Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 607):
Попередня 
Наступна

спе 428 спе
спецвідділ, -лу (спеціальний в і д і л) спецотдел (специальный отдел)
[— Хіба ви не бачите? Хвора, поранена
людина. Відведіть його зараз до лікарні,
у них є спеціальний відділ..—Єсть
приставити до спецвідділу лікарні, — голосно.,
відповів Широков (Собко)].
специфіка специфика [Специфіка ^ геометрії
полягає в тому, що геометричні поняття
і закони утворюються абстраговано від
конкретних предметів, від конкретних
відношень між ними (Наука і життя, 1956,
8); В опері М. Лисенка «Тарас Бульба»
національна специфіка яскраво виявляється
в образах волелюбного козацтва (Мист.,
1955, 2)].
специфікатор, -ра спецификатор.
специфікація спец. спецификация.
специфікований спец. специфицированный.
специфікувати, -кую, -куєш спец.
специфицировать.
специфікуватися, -кується спец.
специфицироваться.
спецйфікум, -му книжн. спецйфикум.
специфічний специфический, специфичный
[Гашіца відчинила льох. На них війнуло
холодом та специфічним духом льоху
(Коцюб.)].
сизцифічність, -ності специфичность
[Художня література, при всій специфічності
її засобів відображення, — явище
суспільне (Іст. укр. літ.)].
специфічно нар. специфически, специфично
[Чоловік у жовнірському одязі, що
намагався говорити надто незалежно і не
міг приховати своєї специфічно польської
шляхетської вимови, кумедно розставив
руки перед Лободою (Ле)].
спеціалізація специализация [Проникання
обміну й торгівлі в землеробство викликає
спеціалізацію його, і ця спеціалізація все
росте (Ленін)].
спеціалізм, -му специалйзм.
спеціалізований специализированный
[Створення сітки спеціалізованих овочевих
радгоспів біля великих промислових центрів
• уже дало певні позитивні результати (Ком.
Укр., 1960, 6)].
спеціалізувати, -зую, -зуєш
специализировать [В сільському господарстві доцільно
спеціалізувати окремі колгоспи і
радгоспи на виробництві продукції відповідно
до місцевих грунтово-кліматичних і
економічних умов (Коле. Укр., 1959, 8)].
спеціалізуватися, -зуюся, -зуєшся (на чому,
у чому, з чого) специализироваться (в чём,
по чему) [Вона думає спеціалізуватись на
автобудівництві (Смол.); Оксана
Сергіївна спеціалізувалась в педіатрії (Янов.);
Філько спеціалізується з гінекології
(Вільде)].
спеціаліст специалист [Число спеціалістів у
народному господарстві за роки першої
п'ятирічки майже подвоїлось (Іст. КПРС);
І чого вони зняли такий крик? Подумаєш,
спеціалісти! Самі не вміють стригти, а
кричать... (Вагм.)]; ~т з чого (у
чому, по чому) специалист по чему [На
трибуні судді — генерал, полковники,
спеціалісти з різних галузей бойової
підготовки, майстри спорту... (Вагм.); Багато
учених як російських, так і українських
були одночасно видатними спеціалістами і
в галузі російського мовознавства, і в
галузі українського мовознавства (Мовозн.,
1955, XIII); Любов: Цікава б я знати
психологію спеціалістів по чужих справах
(Л. Укр.)].
спеціалістка специалистка [Мені важко було
визначити її професію: зовнішність не
давала будь-яких виразних вказівок; вона
могла бути і рядовою колгоспницею, і
ланковою, а може й якоюсь колгоспною
спеціалісткою — зоотехніком, рахівником
(Смол.)].
спеціальний .специальный [В деяких
селах влаштовують під ринвами спеціальні
цементовані ями-басейни для збирання
дощової води (Гонч.); Закінчивши семирічку,
вона вже самотужки здобула спеціальну
освіту і стала агротехніком (Вологи.);
А д'ю т а н т: ..Старший батальйонний
комісар Тихий та спеціальний воєнний
кореспондент, батальйонний комісар
товариш Крикун просять приділити їм п'ять
хвилин (Корн.)].
спеціальність, -ності специальность [їй давно
кортіло поступити в місті на великий
завод і одержати там якусь робочу
спеціальність (Донч.)].
спеціально нар. специально [Ми спеціально
почекаємо ще з місяць, аби мати од вас
хоч невеличкі оповідання (Коцюб.):
Повертаючись з столиці, він спеціально
заїхав до Тарана, щоб розповісти про свою
зустріч 8 академіком (Жур.)].
спецівка разг. спецовка [Йдучи па
роботу, Гнат одягає парусинову спецівку
(Чорн.)].
спецівський спёцовский. Ср. спец.
спеція специя; (обычно мн. ч.: спеції, -цій)
специи [Щоб надати моченим яблукам
кращого смаку і запаху, додають різних
спецій (листя чорної смородини, вишні
або винограду тощо) (Колг. Укр., 1957,
8); Шеф-кухар з кухні викликав по
телефону один санаторій за другим і
схвильованим голосом допитувався якихось спецій
до обіду (Янов.)].
спецкор, -ра (спеціальний
кореспондент) разг. спецкор
(специальный корреспондент).
спецкурс, -су спецкурс.
спецодяг, -гу спецодежда, прозодежда
[Маркові визначили зарплату, харчі і
спецодяг (Трубл.)].
спецпідготовка спецподготовка.
спецпрацівнйк, -ка спецработник.
спецставка спецставка.
спецшкола спецшкола [Для роботи в тилу
противника кожен з товаришів старанно
готувався, проходив спецшколу (Шер.)].
спечений 1) испечённый; спечённый;
перепечённый [Одна молодиця показала мені
житній та вівсяний хліб, спечений в формі
коржа (Н.-Лев.)]; 2) обожжённый;
опалённый; (о воспалённых губах) запёкшийся,
потрескавшийся [Христя увійшла вся за-

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)