Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
cm 437 cm щий [Багато партійних організацій [у 1918 році] створило групи співчуваючих (Іст. КПРС)]. г співчутливий сочувственный; (отзывчивый — еще) сочувствующий, участливый; (склон- ный к состраданию; выражающий сострадание — ещё) сострадательный {Дівчинка бачила співчутливі погляди подруг (Донч.); Співчутливе ставлення до неї не відомих їй досі людей особливо вразило Ольгу (Шиян)]. співчутливість, -вості сочувственность; участливость; сострадательность [Спартак: ..Поранені тебе не раз хвалили За догляд, за співчутливість... (Дмитр.)]. Ср. співчутливий. співчутливо нар. сочувственно; участливо; сострадательно [Після Жовтневого перевороту Радянську владу зустріли співчутливе робітники всіх країн (Ленін); Миро- нівна співчутливо глянула своїми добрими очима на рум'яну молодичку (Ряб.)]. Ср. співчутливий. співчуття сочувствие; участие; сострадание, соболезнование [Наша боротьба за наше визволення від капіталістичного ярма викликала допомогу і співчуття світового пролетаріату (Панч); Я відчув глибоке співчуття до цього чоловіка, охопленого невідомим мені, але сильним переживанням (Ле); Прийміть моє щире співчуття у Вашому горі (Коцюб.)]; в йеловити ~тя см. висловлювати; виявляти ~тя до кого см. виявляти 1. Ср. співчувати. спід (род. споду) 1) низ; (нижняя стенка сосуда у ящика, судна um. п. — обычно) дно [Він малює спід барки на синє (Коцюб.)]; від споду до [самого] в ё р- х у снизу доверху; догори сподом разг. вверх дном; вверх ногами, вверх тормашками [Боженко так само мрійливо озивався на слова Іванова: — Догори сподом поставимо світ — я це добре собі уявляю! (Смол.)]; з верху до [самого] споду сверху донизу; з [самого] споду снизу; с [самого] дна [Далі з самого споду вийняла [Хима] якусь ганчірку, зв'язану вузликом, і поклала її на коліна (Коцюб.)] ; на самому (самім) споді см. самий 1; на споді серця (душі) в глубине сердца (души) [Маруся: ..Надії... Немає їх тепер. Вони поховані там, на споді мого серця (Мирн.)]; під сподом (в значении нар.) снизу; разг. исподнизу [Вогонь лиш зверху; під сподом чистий,^ здоровий спирт (Коцюб.)]; підвернути кого під ~д разг. взять верх над кем, покорить кого [Всім світом буде управляти [Еней], по всіх усюдах воювати, Підверне всіх собі під спід (Котл.)]; 2) (оборотная, внутренняя, нелицевая сторона чего-нибудь) изнанка; разг. испод; обл. иепбдка [Дмухнув вітер, і прибережний верболіз унизу біля річки раптом посивів — то з нього полетіло останнє листя, замигтівши в повітрі білим сподом (Донч.)]. спідка разг. 1) изнанка; разг. испод; обл. иепбдка; (иногда) подкладка [Спідка добра, а верх подраний (Сл. Г р.)]; 2) (в хлебе, пироге и т. п.) испод (разг.); обл. иепбдка. спідлений разг. оподлевший. спідлитися, -люся, -лишея разг. исподличаться, оподлеть [Я впав, це правда. Я спідлився, — не перечу (Фр.)]. спідлілий разг. оподлевший. спідліти, -лію, -лієш разг. исподличаться, оподлеть. спідлоба, (реже) спідлоб'я, спопідлоба нар. исподлобья [Вона шукала сварки. Гнат зсував тонкі брови й поглядав на жінку спідлоба (Коцюб.); Понуро увійшов [Яків] у хату і спідлоб'я глядить на жінку (Стор.); Ми пишалися й раділи, від'їжджаючи в Донбас, — Тільки хлопці спопідлоба подивлялися на нас... (Воскр.)]. спіднє 1) прил. см. спідній; 2) (род. спіднього — о белье) сущ. нижнее; разг. исподнее [Вночі люди залишались у самому тільки спідньому, спали неспокійно (Збан.)]. спіднизу нар. снизу; разг. исподнизу [На його підборідді спіднизу вибиваються по- жіночому м'які складки (Ст.)]. спідник, -ка (в жерновах) нижний камень [Посеред колоди вижолоблений круг, в який положено по його формі камінь. На ньому лежить і обертається другий — верхник, який не зсувається з спідника, бо взятий у залізну шину, приклепану до колоди (Сміл.)]. спідниця юбка; (нижняя обл. — еще) исподница [Мотря вбралася в зелену спідницю, в червону запаску (Н.-Лев.); А вона думає як? Гладити по голівці [сина] та тримати біля спідниці? (Коцюб.); Степан: ..А вдома що, хто начальство? Хто командує? Спідниця (Корн.)]. спідничина разг. юбка; прен. юбчонка [Дівчина стояла, як завжди, боса, в куцій спідничині (Гонч.)]. спідничинка, спідничка уменыи., ласк, юбочка [Може, дівко, спідничинку б накинула та патли трохи заплела (Ст.); Юзя встала, а Дарка розп'яла на ній спідничку, шукаючи швів (Л. Укр.)]. спідничний юбочный. спіднйчник (портной, шьющий юбки) разг. юбочник. спіднйчниця юбочница. Ср. спіднйчник. спідні 1) прил. мн. ч. см. спідній; 2) (род. спідніх) сущ. кальсоны; разг. подштанники, исподники [Февральов стояв., босоніж, в одних спідніх (Борз.)]. спідній нижний; (надеваемый под что-либо другое — об одежде; нелицевой разг. — еще) исподний [Пси нехотя вистромляли голови в спідню ворітницю (Ле)]; ~ня г у- б а нижняя губа [У Івася очі налилися сльозами і спідня губа затіпалася (Мирн.)]; г^ня кишёня внутренний карман [Си- воусий поліз рукою до спідньої кишені (Ле)]; ^ня білизна нижнее (нательное; исподнее) бельё; нижнее (сущ.); разг. исподнее (сущ.) [Ніч. Коридор лікарні. Ходить [солдат] в спідній білизні {Янов.)]. спідняк, -ка обл. 1) (в жерновах) нижний |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)