Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
спо 453 спо Постали в пам'яті спокусливі ямочки на ніжних щоках Барбари (Ле); Від них [яблук] линув до кімнати тонкий, спокусливий запах (Десн.)]. Ср. спокушати. спокусливість, -вості соблазнительность, прельстйтельность, завлекательность, обольстительность; заманчивость. Ср. спокусливий. спокусливо нар. искушающе; соблазнительно, завлекательно, обольстительно; заманчиво [В оксамитовій торбинці щось так принадно і спокусливо бряжчало (Риб.); Знати все! Це спокусливо (Смол.)]. Ср. спокусливий. спокусник искуситель; соблазнитель; уст. прельститель, прелестник; обольститель; совратитель (книжн.); (мужчина, развращающий кого-нибудь — обычно) развратитель (книжн.) [Забравши гроші, спокусник, неначе веселий дідько, виплигнув з келії (Н.-Лев.); Серце Полине було розбите.. Спокусника свого вона., прокляла на все життя (Смол.)]. Ср. спокушати. спокусниця искусительница; соблазнительница; уст. прельстйтельница, прелестница ; обольстительница; совратительница (книжн.)] (женщина, развращающая кого-нибудь — обычно) развратительница (книжн.) [Причепилась спокусниця до спокусниці! Еге так? Одна одну спокушає (Н.-Лев.); Я випив., повнісіньку чарку тієї оковитої, що зветься «старкою» і має аж 43 градуси. Вона й доконала мене, стара спокусниця (Грим.)]. Ср. спокушати. спокута искупление [Кожен з нас несе гріх за собою... Чого ж одному прощено,— один забувся про його, наче спокутував... А мені — нема ні забуття, ні спокути?.. (Мирн.)]. спокутний искупительный. спокутування искупление; ~ня вини (провини) искупление вины [Думалося йому про величезну й трагічну вину німецького народу, який дав себе одурити гітлерам і круппам, думалося про можливі шляхи спокутування цієї вини (Собко)].\ спокутувати, -тую, -туєш (несоверш. и соверш.) заслуживать прощение, заслужить прощение; (с дополнением) искупать, искупить [Він певне вже немало жінок заставив страждать, так, отже, нехай тепер спокутує (Л. Укр.)]; ~ти вин| (провину) искупать, искупить вину [Я пораджу, як вам спокутувати свою вину (Цюпа); [Ларивон] намагався якось скрасити безрадісне життя покинутої сім'ї, ніби хотів спокутувати Іванову провину (Руденко)]; «¦^ти гріх уст., перен. искупать, искупить грех [Заховаюсь, дитя моє, Сама під водою, А ти гріх мій спокутуєш В людях сиротою, Безбатченком!.. (Шевч.); Дозвольте спокутувати свій гріх перед вами, Андрію Олександровичу: після наради я був такий схвильований, що забув подякувати вам (Шовк.)]. спокутуватися, -тується искупаться. спокушання искушение; прельщение, завлечение, увлечение, обольщение; совращение. Ср. спокушати. спокушати, -шаю, -шаєш, спокусити, -кушу, -куспш искушать, искусить, вводить в искушение, ввести в искушение; (вызывать сильное желание обладать чем-либо, делать что-либо) соблазнять, соблазнить, вводить в соблазн, ввести в соблазн, прельщать, прельстить, завлекать, завлечь, увлекать, увлечь, обольщать, обольстить; (заставлять отклоняться от правильного жизненного пути — обычно) совращать, совратить [Квітка: ..Я тебе оточу розкошами, я тебе обів'ю коханням, я тебе сп'яню ласками!.. Лучицька: Не знаджуйте, не спокушайте! (Стар.); Гастрономічні крамниці спокушали зір бляшанками різних консервів, круглими кулями чудового сиру, біло-рожевої запашної шинки (Донч.); Зіну Ананій спокусив тим, що пообіцяв вивезти її до Парижа (Янов.)]; ~шати долю искушать судьбу [Острожин: Орест Михайлович, не спокушайте долі: вона не любить, коли нею нехтують її фаворити (Л. Укр.)]. спокушатися, -шаюся, -шаєшся, спокуситися, -кушуся, -кусишся 1) искушаться, искуситься; соблазняться, соблазниться, прельщаться, прельститься, обольщаться, обольститься [Петрик уже четвертий шматок [пирога] наминає.. Щоб не спокушатись, став я дивитись під стіл (Багм.); Качок було так багато, що Лука Тихонович спокусився і влучним пострілом збив двох (Донч.)]; ~сйтися на що соблазниться чем, прельститься чем [Старий не спокусився на панську чарку (Ст.)]; 2) страд, з. (несоверш.) искушаться; соблазняться, прельщаться, завлекаться, увлекаться, обольщаться; совращаться. Ср. спокушати. спокушений искушённый; соблазнённый, прельщённый, завлечённый, увлечённый, обольщённый; совращенный. Ср. спокушати. споліскування всполаскивание. споліскувати, -кую, -куєш, сполоскати, -лощу, -лоїцеш и однокр. в. сполоснути, -ну, -нёш всполаскивать (разг.), всполоснуть (разг.); (слегка разг. — ещё) споласкивать, сполоскать, сполоснуть; (реже — что с чего) смывать, смыть [Мати зливала всі недоїдки корові, споліскувала горшки, висівочками приправляла, щоб сита корова була (Горд.); Ножі солдати сполоскали В дитячій праведній крові! (Шевч.); Знову сполоснула [Зінька] сорочку у воді, викрутила її (Шиян); Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи (прислів'я)]. споліскуватися, -куюся, -куєшся, сполоскатися, -лощуся, -лощешся и сполоснутися, -нуся, -нёшся 1) разг. обмываться, обмыться; (слегка умываться) разг. ополаскиваться, ополоснуться [Воно [ноле] лише сполоскалося в дощі (Коб.); М є ф і с т о- ф е л ь: Він піде ще в калюжу сполоснуться, — Так він лікується з усіх недуг (перекл. Лукаша)]; 2) страд, з. (несоверш.) всполаскиваться; споласкиваться; смываться; ср. ополіскувати. споловини нар. йсполу (уст.), сполу (обл.); обробляння (обробка, обро- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)