, післязавтра знов немирну) значить опускатися до ролі софіста (Ленін)]. софістика филос. ист., перен. софистика [Цю софістику ви лишіть для когось іншого. Нас це не переконує (Головко)]. софістичний филос. ист., перен. софистический. софістка филос, ист,, перен, софистка. софіт архт., театр, и пр, соффйт. Софія геогр. София. Софія (имя) Софья, София. сбфка уменыи. от софа [—Була ще там одна річ, — спинившись на ній, погляд князя прибрав якийсь чудний вираз, — ся річ була рожева софка (Л. Укр.)]. софора бот. (Sophora L.) софора [На півдні степової зони можна використати як основну породу в полезахисних смугах софору японську (Бот. ж., 1953, X, 1)]. Софрбн, Сопрон, разг. Супрун Софрон, (реже) Софроний. соха 1) строит, соха (обл.) [За чотири дні і сохи встановили, і сволоки уклали (Донч,)]; 2) с.-х. уст. соха [Давно вже дощу немає, Погода стоїть суха. Не спить селянин. Довбає землю стара соха (Шп.)]. сохатий 1) прил. обл. сохатый; 2) (род. сохатого) сущ. редк. сохатый, лось, оохач (обл.) [Як романтично він умів оповідати |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)