Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
спо 461 спостерегти см. спостерігати. спостерегтися, -режуся, -режёшся обл. ^заметить [Так роздумуючи, Целя й не спостереглася, коли була вже близько поштового будинку (Фр.)]; 2) (прийти в себя) опомниться; (внезапно вспомнить) разг. спохватиться [Вибила дев'ята година.. Він аж тепер мов спостерігся (Фр.)]. спостережений наблюдённый; замеченный; примеченный, подмеченный; запримеченный. Ср. спостерігати. спостереження наблюдение [— Треба тікати звідси! — говорив Остап Соломії, оповідаючи їй свої спостереження (Коцюб.); Спостереження розвідників підтвердили передбачення командира (Збан.)]. спостережливий наблюдательный; разг. приметливый [Спостережлива Ольга, глянувши в обличчя подрузі, зрозуміла, що та чимсь схвильована (Шиян)]. спостережливість, -вості наблюдательность; приметливость [Спостережливість і природний гумор навчили його помічати смішні риси у людей (Коп.)]. Ср. спостережливий. спостережний наблюдательный [Телефоністи провели лінію до спостережного пункту на передовій (Головко)]. спостережник наблюдатель; (сыщик) книжн., уст. соглядатай. спостережниця наблюдательница. спостережницький наблюдательский [Астрономія із спостережницької науки блискавично перетворюється в експериментальну, практичну (Наука і життя, 1961, 6)]. спостережуваний наблюдаемый [Взявши в основу розходження між обчисленими і спостережуваними положеннями Урана, вчені відкрили планету Нептун (Наука і життя, 1959, 2)]. спостерігання наблюдение [Заглиблений у це спостерігання, пропускав [Начко] мимо вуха всі розмови (Фр.)]. спостерігати, -гаю, -гаєш, спостерегти, -режу, -режёш наблюдать (несоверш.)', (обращать внимание на что-либо — ещё) замечать, заметить; (следить — еще) примечать, приметить, подмечать, подметить; (только соверш. разг. — ещё) заприметить [Метеорологічна станція спостерігала погоду (Трубл.)', Панкратов мовчки стояв у кутку і, посміхаючись, спостерігав веселе товариство (Донч.); Один з робітників метнувся до коновки, а Маріора, спостерігши той рух, зірвалась на рівні ноги (Коцюб.)]. спостерігатися, -гається 1) наблюдаться; замечаться [Загострення боротьби пролетаріату з буржуазією спостерігається в усіх передових капіталістичних країнах (Ленін)]; 2) страд, з. (несоверш.) наблюдаться; замечаться; примечаться, подмечаться. Ср. спостерігати. спостерігач, -ча наблюдатель; (сыщик) книжн., уст. соглядатай [Наш спостерігач помітив три зелених ракети (Янов.); Я пройшовся по кімнатах — мені було ніяково, як завжди, коли стороннім спостерігачем входиш у чуже життя (Смол.)]. спостерігачка наблюдательница [Еріка Шталь- берг почувала себе якоюсь сторонньою спостерігачкою (Собко)]. спостигати, -гаю, -гаєш, спостигти и спостигнути, -гну, -гнеш настигать, настичь, настигнуть; (только соверги. — о горе, участи um. п. — обычно) постичь, постигнуть [На дорозі серед степу мене ніч спостигла (Вовч.); Не знаю, яка доля спостигла ту, втрачену для мене, книжку (Л. Укр.); Там [у місті] і смерть його спостигла... (Мирн.)]. спостйгнутий настигнутый; постигнутый [Спо- стигнутий цим скриком, Василик відразу ж подався навтьоки від баби (Довж.)]. Ср. спостигати. спостигти см. спостигати. спостйти (спощу, спостйш) разг. пропостй- ться [Хто сьогодні спостить цілий день, той ніколи не потопатиме в воді і не вмре наглою смертю (Н.-Лев.)]. спостйтися (спощуся, спостйшся) разг. испоститься [Вона за великий піст так спости- лась, що в неї тільки очі блищали (Н.-Лев.)]. спосудитися, -диться безл. обл. посчастливиться, повезти [— Мабуть, ви в сорочці родились, що вам так спосудилось отут сьогодні, — сказала весела Мокрієвська (Н.-Лев.)]. спотання, спотайна, сибтайня нар. разг. 1) исподтишка, тайком, украдкой [Підбіг та так спотання, мовчки луснув по голові (Екатер. у. —Сл. Гр.)\ Вона вже щось різала, міряла, тулила клейстером докупи, але робила все те не на столі, а спотайна, у себе на колінах (Л. Янов.); І спотайня слизьке шипіло зло (Рил.)]\ 2) (вдруг) внезапно, неожиданно [Ольга спотання скочила, сама не знаючи куди, і просто перед собою побачила те гарне, виразне й рум'яне лице, котре так вразило її в серце (Н.-Лев.)]. спотворений искажённый; обезображенный; изуродованный; извращённый, исковерканный [Гойднулась праворуч на стіні його спотворена тінь (Риб.); Крізь кватирку, при мінливій смузі світла з ліхтарні, видко бліде, спотворене, скривавлене обличчя Ардента (Л. Укр.)]. Ср. спотворювати. спотворення искажение; обезображение; из- уродование; извращение, коверканье [На Україні за роки Радянської влади вперше з'явилися видання творів українських класиків, звільнені від буржуазно-націоналістичних фальсифікацій і перекручень, а також від спотворення царською та цісарською цензурою (Іст. укр. літ.)]. Ср. спотворювати. спотворено нар. искажённо; уродливо [Спотворено тоді пісні мої бриніли, Оті нові, неспівані пісні (Л. Укр.)]. спотворити см. спотворювати. спотворитися см. спотворюватися. спотворювання искажение; обезображивание, обезображение; уродование; извращение, коверканье. Ср. спотворювати. спотворювати, -рюю, -рюєш, спотворити, -рю, -риш искажать, исказить; (делать безобразным — еще) обезображивать, безобразить, обезобразить; (делать уродли- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)