Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
спо 450 спо спогорда війнула перед Павлущенком заплетеною косою, що нею аж цьвохнуло йогоііо плечу (Гонч.)]. сподар, -ря разг. см. господар. сподвижник книжн. сподвижник; (товарищ по борьбе, общественной деятельности — еще) соратник [Шість років гриміли битви з перемінним успіхом. Загинуло багато сподвижників Хмельницького — Данило Нечай, Кривоніс, Небаба (Довж.); Багато найближчих сподвижників Дмитра Кили- гея.. наклали в цих боях головою (Гонч.)]. сподвижниця сподвижница; соратница. Ср. сподвижник. сподіваний ожидаемый, жданный; уст. чаемый [Ходила до останнього дня на пошту, але сподіваного листа не було (Л. Укр.); Щоб прийшло на землю сподіване щастя, треба великої праці (Коцюб.); Прийде день перемоги, настане сподіваний час, і до рідних домівок повернуться знову солдати (Голос.)). сподіванка надежда; ожидание; книжн. чаяние; (предположение) расчёт [Сподівалась я невісточки, як ластівочки, собі на втіху... Пішла моя сподіванка слідом за некрутами!.. (Вовч.); Вона думала про насолоду, що її дає швидкість руху., і сподіванка чогось нового, незнаного (Трубл.)]. сподівання надежда; ожидание; книжн. чаяние; книжн., pum. упование; (предположение) расчёт [Вір, надійся; сподівання Викликають більше сил (Граб.); Даремно прислухалась Віра, ловлячи кожний шурхіт за дверима в надії почути його кроки, його мужній голос, але всі її сподівання були марними (Шиян); Радянські письменники живуть і завжди жили життям народу, його інтересами і сподіваннями (Літ. газ., 1966, І)]; виправдати чиї ~ня оправдать чьи надежды [Никодим виправдав Данилові сподівання (Хижн.)]; над (понад) [усяке] ^ня разг. сверх [всякого] ожидания; книжн. паче (сверх, против) [всякого] чаяния; уст. сверх всякой чаемости [Товар пішов, над сподівання, добре, замовлень приходило чимраз більше (Фр.)]. сподіватися, -ваюся, -вавшся (на кого, на що и кого, що) надеяться (на кого, на что); ждать, ожидать (кого, что); уст., разг. чаять (что); книжн., рит. уповать (на кого, на что); (предполагать) рассчитывать (на что); безл. ожидаться [Берг не починала розмови. Вона сподівалася, що Марина почне говорити перша, а дівчина все мовчала (Собко); Я не сподівалась нікого до себе в гості (Л. Укр.); Хмари пливли низько над землею, можна було сподіватися дощу (Десн.); Він сподівався дістати од тіток двоє сіл після їх смерті (Н.-Лев.); Не завжди так складається, як сподівається (Коцюб.)]; ~ваюся (вводное слово) надеюсь [Психіатр: Головне, не треба читати на ніч. Тоді, сподіваюсь, і безсоння мине (Л. Укр.)); хто б звався? кто бы мог подумать? [Ото була історія! Наш пан господар ходили на масницю — у маскарад! Хто б сподівався? (Л. Укр.)]; я к і слід було гатися как и следовало ожидать; я цього від вас не звався я этого от вас не ожидал [— Коли так, то до побачення, отче! Я цього од вас не сподівався, — промовив Банков- ський (Н.-Лев.)]. сподіяти, -дію, -дієш разг. сделать, совершить; (что-нибудь предосудительное разг.— егце) натворить [— Що ти сподіяв? — говорю* йому. — А що я сподіяв? Будеш вільна, — от що! (Вовч.)]. сподіятися, -діється разг. сделаться, совершиться; случиться [Чи се коли сподіється? Чи може вже з неба Подивлюсь на Україну, Подивлюсь на тебе (Шевч.); Неначе пробуджені від сну надзвичайністю того, що сподіялось, люди набули раптом немовби нового бачення світу (Довж.)]. сподоба: д о ~би кому по сердцу (по сердцу, по душе, по вкусу, по нраву) кому [Якщо схотять, то й самі вкрадуть, що їм до сподоби (Мирн.)]; не до ~би кому не по сердцу (не по сердцу, не по душе um. d.) кому [Сей [жених] був мені зовсім не до сподоби: ревнивий, незвичайний,— він і любив якось, наче бився (Вовч.)]; . припасти до ^би понравиться, прийтись по сердцу (по душе um. д.) [П р о- ч а н и н: ..І нащо там було його [пророка] шукати? Затямив би собі його слова, коли вже так припали до сподоби, та й жив би праведно в своїм маєтку (Л. Укр.)]; см. ещё вподоба. сподобати, -баю, -баєш и разг. сподобати, -баю, -баєш полюбить; (выбрать) облюбовать [Бабуся: ..Тої весни ясний леґінь Іванко сподобав Лесю, дівчину горя яку (Воронько); Дидона ж тяжко сподобала Еиея так, що і не знала, Де дітися і що робить (Котл.); Хіба мало дівчат у селі? Сподобай яку, та поки пилипівка не зайшла, одружися, сину... (Мирн.)]; см. ещё уподобати. сподобатися, -баюся, -бавшся понравиться; (прийтись по вкусу — ещё) полюбиться (разг.), слюбиться (разг.); (показаться привлекательным с виду разг. — ещё) приглянуться [Соломії дуже сподобався Якимів план (Коцюб.); Тося страшенно сподобалася йому з першого погляду (Вільде)]. сподобити см. сподобляти. сподобитися см. сподоблятися. сподобляти, -ляю, -ляєш, сподобити, -доблю, -добиш уст., ирон. сподоблять, сподобить; удостаивать, удостоить [— Слава богу, — подумав тато, — що сподобив мене діждати сеї години, що я сина свого бачу (Свидн.); Не сподобило до справжньої золотої грамоти дожити (Козач.)]; ^бити розмови кого удостоить разговором кого [Дядько Охрім з дядиною теж були раді, що небіж сподобив їх розмови і не гордує ними (Н.-Лев.)]. сподоблятися, -ляюся, -ляєшся, сподобитися, -доблюся, -добишся уст., ирон. сподобляться, сподобиться; удостаиваться, удостоиться [Може, вже й забулась [княгиня] про мене, як я стрічав архієрея в Чорнокопитівці, проводив його до неї в |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)