Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
спа 424 спа спарюватися, -рюеться, спаритися, -риться спец. спариваться, спариться. спас1, -са церк. 1) спаситель; разг. спас [Найгірше було те, що ніхто напевно не знав, чи одмінять процесію з образом спаса {Коцюб.)]\ 2) (праздник) спас, преображение [На маковія [Чіпка] поїхав у Хамло на ярмарок та вернувся аж перед спасом (Мирн.)\ Поспіли груші й яблука на спаса (Довж.)]. спас2, -су: ~су немає (нема) разг. спаса (спасу) нет [Замучив клятий зуб — спасу нема (Збан.)]. спасати1, -саю, -саєш и (реже) спасувати, -сую, -суєш, спасти, -су, -сеш 1) (производить потраву) травить, стравливать, стравлять, стравить, потравить; (в определённом количестве — ещё) натравливать, натравлять, натравить; (всё — ещё) вытравливать, вытравлять, вытравить, обл. перетравливать, перетравить [Там чумаки ходять, в руках воли водять, траву спасають (народна пісня)]; 2) (использовать в качестве корма траву или хлеб на корню) с.-х. стравливать, стравлять, стравить [Спасувати траву нижче 5 сантиметрів не можна (Колг. Укр., i960, 10)\ Треба спасти жито, бо вже велике (Н.-Вол. у. — Сл. Г р.)]. спасати2, -саю, -саєш, спасти, -су, -сеш 1) рел. спасать, спасти; 2) (уберегать от опасности) раз?, спасать, спасти [Поспішай спасати матір (Фр.); Лаврін висмикнув з Мелащиних рук рогача і спас живоття трьом полумискам (II.-Лев.); Ось хто наш спаситель! Ось хто спас нас від голодної смерті (Мирн.)]. спасатися1, -сається 1) травиться, стравливаться, стравляться; натравливаться, натравляться; вытравливаться, вытравляться; перетравливаться; 2) стравливаться, стравляться. Ср. спасати1 1—2. спасатися2, -саюся, -саешся, спастися, -суся, -сёшся 1) спасаться, спастись [Та й задумав і сам, грішний, З світом попрощатись, Зайти собі межи пущі, Та й собі спасатись (Руд.)]; 2) спасаться, спастись [Ми на сей раз спаслися! (Фр.)]. Ср. спасати2 1 — 2. спасенний спасительный; (оказывающий хо- рогиее действие книжн. —ещё) благотворный, благоприятный [Втікачка пішла просто на спасенне світло (Кач.)]; ~на д у м- к а спасительная мысль [Йому прийшла до голови спасенна думка (Коцюб.)]; г^на душа разг. добрая душа [Заяць ось — душа спасенна, Як жиє, ні в ніч, ні денно Зла нікому не хотів (Фр.); Хто там? Може, яка спасенна душа внизу є? (Вишня)]. спасённик 1) рел., перен. ирон. угодник; праведник [— Чи це, батюшко, нас послали до вас на роботу за спасіння душі, неначебто спасенників, чи таки на справдішню панщину? — питали люди в батюшки (Н.-Лев.)]; 2) рел. говельщик [С а м- р о с ь: ..Поки люди запричастяться — сьогодні спасенників сила! — збігаю та похристосуюся (Кроп,)]. спасенниця 1) рел., перен. ирон. угодница; праведница [—Та одчиняй, спасеннице! Хіба І ми не знаємо, що ти дома. Он з вивода дим іде: не само ж бонов печі топиться! — кричить Хаброня (Н.-Лев.)]; 2) рел. говельщица. спасения см. спасіння. спасибі 1) межд. спасибо [— Спасибі, спасибі, — вимовляє Олеся, обливаючись сльозами (Вовч.)]; 2) (в значении, сказуемого) спасибо [Спасибі батькові й матері, що своє дитя рано будили і доброму ділу навчили (Квітка)]; ~бі вам спасибо вам; уст. благодарствуйте; 3) (в значений сущ.) спасибо [Теплим спасибі хотілось би згадати і ту невідому руку, що посадила над рідною мені річкою пишну тепер, гіллясту липу (Рил.); Та й ганявся ж По- тапович за тим спасибі! ..Такейому смачне те генеральське спасибі!! (Мирн.)]; з а І ^бі разг. за [одно] спасибо [Хотілося зробити вигоду братові, за спасибі більш, як кажуть... (Коцюб.)]; 4) (в значении вводного слова) спасибо [Спасибі, люди добрі зглянулись, а то б пришилося [дідовії тинятися (Мирн.); Добрі люди, спасибі їм, попросили мене вечеряти (Н.-Лев.)]. спаситель, -теля 1) церк. спаситель; разг. спас [Я видерся на стіл, зняв із стіни образ спасителя (Мик.)]; 2) (тот, кто спас или спасает кого-либо от опасности, несчастья, гибели) разг. спаситель, избавитель [Він витяг її [Галю] з калюжі! Вів її спаситель (Мирн.); Батько сидів з веслом на кормі — веселий і дужий! Вів почував себе спасителем потопаючих, ге- роєм-мореплавцем (Довж.)]. спасйтелька спасительница [Я не буду спасителькою Тухольщини (Фр.)]. Ср. спаситель 2. спасівка 1) сад. спасовка; 2) церк. успенский пост; обл. спасовка [І петрівка, і спасівка, і пилипівка тяглися довгими тижнями й місяцями (Донч.); М арися: ..За вас я тоді вийду заміж, як у спасівку соловейко заспіває! (Тоб.)]. спасівський уст. связанный с успенским постом; связанный со спасовкой; бывающий во время успенского поста; бывающий во время спасовки [Дишеш не надишешся, як буває в спасівські жароти, після довгої путі, не наситиш жадоби, допавшись до холодної криниці (Стор.)]. Ср. спасівка 2. спасіння, спасения 1) рел. спасение [3 дурного говіння не буде спасіння (Ном.); Дайте мені, голубко, борщику трошки.. Хоч де і ложечки. Спасения душі будете мати (Коцюб.)]; 2) разг. спасение [Герцог: Мій канцлере, спасіть мене! Спасіть!.. Я всю державу за спасіння дам! (Крот.)]. спаскуджений 1) испачканный; испакощенный; изгаженный; осквернённый [Пильними очима [свекруха] водила по хаті, невдоволена, здивована, мов за нас її відсутності спаскуджено хату (Горд.); Серце Полине було розбите, спаскуджена й сплюндрована душа (Смол.)]; 2) испакощенный; изгаженный. Ср. спаскудити 1—2. спаскудити, -джу, -диш разг. 1) испачкать; разг. испакостить; (грубо) разг. изгадить; |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)