Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
спо 459 спо (Фр.); Зі спорохнілого дерева вихоплюється наверх крихка дерев'яна мука (Че- ремги.)]. Ср. спорохнявіти, спорохнявіти, -вію, -вієш и (реже) спорохніти, -нію, -нїє.ш превратиться в труху; разг. отрухляветь; (прийти в негодность от времени) обветшать; (перен. — обычно о людях) одряхлеть [Комода вже спорохнявіла (Н.-Лев.)\ Вільхи спорохнявіли, кора на березах зжовкла (Загр.); Л у ї з а люта: ..Хоч би хто взяв батога та вам гарту додав, а то вам уже й кості спорохніли (перекл. Л. Українки)]. спорскувати1, -кую, -куєш и спорсати, -саю, -оаєш, спорснути, -ну, -нёш (падать, не удержавшись) срываться, сорваться; соскальзывать, соскользнуть [Снопи значно поважчали й іноді стали спорсати з вил (Л. Янов.)\ Він уже добрався до червоного буя, схопився знизу, але рука спорснула, і хлоп'як сьорбнув води (Ільч.)]. спорскувати2, -кую, -куєш, спорснути, -ну, -нёш и обл. спорськати, -каю, -каєш (слегка смачивать) вспрыскивать, вспрыснуть, разг. взбрызгивать, взбрызнуть, спрыскивать, спрыснуть; (на кого, на что — обычно) прыскать, прыснуть [Дід Яків п'є з кварти воду і спорскує ротом на підлогу: Оце підмету чисто, бо ввечері будуть збори (Козл.)]. спорснути1 см. спорскувати1. спорснути2, спорськати см. спорскувати2, «порт, -ту спорт [Фізкультура і спорт міцно ввійдуть у повсякденний побут людей (Програма КПРС)]. спортзал, -лу (с п о р т й в н и й зал) спортзал (спортивный зал). спортивки, -вок спорт, разг. спортивки. спортивний спортивный [Під час спортивних змагань Гейко проплив дванадцять миль (Ткач)]; 0 «^ний інтерес спортивный интерес [Івана захоплює вже суто спортивний інтерес: що той тип стане робити..? (Кол.)]. спортивно нар. спортивно. спортивно-масовий спортивно-массовый. спортмайданчик (спортивний майданчик) спортплощадка (спортивная площадка) [Таия й Оксана домовилися з молоддю— до повернення Бориса й Вадима збудувати спортмайданчик (Бойч.)]. спортсмен спортсмен [Спортсмени стоять, дивлячись туди, де майорить прапор осінніх змагань (Собко)]. спортсменка спортсменка [На міжнародних змаганнях гімнасток, що відбулися в Швеції, чудових успіхів добилися радянські спортсменки (Рад. Укр., 1961, III)]. спортсменки, -нок 1) мн. ч. см. спортсменка; 2) (обувь) спорт, разг. спортивки, спортсменки [Ляля, скинувши спортсменки, сиділа на траві в білих шкарпетках (Гонч.)]. спортсменський спортсменский [Сила в нього спортсменська (Збан.)]. споруда сооружение; (здание, постройка — ещё) строение [Ввечері ми були в арійському театрі. Це — нова, досить велика, прекрасна своєю архітектурою споруда (Волош,); Я дім збудував і навколо споруди Розвів ці плодові рясні дерева (Нагн.)]. | І споруджання редк. см. споруджування, споруджати см. споруджувати, споруджатися см. споруджуватися, споруджений сооружённый; построенный, возведённый, воздвигнутый; устроенный [По обидва боки від застави понад річечкою були споруджені непомітні для стороннього ока земляні та залізобетонні укріплення (Збан.)]. Ср. споруджувати, спорудження 1) (действие) сооружение; строение (книжн.), построение, возведение, воздвижение; устройство, устроение (книжн.) [Завдяки спорудженню греблі Каховської ГЕС створено водоймище місткістю до 19 мільярдів кубометрів води (Наука і життя, 1956,11)]; ср. споруджувати; 2) (здание, постройка) сооружение; строение [Головне спорудження збудовано над входом у тунель (Ле)]. споруджуваний сооружаемый; строящийся, возводимый, воздвигаемый; устраиваемый [Важливим показником технічного прогресу в будівництві є зниження ваги споруджуваних будівель (Рад. Укр., 1958, IX)]. Ср. споруджувати. споруджування сооружение; построение, возведение, воздвижение; устройство, устроение (книжн.). Ср. споруджувати. споруджувати, -джую, -джуєш и (реже) споруджати, -джаю, -джаєш, спорудити, -руд- ЖУ> -рудиш сооружать, соорудить; (о здании um. п. — ещё) строить, построить, возводить, возвести, воздвигать» воздвигнуть; (реже: организовывать) устраивать, устроить [Разом з цим листом споруджаю до вас невеличку посилку (Мирн.); За будівлями виносилось угору темне риштування: споруджували, видно, новий цех (Шовк.); Пам'ятник Шевченку споруджаєм — пам'ятник, що є виявом всенародної любові до Тараса (Тич.)\ —Ми тут,— кажуть, — спорудимо гостям такий бенкет, як ото бува у королів та у царів (Морд.)]. споруджуватися, -джується и спору джа- тися, -джається сооружаться; строиться, возводиться, воздвигаться; устраиваться [Держава вживає всіх заходів до того, щоб житла споруджувалися швидкими темпами (Рад. Укр., 1957, VII)]. Ср. споруджувати. спорудити см. споруджувати. споруляція биол. споруляция. спорхувати, спорхнути см. спурхувати. спорщик разг. спорщик [А от із Гадяча... Рубака, Завзятий спорщик — хоч куди! (Мирн.)]. спбрщиця разг. спорщица [Літа минали, зміни ніякої — Настя зосталася по-старому уперта та спорщиця (Вовч.)]. спорювання спарывание. спорювати, -рюю, -рюєш, спороти, -рю, -реш спарывать, спороть; (распороть кругом — обычно) опарывать, опороть [Він дістав з кишені ножа і помалу споров собі погони (Я нов.)]. спорюватися, -рюється, споротися, -реться спарываться, спороться. споряджання снаряжение; снабжение; обряжение; уборка. Ср. споряджати 1. споряджати, -джаю, -джаєш, спорядити, -дж^ф |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)