Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
спо 448 спо сповіряти, -ряю, -ряєш, сповірити, -рю, -риш разг. 1) (на кого) доверять, доверить (кому) [На діда Бутурлаку усі свої маєтки сповіряє (Сл. Гр.)]\ 2) (кому — сообщать) поверять, поверить (кому) [Не витерпів Йосип і сповірив матері своє лихо (Мирн.)]. сповісти, -вім, -вісй разг. сказать, рассказать; книжн. поведать [Я ж би свому миленькому всю правду сповіла (народна пісня)]. оповістити см. сповіщати. сповіщання извещение; сообщение, оповещение; возвещение; провозвещение. Ср. сповіщати. сповіщати, -щаю, -щаєш, сповістити, -віщу, -вістйш (кого, що, редк. кому, чому) извещать, известить (кого, что); (доводить до чьего-нибудь сведения) сообщать, сообщить (кому, чему), оповещать, оповестить (кого, ято); (официально) ставить в известность, поставить в известность (кого, что), уведомлять, уведомить (кого, что); возвещать, возвестить (кому, чему); торж. провозвещать, провозвестить [Шлюб має відбутися яерез два тижні, і князя сповістили про те (Л. Укр.)\ Славко говорив із поспіхом, неначе сповіщав про пожежу (Март.); Бжозовський зібрав людей і сповістив, що дасть жати за сніп (Н.-Лев.)] Першим пострілом крейсер «Аврора» Новий ранок вікам сповістив (Мас.)]. сповіщатися, -щаеться извещаться; сообщаться, оповещаться; возвещаться; провозвещаться. Ср. сповіщати. сповіщений извещённый; сообщённый, оповещённый; поставленный в известность; возвещённый; провозвещённый [Сповіщене про відкриття памятника населення Ґанджів валом валило на сільський майдан (Епік)]. Ср. сповіщати. сповіщення 1) (действие) извещение; сообщение, оповещение; уведомление; возвещение; провозвещение; ср. оповіщати; 2) (то, что извещается и т. п.) извещение; сообщение, оповещение [Сповіщення Вишневенького, що вночі через багнище Соло- ниці прорвалися кілька сотень козаків у степ, стривожило гетьмана (Ле)]\ 3) (документ), извещение, уведомление [Одна молодиця одержала сповіщення про загибель ноловіка, а він після війни повернувся... (Минко)]. сповна нар. сполна; (в полном составе — обычно) полностью [Нас учила третій рік війна: Хоч любити друга, — не казати, А страждать за друга, — то сповна (Мал.)\ Прибув у Щербанівку і суд весь сповна, і заарештованих пригнали (Головко)]; ї й сповна двадцять рбків ей полных двадцать лет; н є сповна дві години не полных два часа [Я маю ще не сповна дві години (Коб.)]; не сповна розуму см. розум 1. сповнений (чим и чого) наполненный (чем); заполненный (чем); преисполненный (чем и него), исполненный (чего); оглашённый (чем) [Пропливають, сповнені плодами, На Херсон, на Київ кораблі (Нагн.)\ Сповнена радісним почуттям, підійшла [Сусанна] стиха до чоловіка та поцілувала в мокре чоло (Коцюб.); Чоловік не оглядається ні на Тараса, ні навколо, ще нестаре його обличчя суворе, сповнене глибокої, невимовної туги (Іван.)]. Ср. сповнювати1. сповнення исполнение, выполнение [Баронеса помовчала, потім знов озвалась: — Сього вечора я допевнилась, що концерти і сповнення обов'язку [компаньйонки] не можуть разом ужитись (Л. Укр.)]. Ср. сповнювати2. сповнити1 см. сповнювати1. сповнити2 см. сповнювати2. сповнитися1 см. сповнюватися1. сповнитися2 см. сповнюватися2. сповнювати1, -нюю, -нюсш и сповняти, -няю, -няєш, сповнити, -ню, -ниш (чим и чого) наполнять, наполнить (чем); (занимать целиком — ещё) заполнять, заполнить (чем); (о сильном чувстве книжн. — ещё) преисполнять, преисполнить (чем и чего) исполнять, исполнить (чем и чего); (внушать — обычно) вселять, вселить (что); (о громких звуках — ещё) оглашать, огласить (чем) [Ті перші квіти ранньої весни так радують серце, наче п'яним трунком сповнюють душу (Мирн.)\ Квітки сповняли повітря солодкими пахощами (Н.-Лев.)\ Еллінське військо хутко сповнює весь майдан (Л. Укр.)\ її повна фігура сповнила нешироке крісло (Н.-Лев.)\ Знову птиці співами сповнили сади, райдуга схилилася випити води (Сос.)]; «^>вати ж а- х о м см. жах 1. сповнювати2, -нюю, -нюеш и сповняти, -няю, -няєш, сповнити (сповню, сповниш) (претворять в жизнь) разг. исполнять, исполнить, выполнять, выполнить [Баран сповнював сумлінно даний йому наказ (Фр.)\ А л ь б і н а кинулась: Що се таке? М а р- т і а н: Се Мім свій обов'язок сповнює— знак дає, що спати час (Л. Укр.); Все сповнив я по просьбі старого (Фр.)\ Мушэд сповнити обіцянку (Мик.)]\ г^вати, ганяти закон уст. соблюдать закон [Ю д а: ..Він спитав, чи я закон сповняю й не грішу (Л. Укр.)]; ~ти слово держать, сдержать слово [Довгастих буряків кагат Заводу серце звеселяє, — То слово Партії сповняє Бригада сміливих дівчат (Рил.)\ Через рік пан Хоцінський вже сповнив своє слово (Н.-Лев.)]\ ^вати, ~няти службу уст. нести службу [В Бересті він сидить тисяцьким, княжу службу сповняє (Хижн.)]. сповнюватися1, -нююся, -нюєшся и сповнятися, -няюся, -няєшоя, сповнитися, -нюся, -нишся 1) наполняться, наполниться; заполняться, заполниться; преисполняться, преисполниться, исполняться, исполниться; вселяться, вселиться; оглашаться, огласиться [Чимала Маріїна хата почала сповнятись дівчатами (Н.-Лев.)\ Борисове серце сповнилося гордощами (Коп.)\ У натхненній праці живе [Українська Радянська Соціалістична] республіка. Вдень і вночі сповнюється вона сили, могутнішає, підіймається все до нових і нових висот (Рад, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)