Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
соц 418 сою соціально нар. социально [Мистецтво., відображає соціально значиме (Вітчизна, 1958, 8)]; ~но небезпечний социально опасный; ~но свідомий социально сознательный. соціально-економічний социально-экономический [Соціалістичним країнам властива спільність ідеології, соціально-економічного ладу (Наука і життя, i960, 2)]. соціально-культурний социально-культурный [Державні асигнування на соціально-культурні заходи в 1940 році збільшилися на 16 процентів у порівнянні з 1938 роком (Іст. КПРС)]. соціально-побутовий социально-бытовой. соціально-політичний социально-политический. соцініанство рел. социнианство [Русь була православна, хоч., й соцініанство починало в ній ширитися (Фр.)]. соцініанський рел. социнианский [В кінці XVI ст. виникло на Україні також багато протестантських шкіл кальвіністського і соцініанського напрямів (Іст. Укр. РСР)\. соціолог социолог [Бідолашний соціолог [професор Таубенфельд] не мав ні найменшого уявлення про реальне співвідношення сил в країні (Ю. Ведз.)]. соціологізаторство социологизаторство. соціологізаторський социологизаторский. соціологізм, -му социологизм. соціологічний социологический [Наявність стійких мовних сімей — абсолютно доведений факт, з якого випливають численні висновки власне лінгвістичного і соціологічного характеру (Мовозн., 1955, XIII)]. соціологія социология [Великий вклад вніс Ленін у розвиток марксистської соціології, теорії історичного матеріалізму (Осн. марке, філос.)]. соцстан, -ну (соціальний стан) социальное положение [Почав [начальник міліції] питати й записувати: ім'я, літа, соцстан, партійну належність (Головко)]. соцстрах, -ху (соціальне страхування) соцстрах (социальное страхование). соцумова (с*о ціалістйчна умова) соцдоговор (социалистический договор; разг. социалистический договор). соцький, -кого сущ. до рев. сотский [Староста., подався на двір. За ним ішли десятники та соцький (Коцюб.)]. сочевиця чечевица [У колгоспах нашої республіки сіється багато зернових культур— пшениця озима і яра, жито, горох, сочевиця (Рад. Укр., 1948, X)]. сочевичний чечевичный [Домішування сочевичного борошна до пшеничного., підвищує кількість білка в хлібі (Зерн. боб. культури)]; 0 продати за ^ну юшку перен. продать за чечевичную похлёбку (за чечевичное варево) [Магнати продають народ за юшку сочевичну (Пере.)]. сочистий сочный [Співає Маланці колос, ..кличуть городи синім сочистим листом (Коцюб.); Над луками виткнулось сонце, свіже і бочисте, як розрізаний кавун (Панч)]; см. ещё соковитий. сочйти, -чу, -чйш 1) сочить; ~ти мед із стільників еочйть мёд из сотов; 2) (кого, за ким) разг. следить (за кем), подстерегать (кого) [Сочити за тобою треба, потайний, весь у батька пішов (Ст.); Ви хотіли упіймать Залізка? Ну, ловіть мене, чого ж притихли? Вирвавшись із ваших рук звірячих, довго я сочив вас по дорогах (Тич.)]. сочйтися, -чйться сочиться [Вода сочилась крізь усі наглухо задраєні люки та ілюмінатори (Смол.); З пробитої халяви чобота у нього сочиться кров (Гонч.)]. Сочі нескл. сущ. Сочи. сочка физ. уст. чечевица. сочлен книжн. сочлен. соша, нескл. сущ. ср. р. сошё разг. шоссе [Ідеться не сумно, бо обабіч соші озимина зеленіє, сходить рання ярина, сіють пізню (Вишня); Кілометр від горбів до соші (Пере.); Попереду гарне соше, але вузьке (Я нов.)]; см. ещё шосе. сошка 1) уменьш. сошка [— Відпочинь, сошко, — сказав дід Тимошка. — Тепер не час, є трактор у нас! (приказка)]; один з ^кою, [а] семеро з ложкою погов. один с сошкой, [а] семеро с ложкой; ср. соха 2; 2) (подставка для стрельбы из ружья) сошка; 3) техн. сошка [Коли вогонь розгорівся ще дужче, у хижі посвітлішало, ..окреслились стіни, ..складена із жердин, підперта сошками стеля (Скляр.)]. См. ещё сішка. сошник, -ка 1) (приспособление в сеялке) с.-х. сошник [Із сошників тече добірне зерно. У теплу землю (Вирг.)]; 2) (лемех) с.-х. редк. сошник [Іде [Скиба], пильний, до сошників доглядається, істиком прочищає (Головко)]; 3) воєн, сошник [Правильний схопив за правило й згарячу проорав сошником — повернув гармату навіть на більший кут, як треба було (Головко)]. союз, -зу союз [Наприкінці бронзового віку виникли великі союзи племен (Нар. стар, іст. УРСР); Він славив дружбу фронтову, Союз братів-народів (Мас.)]; Союз Радянських Соціалістичних Республік Союз Советских Социалистических Республик; воєнний ~з см. воєнний; Радянський Союз Советский Союз [Радянський Союз незмінно стоїть за мирне співіснування народів усіх країн (Рад. Укр., 1959, VIII)]; Священний ^з ист. Священный союз; Троїстий ^з см. троїстий. союзка сапожн. союзка [Йде [Давид] озуватися в свої аршинні чоботиська, що за ніч встигли підняти вгору незугарні, обшиті союзками, носи (Ст.)]. союзний союзный; ~на республіка см. республіка. союзник союзник [Український народ завжди бачив у братньому російському народі свого надійного захисника і союзника (Рад. Укр., 1953, XII); Про те, щоб у мене було якомога більше союзників, я почав дбати з першої ж хвилини (Шовк.)]. союзництво союзничество. союзниця союзница [В 1806 р. почалася |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)