Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
спа 425 спе (перен. — ещё) осквернить; 2) (испортить) испакостить (разг.); (грубо) разг: изгадить [Орел: А ви бачили, як він [комбайнер] спаскудив поле?! (Корн.)]. спаскудитися, -джуся, -дишся 1) испачкаться; испакоститься; изгадиться; оскверниться; 2) испакоститься; изгадиться. Ср. спаскудити 1—2. спасти1 см. спадати. спасти2 см. спасати1. спасти см. спасати2. спастися (спад('т>ся) (сделаться плоским— о полых предметах) сплющиться; разг. сплюснуться [Його спорожнілі кровоносні судини спались і тепер чинили вже опір введению крові (Довж.)]. спастися см. спасатися2. спастичний мед. спастический. спасування стравливание [На пасовищах бур'яни підкошують після першого і другого спасуваиня трави на загоні (Коле. вироби, енцикл.)]. Ср. спасати1 2. спасувати см. спасати1. спасувати, -сую, -суєш 1) карт, спасовать; 2) перен. спасовать [Я спасував перед тим поглядом (Збан.)]. спати (сплю, спиш) спать; (грубо разг. — ещё) дрыхнуть [Харитя спить солодким сном (Коцюб.)\ 'Хто хоче багато знати, тому треба мало спати (прислів'я); Упоєні на бенкетах кривавих невільники-народи спали довго у спільній віковій своїй темниці (Л. Укр.); Шелестить Пожовкле листя по діброві, Гуляють хмари, сонце спить (ІІ/евч;)]; ~тп без задніх ніг разг. спать без задних ног; н є »-^ти не спать; книжн. бодрствовать; книжн. уст. бдеть [Еней один не роздягався, Еней один за всіх не спав (Котл.)]. спатися (спиться) безл. спаться [—Як ваше здоров'я? Як вам цю ніч спалося?.. — почав щебетати веселий панич (Н.-Лев.); Хай спиться спокійно предкам, їх слава жива вовіки (Шп.)]\ н є спиться кому не спится кому, сон не берет кого [Чую я— не спиться щось моєму парубкові (Вовч.)\. спатки, спатомьки, спаточки, спатунечки, спа тупі, спатусі дет. ласк, баиньки, бай, баю-бай [А наш Рябко, кажу, все спатки не вкладався (Г.-Арт.); За сонцем хмаронька пливе, Червоні поли розстилає, І сонце спатоньки зове У синє море (Шевч.); Спатусі на білії подусі! (Сл. Гр.)]. спатланий разг. всклокоченный [Вона розчесала спатлане волосся (Вовн.)]. спатоньки, спаточки, спатунечки, спатуні, спатусі см. спатки. снах, -ху редк. вспышка [Спах злості засліпив йому очі, затуманив тяму (Н.-Лев.)]. спахати, -хаю, -хаєш и (реже) спахувати (спахую, спахуєш), спахнути, -ну, -нёш вспыхивать, вспыхнуть [Жар жеврів і вряди-годи спахав на головешках (Н.-Лев.); Далеко-далеко у полі спахнув і погас вогник (Ст.); Згасла злість спахнула з новою силою (Коцюб.)]. спацёра, спацір, -ру обл. прогулка [Да що ж вона, пане брате, під явором робить? Ой з тим розлучником на спацеру ходить (народна пісня); Вийшла вона раз на спацір (народна пісня)]. спацеруватп, -рую, -руєш обл. прогуливаться [Купаюся рано, а потім., йду спацерувати (Стеф.)]. спацір см. спацёра. спаш, -шу потрава [Ю д а: ..3 сусідамп в той час я позивався за спаш, за оранку (Л. Укр.)]; гроші за <^>ш дёньгп за потраву, потравные деньги. спашений редк. стравленный, потравленный; натравленный; вытравленный; перетравленный [Коняка прискала й вигризала вже спашену траву при дорозі (Ле)\. Ср. спасати1 1. спашнё, -ного сущ. уст. потравные деньги [Спашного дав півкарбованця (Камен. у. — Сл. Г р.)]. спаювання спайка. спаювати (спаюю, спаюєш), спаяти (спаяю, спаяєш) спаивать, спаять [Була ти музою для мене, Та вдарив ранній морозець... Що ж, не спаяти автогеном Болючі тріщини- сердець (Дмитр.); Комуністична партія., назавжди спаяла їх [народи GPGP] нерушимою дружбою (Рад. Укр., 1952, XI)]. спаюватися (спаюється), спаятися (спаяється) спаиваться, спаяться. спаяний спаянный [Спаяний в одному місці, він [ланцюг]., уривався в іншому (Вільде); Вперше в історії з'явилося суспільство, спаяне єдністю інтересів людей, спільністю мети, тісно згуртоване навколо свого авангарду — Комуністичної партії (Іст. КПРС)]. спаяність, -ності спаянность [Він розповів про пригоди «Лахтака», про товариську спаяність штурманів і матросів, механіків, машиністів і кочегарів (Трубл.)]. спаяно нар. спаянно. спаяти см. спаювати. спаятися см. спаюватися. спевнити, -ню, -ниш разг. исполнить; ^ти слово сдержать слово [Через рік пан Хоцінський вже спевнив своє слово, знайшов Ясеві краще місце в недалекому селі (Н.-Лев.)]. спевнитися, -нйтьсяразг. исполниться [О л е- с я: ..Я закохана в свою думку, і якщо ця думка не сиевниться, тоді опущу руки і попливу по течії, куди вода, туди і я (Kpon.)].r спёка жара; (сильнее — ещё) зной, разг. жарища, жарынь; (реже) жар [Сонце пекло нестерпно. Стояла така спека, що дихати було нічим (Збан.); Сохнуть трави від страшної спеки (Герас.)]; нестерпна ^>ка см. нестерпний; н а спеці в жару, в зной; (где) на солнцепёке [Рано вставати, цілий день працювати тяжко на спеці, у поросі, моритися голодом.. — ото мужицька доля (Коцюб.); Листя на деревах почорніло і скрутилось на спеці (Козл.)]; у ^йу в жару, в зной [У петрівку, саме у спеку, в жару візьми та й занедужай (Мирн.)]. спекатися, -каюся, -каєшся (кого, чого, реже від кого, від чого) разг. избавиться (от кого, отчего); (с трудом разг.—ещё) отделаться |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)