Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сою 419 спа війна Росії з Туреччиною, що була тоді союзницею Франції (Іст. Укр. РСР)\. союзницький союзнический [Німецьке командування зривало нові свої дивізії з Італії та з союзницького фронту і кидало на Дунай (Гонч.)]; Союзницька війна ист. Союзническая война. союзно-республіканський союзно-республиканский [Міністерства Української PGP є або союзно-республіканськими, або республіканськими (Конст. УРСР)]. соя соя [На Україні поширені найбільше такі зернобобові культури, як горох, вика, люпип, сочевиця, квасоля, соя, чина (Ноле. Укр., 1961, 5)]. соях обл. см. соняшник. сояшник см. соняшник. сояшниковий см. соняшниковий. сояшниці см. соняшниці. сояшничйння см. соняшничиння. спад1, -ду (наклон) склон, скат; (с меньшей крутизной — ещё) покатость, разг. покат [Майже кожним двором на нашій вулиці можна вийти до чудових горбів з положистими спадами (Сміл.)]. спад2, -ду (действие, состояние) спад, убывание, убыль; опадание; падение; (отсутствие — о физических или духовных силах — обычно) упадок [Дослідили [інженери] спад води Сугаклею, його ресурси (Янов.); Після піднесення, гніву і вибуху пристрастей настав спад (Риб,)]; ~д революції, революційної хвилі спад революции, революционной волны [У новелі «В дорозі» A907) автор [М. М. Коцюбинський] утверджує ідею вірності революції в умовах спаду революційної хвилі (Іст. укр. літ.)]', н а ~ді літа в конце лёта, на исходе лёта [Хіба ж не любий час такий На спаді літа, вже під осінь, Коли у вереску між сосен Почнуть рости боровики? (Рил.)]\ ніч на ~ді ночь на исходе [Червнева ніч уже на спаді (Сміл.)]. Ср. спадати 6. спадання 1) падение; обрушивание; оседание; выпадание [3 цим безконечним рухом, з цим безупинним спаданням дрібних крапель пливуть і згадки (Коцюб.)]; 2) спад, убывание, убыль, убавление; опадание; падение [Богомолець перший дав справжню картину спадання кров'яного тиску від'цент- ру до периферії (Фізіол. ж., 1956, II, 3)]. Ср. спадати 2, 6. спадати, -даю, -даєш, спасти (спаду, спадеш) 1) (устремляться вниз, отделившись от чего-нибудь) спадать, спасть; (о листьях, плодах, лепестках um. n. — ещё) опадать, опасть [Як учепляться цілувати [небожата], то було й роботу з рук вихоплять і хустка з голови спаде... (Вовч.); Як тільки вона трохи сердилась, з неї спадала та солодка луска, і вона лаялась і кричала на ввесь рот (Н.-Лев.); Спадають ягоди з шовковиць... (Рил.); Обривається листя й летить, Із пожовклого дуба спадає (Шпак)]; [мов] полуда з очей спала [словно, точно] пелена [с глаз] спала (упала) [Бачив я, та мов не бачив, а тепер мені розвиднилось, полуда з очей спала... (Коцюб.)]; 2) (лететь вниз под действием собственной силы тяжести) падать, пасть (уст), упасть; (с чего-либо—ещё) сваливаться, свалиться; (о воде книжн. —ещё) низвергаться, низвергнуться; (стремительно, а также перен. — о бедствиях um. п. — обычно) обрушиваться, обрушиться; (о росе, тумане — обычно) оседать, осесть; (только несоверш.—об атмосферных осадках — обычно) идти, выпадать [Метеори раз у раз спадали з неба на степ (Н.-Лев.); Це найбільше нещастя, що спало на їх родину, смерть батька, зовсім відібрало у Нелі охоту до життя (Вільде); На листя з тихим дзвоном спадала роса (Собко); На місто спадав густий туман (Ільч.); Була осінь, і зачали Дощики спадати (Руд.)]; [неначе] гора спала з плечёй [словно] гора упала (свалилась) с плеч; ще один тягар спав з плечей см. плече; 3) (только несоверш.: свисать — о волосах, материи um. п.) падать; книжн. ниспадать [Білявий, вигорілий на сонці чуб спадав на засмаглий лоб (Козач.); Розкішні довгі стрічки вкривали її плечі й спину й спадали до пояса (Н.-Лев.); Червона китайка спадала вниз, на долівку, м'якими хвилями (Коцюб.)]; 4) (надвигаться, наступать — о сумерках, ночи um. n,) перен. падать, пасть, спускаться, спуститься [Тихесенький вечір На землю спадає, І сонце сідає В темнесенький гай (Самійл.); Ніч спадала на садки, на ставок (Н.-Лев.)\; 5) (возникать — о мыслях, догадках, воспоминаниях um. n.) приходить [в голову], прийти [в голову] [Дивна думка раптом спала Тарасові й викликала посмішку (Ільч.)]; ~ти на думку см. думка 1; 6) (идти на убыль, уменьшаться в объёме, силе um. n.) спадать, спасть, убывать, убыть, убавляться, убавиться; (о поднявшейся воде — ещё) сбывать, сбыть; (об опухоли — обычно) опадать, опасть; (понижаться — о температуре, давлении, цене и т. п.) падать, пасть, упасть [Спека гарячого липневого дня спадала (Кач.); Мороз не спадав (Ле); Живуть, не топлячи, не варячи, доки річка вгамується, доки повінь спаде (Гонч.); Юрко полегшено зітхнув. Напруження спало (Козач.); Захоплення Стахурського враз спало, і він спохмурнів (Смол.)]; г^тп з голосу разг. спадать, спасть с голоса (голосу) [Виборний: .. Тахтауловський дяк п'є горілки багато і уже спада з голосу (Котл.)]; «-^сти з л и ц я (н а виду, з тіла) похудеть, осунуться; разг. спасть с лица (с тела, в теле); (стать менее красивым) подурнеть [— Чого ти, Мелашко, журишся, аж з лиця спала? — питав у неї чоловік (Н.-Лев.); Не їсть, не п'є [Йосип]; уночі не спить... з тіла спав (Мирн.)]; г^сти з розуму см. розум 1; <^>ти з ціни (у, ціні) падать, пасть, упасть в цене [Мошко не був маєтний; вічно жалувався, що за- робок малий, що шкірки спадають у ціні (Фр.)]; ~ти на силах (із сил) обессилевать, обессилеть [Дід слабне з кожним днем і спадає на силах (Фр.); Сох 27* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)