Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
спе 429 спи плакана, держачи в другій руці спечену руку (Мирн.); 3 гурту вихопився наперед жвавий, спечений сонцем дідок (Гонч.); Стомлена, спечена, пилом прибита, Журиться нива, дощем не полита (Манж.); Василь довго-довго не віднімав спечених уст від посудини (Фр.)]; 3) изжаренный; эажаренный; запечённый [От бач, яка паска у нас хороша придалась? От і печений баранчик і поросятко дуже мудро спечене... (Квітка)]] 4) сожжённый. Ср. спекти 1—4. «пёчний жаркий, знойный [Прекрасний Київ днями спечного літа, прозора вода блакитного Дніпра, зелені тіняві коридори київських вулиць (Янов.)]. спёчно нар. жарко, знойно [Спечно було в степу коням і людям (Янов.); Надворі було спечно, і вікна були відчинені (Риб.)]. спивати, -ваю, -ваєш, спити (зіп'ю, зіп'єш) 1) спивать (разг.), спить (разг.); 2) разг. пить, разг. испивать, испить; (всё — ещё) выпивать, выпить [Л у к а ш: Се ти?.. Ти упирицею прийшла, щоб з мене пити кров? Спивай! Спивай! (Л. Укр.); Мохнатий джміль із будяків червоних Спиває мед (Рил.); Коли ваша ласка, то б я води спив (перекл. з Вовчка); Прожив я ціле буйне літо, Спив щастя чарку не одну (Hex.); Чи я спила, чи я з'їла, Чц гарно сходила? Тільки мої всі розкоші, Що гірко робила! (народна пісня)]. спиватися, -ваюся, -ваєшся, спитися (зіп'юся, зіп'єшся) спиваться, спиться [Ти усе частіш та частіш напиваєшся, а затим скоро-скоро і зовсім зіп'єшся (Квітка)]; спитися з кругу разг. спиться с кругу [Все пропив той п'яниця. Все дощенту, поки і сам з кругу не спився (Мирн.)]. спиж1, -жу бот. обл. (Cornus sanguinea L.) свидина, свидовник. спиж2, -жу уст. бронза [Чимало тоді золота й срібла накидали городяни в розтоплену мідь, щоб співав цей дзвін любішим голосом, і сам Варфоломей Копистка висипав тоді в киплячий спиж усю свою калитку, есє, що нажебрав протягом життя (Ільч.); —Сорочку на мені подер.. О, гляньте, яке! О!.. — хлипав переляканий циган, висмикуючи свою брудну подерту сорочку, з-під якої визирали темні, як спиж, волохаті груди (Коцюб.)]. спижевий уст. бронзовый [Горіли рівно свічки у високих спижевих канделябрах (Риб.)]. спйлити, -лю, -лиш обл. поднять [пыль] [Іду я, — це як подме вітер, так і спилив киптюгу поперед мене (Новомосковск, у. — Сл. Гр.)]. спилок, -лка спец, спилок. спилювання спилка, спйливание. спилювати, -люю, -люєш, спиляти, -ляю, -ляєш 1) спиливать, спилить [Понад шосе бовваніли окуті кригою телеграфні стовпи.. Противник не встигав їх спилювати (Гонч.)]; 2) (пиля, расходовать; приводить в негодность пилкой) испиливать, испилить. спиляний спиленный [— Може це од спиляної верби пеньок, — думає Яків (Вас); На клені,, що ріс біля входу, акуратно спиляна верхівка (Донч.)]. спиляння спилка, спйливание. спиляти см. спилювати. спильна нар. пристально [Поглянула я тоді спильна на його: червоний, обдутий якийсь він (Вовч.); Ей, на Чорному морі, На камені біленькім, Там сидить сокіл ясненький, Жалібненько квилить-проквиляє І на Чорне море Спильна поглядав (дума)]. спильнувати, -ную, -нувш обл. явиться вовремя; улучить момент. спин, -ну удерж; (в некоторых выражениях) разг. угомон; ^иу немає (нема) кому, чом j удержу нет кому, чему [М а р'я на: Не козак же ти — баба! Козаки не так люблять! Козак коли полюбить, то нема йому спину на світі, на все готов для тієї, котору покохав (Вас); Дивна дівоча вдача — хоч і натомилися, а галасує душа, буйна веселість рветься, молодій силі нема спину (Горд.)]; без г^ну без удержу, безудержно; без остановки, безостановочно; (всё время) беспрестанно [Олеся була без краю, без міри щаслива: їй бажалось їхати, летіти без спину, без кінця (Н.-Лев.)]; не знати (не мати) ~ну не знать удержу; не знать угомону [Жаль у материнім серці не має спину, не знає угаву... (Мирн.)]. спина 1) спина [Юра лягає на спину, і мати укриває його до плечей (Смол.); Копиця свіжої трави зсувалась з гарби на спини буйволам (Коцюб.)]; гнути ~ну (над чим) см. гнути; з а «-^ну не л л в (успеется) безл. разг. сверху не каплет [К а р м є л ю к., до Мошка: ..Перебили тобі рахубу, Мошко, ну, та нічого — за спину не ллє, починай знову (Вас)]; за ^>ною у к 6 г о прям., перен. за спиной у кого [Мене стиснула юрма пасажирів і випхала разом зі шпигом. За спиною у себе чув віддих противної людини (Коцюб.); Особливої шкоди завдавали партії Зінов'єв, Каменев і Риков, які за спиною В. І. Леніна домовлялися з Троцьким (Іст. КПРС); Дмитрові здавалося, що Гайченко не на своєму місці, що він живе собі за широкою спиною Боровика, як у бога за пазухою (Збан.)]; на своїй ~ні спробувати и т. п. на собственной спине испытать и т. п. [Шевченко, що на своїй спині спробував сваволю дикого панства, ..до глибини серця ненавидів поміщиків і найголовнішого поміж них — царя (Рил.)]; повернутися «-^ною см. повертатися 1; показувати, показати <^ну см. показувати 1; 2) (часть одежды, покрывающая спину) редк. спинка [Учора я так наїздився по Хоролу на човні, що аж спина пальта мого була мокра од поту (Мирн.)]. спинати, -наю, -наєш разг. поднимать, подымать; (при сооружении чего-либо) возводить [На стінах робітники вже спинали крокви, прибивали лати й етернітом крили дахи (Чорн.)]. спинатися, -наюся, -наєшся, сп'ястися и зіп'ястися и зіпнутися (зіпнуся, зіпнешся) |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)