Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
<ше 426 спе (от кого, от чего), отбояриться (от кого, от чего), сбыть (кого, что); {покончить с кем- либо какие-либо счїтьь, села, освободиться от чего-либо разг. — ещё) разделаться (с кем, с чем) [Він не має вже сили спекатись непроханих гостей (Коцюб.); Як працівник — Матвій Нудота Ні в тин, як кажуть, ні в ворота. Тому й старались добрі люди Від нього спекатися всюди (Воск р.); Мати задумалась. Вже, видно, вона не знала, як їй і спекатись тих лантухів (Гонч.)]; ~тися біди избыть беду (разг.) [Вона зміркувала, як спекатися біди (Фр.)]. спекота жара; разг. жарйща, жарынь [Було трохи паморочно від несвітської спекоти (Л. Укр.)]; на ~котї в жару, в зной; (где) на солнцепёке [Я ж холону й на спекоті, — Бо на серці в мене лід! (Стар.)]; у ^коту в жару, в зной [Як повіє вітер з сходу і сонце прив'ялить сосну, заступить пальма у спекоту собою сестру мовчазну (Тер.)]; см. ещё спёка. спекотливий редк. жаркий, знойный [Ще ніколи не було такого спекотливого дня (Донч.)]. спектакль, -лю спектакль [Милевський: ..Зимою у нас був маленький драматичний гурток склався, були спектаклі і не без тріумфів (Л. Укр.)]. спекти (спечу, спечеш) 1) испечь, разг. спечь; (всё, многое — ещё) перепечь [Хазяйка спекла штук із п'ять картоплин (Hex.)]] 2) (повредить огнём или чем-нибудь горячим поверхность чего-либо) обжечь; (солнцем-, зноем, ветром — обычно) опалить [Бондарчук спік губи об алюмінієвий кухоль (перекл. з Волошина)]; 3) (о мясных блюдах) изжарить; (целиком — обычно) зажарить; (обложив тестом) запечь [Вони звеліли нарізати курей, зварити суп, спекти печеню (Л. Укр.); Зарізав він індика, я опатрала, половину зварила, половину спекла (Н.-Лев.)]; 4) (истребить огнём — о человеке) сжечь [Покликач: Названий Парвусом найгіршу кару зухвальством заробив — його живцем спечуть на дзиґлику залізнім.. Жерці: Отак його! Він заробив! Спекти! (Л. Укр.)]; О ~тй собі пальці (руки) на чому разг. обжечь себе пальцы (руки) на чём; ~тй раків (раки) см. рак1. •спектися1 (спечуся, спечешся) 1) испечься; спечься [Скачала [бабуся] коржик, посадила в піч спектись (Квітка)]; 2) обжечься; разг. опалиться;* (сильнее) сжечься, изжариться [Ненагодоване і босе, Сорочечку до зносу носить, Спеклося бідне на жару. Лопуцьки їсть, ставочки гатить В калюжах з дітьми у яру (Шевч.); За морем, кажуть, сонце пече, як жар, то коли б не було там такого ось широкого листя [пальми] — спеклися б тамтешні люди (Донч.)]; 3) изжариться; зажариться; запечься [Тетерюк швидко спікся, і хлопець почав вечеряти (Донч.)]; 4) сжечься. Ср. спекти 1—4. спектися2 см. спікатися. спектр, -ра физ. спектр [За допомогою тригранної призми., світло можна розкласти в спектр (Наука і життя, 1957, 2)]. спектральний физ. спектральный [Для дослідження полярних сяйв вже більше тридцяти років застосовується спектральний метод (Наука і життя, 1958, 7)]. спектрогеліограф астр. спектрогелиограф [При спостереженнях із спеціальними сонячними приладами — спектрогеліографами і спектрогеліоскопами — було виявлено «спалахи», що на короткий час з'являються у фотосфері Сонця (Наука і життя, 1956, 8)]. спектрогеліоскоп астр, спектрогелиоскоп. спектрограма физ. спектрограмма. спектрограф физ. спектрограф. спектрографічний физ. спектрографический. спектрографія физ. спектрография [Навіть незначну різницю у кольорі чорнила., можна виявити методом так званої абсорбційної спектрографії (Наука і життя, 1957,г 9)]. спектрометр, -ра физ. спектрометр. спектрометричний физ. спектрометрический. спектрометрія физ. спектрометрия. спектроскоп физ. спектроскоп [Спектральний аналіз здійснюють за допомогою приладу, який називається спектроскопом (Астр.)]. спектроскопічний физ. спектроскопический. спектроскопія физ. спектроскопия. спектрофотометр, -ра физ. спектрофотометр. спекулювання спекулирование. спекулювати, -люю, -люєш спекулировать [Він спекулянт, живе в цьому будинку і часто їздить до Одеси спекулювати (Мик.); В гострому сатиричному оповіданні «Як Шевченко шукав роботи» Маковей показує, як буржуазні націоналісти., спекулювали ім'ям великого поета в своїх брудних цілях (Іст. укр. літ.)]. спекулянт спекулянт [Із хати виходить Гунявий. Тип міського спекулянта (Мик.)]. спекулянтка спекулянтка [Яке йому собаче діло, що ми з вами їдемо визволяти з полону мого чоловіка? Аехай думає, що я спекулянтка! (Янов.)]. спекулянтський спекулянтский. спекулятивний1 спекулятивный [їздить [Соломія] у Ленінград, Київ, Ригу, привозить відтіля., дефіцитний крам, а тут його перепродує по спекулятивних цінах (Куч.)]. спекулятивний2 (умозрительный) филос. спекулятивный. спекулятор, -ра 1) церк., ист. спекулятор; 2) уст. см. спекулянт. спекуляція1 спекуляция [Спекуляція і розкрадання народного добра караються жорстоко (Рад. Укр., 1946, XII)]. спекуляція2 (умозрительное построение) филос. спекуляция. спекульнути, -ну, -нёш разг. спекульнуть. сперва, спёрву нар. разг. редк. сперва, спервоначала, спервоначалу [2-га дівчина: Ото завше так — як сперва дуже весело, то після будеш плакать (Вас); Нехай сперва очуняє хлопець, а там батько повернеться (Панч); Уступили ми сперву до своєї родички; зраділи нам, приймають (Вовч.)]. спервовіку нар. редк. спервоначала (разг.), спервоначалу (разг.); (с давних пор, искони) |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)