Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
спл 443 спл суспільства плата робітника уявляється як ціна праці, як певна кількість грошей, сплачуваних за певну кількість праці (Маркс)]. Ср. сплачувати. сплачування уплата; оплата; погашение. Ср. сплачувати. сплачувати, -чую, -чуєш, сплатити (сплачу, сплатиш) платить, заплатить, уплачивать, уплатить; (отдавать деньги] за что-либо, в возмещение чего-либо — ещё) оплачивать, оплатить; (долги — обычно) гасріть, погашать, погасить, уст. сквитывать, сквитать [— Та хіба ж так можна? — обурився Повчанський. — Невже так і живуть, негідники, і нічого тобі не сплачують? (Тулуб)) Сильвестр: Дозволь тобі цей твір подарувати, Його сьогодні в грека я купив, Лиш двадцять гривен хитрому сплатив (Коч.)', Вже він і довги сплатив, і процент вернув (Коцюб.)]; ~ти дань (данину) кому, чому перен. платить, заплатить (отдавать, огдать) дань кому, чему [Ну, от і добре. Музі дань сплатив я (Рил.)]. сплачуватися, -чувться платиться, уплачиваться; оплачиваться; погашаться; сквитываться [В 1913 році царська Росія купувала за кордоном близько дев'яти мільйонів тонн кам'яного вугілля і коксу. За це сплачувалося втроє більше золота, ніж виручала Росія за все продане нею жито (Рад. Укр., 1957, VIII)]. Ср. сплачувати. сплеск, -ку всплеск [Зіна була зайнята своєю справою і не чула нічого, крім сплесків весел (Іван.)) Легкий сплеск шовкових долонь, блиск перснів на пальцях, низький, хвилюючий голос — все відразу сповнило кімнату радістю і світлом (Риб.)]. сплесканий разг. сплющенный. Ср. сплескати1. сплескати1, -каю, -каєш (сдавив, сделать плоским, смять) сплющить [Куля влучила в орден — сплескала свинець, а грудей не дістала (Голов.)]. сплескати2 (сплещу, сплёщеш) (наговорить лишнего, вздорного) разг. наболтать, сморозить, отмочить; (некстати, бестактно разг. — обычно) болтнуть, сболтнуть, ляпнуть, брякнуть [А кричали: «рубатимуть!., рубатимуть!..» Ет, вигадки! Чого ті люди не сплещуть часом... (Коцюб.); 7-й парубок: Іноді таке неподобне спл еще [Соломія], що й парубкові соромно слухати, не те що дівці (Кроп.)]. сплескатися, -кається сплющиться [Вона [машина] ту палицю як підхопила, як черконе! Так к лихій годині всі зуб'я й сплескалися! (Мирн.)]. сплескувати и спліскувати, -кую, -куєш, сплеснути, -ну, -нёш всплёскивать, всплёскивать, всплеснуть; разг. сплёскивать, сплеснуть [Десь далеко сплеснуло: на споді кар'єру була вода (Гур.)]; ^ти в долоні (руками) всплёскивать, всплёскивать, всплеснуть в ладоши (руками); разг. сплёскивать, сплеснуть руками [— От і добре! От і добре! — сплескує в до;юні Катря, наче й сама вже дитина (Куч.)\ Г1 р и н ц е с а: Згину я сама! (В розпачі сплескує руками) (Л. Укр.); Бабуся тричі сплеснула руками, побачивши моє подряпане обличчя (Сміл.)]. сплеску ватися и спліскуватися, -кується, сплеснутися, -нётьея всплёскиваться, всплёскиваться, всплеснз'ться [Розмірено спле- скувалась дніпрова хвиля внизу (Гонч.); Камінь., упав у воду, ніби важка риба сплеснулася біля берега (Собко)]. сплеснути см. сплескувати. сплеснутися см. сплескуватися. сплести см. сплітати. сплестися см. сплітатися. сплетений сплетённый; переплетённый; связанный; свитый, вывитый [Низько звисала сплетена із лози й присипана землею стеля (Скляр.); її білі руки були сплетені (Коб.); Фуфайки ж, сплетеної Раїсою, він не мав права скидати цілу зиму (Коцюб.)]. Ср. сплітати 1. сплетення, сплетіння сплетение, переплетение; (перен. — ещё) цепь [Оглядаючи блок, Анатолій востаннє перевірив складне сплетіння детонуючих шнурів (Гур.); Надзвичайно своєрідним було сплетення економічних і політичних страйків під час революції (Ленін); Тепер він уже глибше розумів сплетення людських почуттів (Ст.)]; с 6- н я ч н є ~тення анат. солнечное сплетение. спливання 1) уплывание; сплывапие; течение, протекание; 2) стекание, сбегание; оплывание; скатывание; оплывание; 3) всплывание, всплытие. Ср. спливати 1 — 2, 4. спливати, -ваю, -вас.ш, сплисти и спливти (спливу, спливеш) иредк. сплинути, -ну,-непі 1) прям., перен. уплывать, уплыть; (прям.: вниз по течению разг. — ещё) сплывать, сплыть; (перен.—о времени — обычно) течь, истекать, истечь, протекать, протечь, уходить, уйти [Читаючи, старий часто спочивав і дивився на річку, на останні крижини, що спливали геть (Ільч.); Час спливав швидко у напруженій роботі (Собко); Літа спливли, і ми — дорослі (Шпак)]; ~стй з розуму см. розум 1; багато (немало) води спливло перен. много (немало) воды утекло; було та спливло (реже спл ил 6) было да сплыло [Що там старе згадувать! Було та сплило... (Ряб.)]; 2) (по поверхности чего-либо) стекать, стечь, сбегать, сбежать, разг. сплывать, сплыть; (каплями — обычно) катиться, скатываться, скатиться; (таять сверху, с краёв, покрываясь струйками растопивгиегося вещества— о свече um. п.) оплывать, оплыть [Мовчки дивився [Назаренко] на вікно, по якому спливали рясні краплі (Є. Кравч.); Дві грубі сльози сплинули по її обличчю (Фр.); Спливали воскові свічки, догорали до свічників (Тулуб)]; 3) (чем: изнемогать от потери чего-либо) истекать, истечь; разг. исходить, изойти [Він спливав слізьми, і сувора Марта лагідно зацитькувала його (Смол.); Худоба спливала потом (Ст.); Коли б не добрі люди, що підібрали мене і непритомного відвезли до лікарні, я до ранку сплив би кров'ю (Дм. Бедз.)]; |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)