Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 607):
Попередня 
Наступна

спа 420 спа
щораз більше [Іван] і спадав із сил
(Фр.)]; 7) (приходиться — при дележе, а
mah-жа перен.—об уделе, участи) разг.
выпадать, выпасть, падать, пасть,
доставаться, достаться [Оскільки Мариня керує
«зовнішніми» справами сім'ї, то на Ольгу
спадає чимало хатніх обов'язків (Вільде)];
«-~етіі на долю кому (чию) пасть
(выпасть) на долю кому (чью) [Одрадяни
вже лічили, скільки-то заробітку спаде на
їх долю (Мирн.)]; О ~сти на коня
разг. вскочить на лошадь (на коня);
обл. пасть на лошадь (на коня) [Усі троє
спали на коней (Вовч.)]; ^сти на
стежку чию разг. пойти (направиться)
по стопам кого (чьим) [От і я на дідову
стежку спала (Лебед. у.—Сл. Гр.)]; куди
6 ч і спали разг. куда гла*а глядят [Бігти
кинулася куди очі спали (Вовч.)].
спадаючий 1) спадающий; опадающий; 2)
падающий; сваливающийся; низвергающийся;
обрушивающийся; оседающий; выпадающий
[Через річечки з острівця на острівець
були перекинуті над кипучою, спадаючою
водою легенькі місточки (Н.-Лев.); Він
бачив спадаючий з неба вогонь (Коцюб.)];
3) падающий; ниспадающий [Спадаюче на
груди й плечі волосся здавалося на сонці.,
золотом (Коб.)]\ 4) падающий,
спускающийся; 5) спадающий; убывающий,
убавляющийся; опадающий; падающий. Ср.
спадати 1—4,6.
спа день, -дня уст. запад [Сонце вже
спускалося за гору і горіло променистим огнем,
золотячи сумні кучеряві хмари, що з
боків, мов кабаки, облягли спадень (Мирн.);
— Куди це в путь? — Аз сходу аж на
спадень, бо й там мої живуть (Тич.)].
спадина отлогость, пологость, покатость
[Криві стежки вились по каменистій спадині
(Коцюб.)].
спадистий отлогий, пологий, покатый
[Шелестів [вітер] у кущах на другому, спадистому
березі (Трубл,); Стояли з чотирьох боків
колони і піддержували спадисту покрівлю
(Н.-Лев.)]; ~тий лоб покатый лоб; ~ті
плечі покатые плечи [У Дмитрові все
подобалося Полі: і постать з трохи
спадистими, дужими плечима, які, здавалося,
могли витримати хоч який тягар, й руки,
що звикли до роботи (Авт.)].
спадистість, -тості отлогость, пологость,
покатость.
спадисто нар. отлого, полого, покато; разг.
покатом.
спадки см. спадок1.
спадковий наследственный; (переходящий по
наследству — ещё) потомственный; (идущий
в порядке последовательности от одного к
другому) преемственный [Спадковими
називають ті хвороби, які можуть
передаватись нащадкам поряд з іншими спадковими
ознаками (Курс патології)].
спадковість, -вості наследственность;
преемственность [Під спадковістю Дарвін
розумів властивість організмів зберігати в по-
томстві схожість як у зовнішній і
внутрішній будові, так і в здатності певним
способом реагувати на зовнішні умови (Осн.
дарв.);хУ вірші «Боженко» Малишко
образно втілює ідею спадковості революційних
традицій (Іст. укр. літ.)]. Ср.
спадковий.
спадково нар. наследственно; преемственно
[Властивості рослин і тварин, набуті ними
під впливом умов життя, можуть
передаватися спадково (Наука і життя, 1956, 8)].
Ср. спадковий.
спадкодавець, -вця юр. наследодатель.
спадкоємець, -мця наследник; (продолжатель
чьей-нибудь деятельности, каких-нибудь
традиций — ещё) преемник [Леонтович був
багач і спадкоємець мільйонера (Сміл.);
Ленін вважав марксистську партію
законним спадкоємцем усіх прогресивних
завоювань і революційно-демократичних
традицій народів Росії (Біогр. Леніна)].
спадкоємиця, (реже) спадкоємниця
наследница ; преемница [— Спадкоємцем всього
майна лишаюсь я?! — Е ні. Є ще Марія в
тебе, сестра твоя... Вона теж спадкоємиця
(ІПиян); В особі Марка Вовчка Шевченко
бачив свого вірного спільника, свою
спадкоємницю (Рад. літер., 1955, 18)]. Ср.
спадкоємець.
спадкоємний наследственный; (идущий в
порядке последовательности от одного к
другому) преемственный; О «-^ний порядок
преемственный порядок.
спадкоємниця см. спадкоємиця.
спадкоємність, -ності наследственность;
преемственность [Викриваючи катів народу,
поет [Т. Г. Шевченко] звертався думкою
до своїх попередників — жертв
самодержавства — і підкреслював спадкоємність
революційних ідей (Іст. укр. літ.)]', ~ть
влади преемственность власти. Ср.
спадкоємний.
спадкоємно нар. наследственно;
преемственно. Ср. спадкоємний.
спадкоємство наследование; преемство;
культурне ~во культурное
преемство. Ср. спадкоємний.
спадкування наследование [Допускається
спадкування за законом і за заповітом
(Цивіл. кодекс УРСР)].
спадлючити, -чу, -чиш разг. сподличать.
спадлючитися, -чуся, -чишся разг.
исподличаться.
спадний нисходящий; убывающий; «^нйй
наголос лингв, нисходящее ударение;
~на прогресія см. прогресія.
спадок1, -дку, мн. ч. спадки, -ків 1)
наследство; наследие [Юда: ..Я спадок мав
від батька: виногради, і ниву добру, і
садок, і дім (Л. Укр.); На четвертий день
після похорону Карпо й Лаврін почали
ділитись батьківськими спадками (Н.-Лев.)];
у ~к в наследство; по наследству [3
минулого ми беремо собі в законний
спадок тільки прогресивне, збагачуючи ним
свою культурну скарбницю (Рил.); Носи
цей перстень на здоров'я і своєму
старшому синові передай у спадок (Вільде);
Я залишаю вам землю у спадок (Павл.)];
2) (совокупность природных свойств
организма, унаследованных от родителей) редк.
наследственность [Любов..: Спадок —

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)