Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
спо 451 спо дім і навіть сподобився обідати в її домі (Н.-Лев.)]. сподббний разг. уст. 1) красивый [А в шинкарки мед-горілка добра, Ще й до того дівчина сподобна (народна пісня)]; 2): ~ний кому нравится кому, по вкусу (по нраву) кому [Народні співи завжди були сподобні студентам (Н.-Лев.)]. сподом нар. внизу; снизу; (понизу) низом [Скрізь бідні сподом, багаті зверху (Коцюб.); Сподом обірвали вишні, а вгорі ще (Камен. у. — Сл. Гр.)]. споетизований опоэтизированный [Воля, воля і воля! Це чарівне слово, споетизоване столітнім дідом, розпалювало кров у хлопця (Коцюб.)]. споєний1 споенный. Ср. споювати1. споєний2 сплочённый. Ср. споювати2. споєння сплочение. Ср. споювати2. спожива разг. пожива [Батько майстрував колеса, йому допомагали мої брати, а я мусів шукати долі, як шуліка споживи, по інших світах (Пани)]. споживаний потребляемый. споживання потребление [Споживання продовольчих і промислових товарів у всіх країнах народної демократії зростає день у день (Рад. Укр., 1952, XI); Споживання винограду підвищує працездатність людини, допомагає при лікуванні недокрів'я, рахіту в дітей (Наука і життя, 1957, 2)]. споживати, -ваю, -ваєш, спожити, -живу, -живеш потреблять, потребить; (только несоверги.: употреблять что-нибудь для удовлетворения своих нужд — ещё) пользоваться; (о еде — обычно) есть, съедать, съесть; (при вежливом приглашении к еде — обычно) кушать, скушать [Зараз міське та сільське населення споживає значно більше продовольчих і промислових товарів, ніж до війни (Рад. Укр., 1954, І); Самі спожили свіженьку й гарячу рибку, а ви, мовляв, їжте й холодну й нетривну (Н.-Лев.)]; ^вайте на з д о р 6в'я! кушайте на здоровье! [Капуста: ..Дружко мій любий, наливай чарки. Тетяна: Та ну ж бо! Споживайте на здоров'я! (Коч.)]. споживатися, -вається потребляться; съедаться [Частина життєвих засобів, напр. харчові продукти, паливо і т. д., споживається щодня і тому щодня ж повинна заміщатися (Маркс)]. Ср. споживати. споживацький потребительский [Антиподом Чіпки [в романі Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні»] є дрібний власник Грицько.. В цьому образі майстерно розкрито найтонші відтінки психології представника зашкарублого дрібного власника, що живе виключно своїми споживацькими інтересами (Іст. укр. літ.)]. споживач, -ча потребитель [Правильне розміщення торговельної сітки сприяє кращому обслужуванню споживачів, підносить культуру торгівлі (Рад. Укр., 1950, IX)]. споживний потребительный; ~жйвна вартість эк. потребительная стоимость [Корисність речі робить її споживною вартістю (Ленін)]. споживок, -вку (о пище) потребление; пропитание [Привозив [родич] було рибу й спродував людям — хто попросить, а то й собі на споживок ішла. (Вовч.); І знов довгі роки упертої праці, терплячої безупинної праці мурашки, що ледве здобуває собі злиденний споживок (Тулуб)]. споживчий потребительский [Стиглість плодів і ягід поділяють на технічну і споживчу (Колг. Укр., 1956, 7)]; ~ча кооперація потребительская кооперация, потребкооперация; ~>че товариство см. товариство 1. спожити см. споживати. спожитий потреблённый; съеденный; скушанный [Перетравність корму визначають спеціальними дослідами над тваринами за різницею між спожитими твариною речовинами і виділеними (Наука і життя, 1956> 12)]. Ср. споживати. спожиток, -тку см. споживок. спожиття потребление [Коли що й робиться, то видно, що не для свого спожиття, не для себе, а так, по звичаю, — аби робити (Вовч.)]. спозадавна, спозадавня нар. разг. издавна [Був у нас мальований глечик для води, спозадавня був (Вас.)]. спозарана, спозаранку, (реже) спозарання нар. с раннего утра; разг. спозаранку, спозаранок [В постоли обувши свого пана, Спалили дві ґуральні спозарана І головешки кинули на шлях (Мал.); — Чого це ти, Мок-- рино, спозаранку ходиш на одвідиии? — спитав отець Онуфрій (Н.-Лев.)]. спозирати, -раю, -раєш разг. уст. 1) посматривать, поглядывать [Панночка тільки обертається туди-сюди та на все цікавим оком спозирає (Вовч.)]; 2) (за кем) наблюдать, следить [Став помічати — мій колега спозирає за мною (Вас.)]. споїти см. споювати2. споїти см. споювати1. спокволу нар. не спеша; (постепенно разг. — еще) исподволь [Фауст: 3 бухт затишних Випливає гроно пишних, Величавих лебедів. Плинуть лагідно, спокволу (перекл. Лукаша)]. спокій (род. спокою) 1) спокойствие; (отсутствие тревог, забот; неподвижность; отдых— ещё) покой; (выдержка — ещё) хладнокровие; (тишина — ещё; реже — согласие^ отсутствие войны) мир [Поки не було Гущі, в селі був спокій (Коцюб.); Ми — за мир і спокій, за те, щоб цвів наш сад в красі своїй по всій землі... (Сос); Юрій: Останні тижні я став просто сам не свін„ Ти поїхала і забрала з собою весь мій спокій (Левада); Лежали запоріжці коло возів і, попихкуючи люльками, з убивчим спокоєм дивилися на місто (Довж.); Сонце вже зайшло за буковинські ліси. Кругом настав спокій (Мак.); Ю р ч є н к о: ..Зараз найголовніше для хворого — спокій (Дмитр.)]; ~кій вам мир вам [Пророчиця Тірца йде від руїн єрусалимських і наближається до трьох жінок: Спокій вам,' сестри! (Л. Укр.)]; ~шй духу спокойствие духа; в згоді і 29* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)