Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сні 438 спі камень; 2) часть гончарного станка [Звичною рукою обмацував начиння: верхняк і спідняк.., а потім, замислившись, зосереджено покручував станок ногою (Ільч.)]; 3) дно кобзы [Обмацавши ручку, спідняк та верхняк кобзи, ..повів [Остап] по всіх дванадцяти струнах зразу (Бурл.)]; 4) снятое молоко. спідометр, -ра спец. спидометр [Довга стрілка спідометра перелізла на дев'яносто (Собко)]. спідсподу нар. снизу; (из-под чего-нибудь разг. — ещё) исподнизу [Йому прийшло на думку, чи не можна зачерпнути [спирту] спідсподу. Адже горіло лиш зверху (Коцюб.)', —-Цур йому, як м'яко! Неначе на перині, та ще щось й гойдає тебе спідсподу, неначе гойдалка! — промовив отець Харитін (Н.-Лев.)]. спідтиха, спідтйшка нар. разг. исподтйха, исподтишка [Спідтиха-тиха серце її щось недобре віщувало, боліло, нило... (Мирн.); Спідтйшка мішки рве (Ном.)]. спідушка разг. исподка (обл.) [Щедро сипнула [Дарина] ягід на густо посолену четвертину хліба, спідушка якого жовтіла перепеченим дубовим листом (Ст.)]. спіжарші уст., обл. кладовая; (небольшая разг. — ещё) кладовка [А в спіжарні — боже кріпкий! Світ затьмився нам до дрібки, Стільки там добра для нас (Фр.)]. спізнавати, -наю, -наєш, спізнати, -наю, -наєш узнавать, узнать; (постигать —ещё) . познавать, познать, уст., обл. спознавать, cno3FiATb; (испытывать — ещё) изведывать, изведать [Т е к л я до Гордія: Ви ж розумний кавалер, то и подумали б, що буде, як люде спізнають, що я беру від вас гостинці (Кроп.); Фауст: ..Спізнаєш ти шляхи світил, Збагнеш природи вічний рух (перекл. Л у каша) \ Син коваля, рано осиротівши, спізнав він [І. Франко] усю гіркоту життя (Тич.)]. спізнаватися, -наюся, -наєшся, спізнатися, -наюся, -наєшся разг. 1) (з чим) узнавать, узнать (что); познавать, познать (что); изведывать, изведать (что) [Хто раз спізнається з почуттям страху, не скоро зможе відкараскатися від нього... (Коцюб.)]; см. ещё спізнавати; 2) (з ким) сближаться, сблизиться, сходиться, сойтись; уст., обл. спознаваться, спознаться [Як з тобою спізнавалась, Сухі дуби розвивались, Як любитись перестали, Однолітки повсихали (народна пісня); Спізнався з панночкою полковий лікар та й почав щодня вчащати (Вовч.)]. спізнаний узнанный; познанный; изведанный. Ср. спізнавати. спізнати см. спізнавати. спізнатися см. спізнаватися. спізнений запоздалый; опоздавший, разг. опоздалый; (иногда — ещё) поздний [Проїздять останні спізнені екіпажі (Коцюб.); Твій вік доходить до роздоріжжя і має вибрати: або статечність старості, або карикатуру спізненої молодості (Вільде)]. спізнення опоздание, запоздание [Почали [Настуся і Павло] пити чай похапцем, ..ніби хапались^ щоб не опізнитись на якусь службу ні на одну хвилину, ніби їх ждала велика одповідальність за спізнення (Н.-Лев.); К о р н: Прошу пробачити за спізнення (Корн.)]. спізнйти, -ню, -ниш обл. опоздать, запоздать [Хочу завтра раненько з Неаполя відправити [лист], бо вже й так спізнила (Л.^ Укр.)]. спізнитися см. спізнюватися. спізнілий запоздалый; опоздавший, разг. опоздалый; (иногда — ещё) поздний [Майже на ходу стрибнув в один з вагонів якийсь спізнілий пасажир (Трубл.)]. спізніти, -ніє безл. разг. стемнеть [— Ну, син#, ..підемо, поки зовсім не спізніло, — каже до його батько (Вас.)]. спізнювання опаздывание, запаздывание. спізнюватися, -нююся, -нюешся и редк. спізнятися, -няюся, -няєшся, спізнитися, -нюся, -нишся опаздывать, опоздать, запаздывать, запоздать [Я ще ніколи нікуди не спізнювався (Дмитр.); На годину спізнився — за рік не доженеш (прислів'я); Я спізнилася з листом до тебе (Л. Укр.)]. спійманий 1) пойманный; изловленный, словленный; уловленный; подловленный [За кожного спійманого [втікача] прибережні козаки діставали плату (Коцюб.)]; 2) пойманный, уличённый; подловленный [Помітивши нас, вони розгубилися й зіщулились, як спіймані на шкоді (Панч)]. Ср. спіймати 1—2. спіймати, -маю, -маєш 1) поймать, разг. изловить, словить; (прям, разг.; перен.: заметить, различить, постигнуть — ещё) уловить; (перехватить разг. — ещё) подловить [Упустив я голубочку, Та вже не спіймаю (Фр.); X р а п к о: ..Постій же, спіймаю я тебе вдруге, знатимеш ти, де був! (Мирн.); Чорні Данилові очі глибоко запали, й важко було спіймати його погляд (Хижн.); Трудно було дитині спіймати химерну мелодію пісні (Коцюб.)]; 2) (кого-нибудь на чём-нибудь плохом) перен. поймать (на чём), уличить (в чём); разг. подловить (на чём) [—Об чому се так загадалася? ..Христя зиркне та так зразу й займеться. Неначе її на чому недоброму спіймають (Мирн.)]; ^ти на гарячому [в чин к у] см. гарячий 2; г^ти 6 б л и з н я см. облизень. См. ещё піймати 1—2. спійматися, -маюся, -маєшся пойматься; (быть застигнутым на месте совершения чего-либо) попасться [Спіймавсь — здеруть із тебе шкуру, оббілують дочиста (Коцюб.)]; ~тися на чому попасться в чём. спікальник спец. спекальщик. спікальниця спец, спекальщица. спікання спец. спекание. спікатися, -кається, спектися (спечеться) 1) (о крови) запекаться, запечься; разг. спекаться, спечься; 2) (только несоверш.) спец. спекаться [Особлива цінність вугілля південного Донбасу полягає в тому, що воно добре спікається (Наука і життя% 1959, 1)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)