Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 607):
Попередня 
Наступна

спр 464 спр
ло в сільраді керував найскладнішими на
той час земельними справами (Ле); У Івана
Михайловича, як і у всіх старих шахтарів,
любов до справи, до своєї професії —
мабуть, одне з найсильніших почуттів (Літ.
газ., 1950, IX); Розсудити батька з сином—
не легкая справа (Руд.); Справа з газетою,
стоїть, здається, дуже погано (Коцюб.);
Здивовані учні, не знаючи, в чому справа,
не зводили очей з директора (Коп.)]; ~ва
на мазі см. мазь; справи (род. справ)
мн. ч. дела; (заботы — ещё) хлопоты
[За всякими справами Ви нічого не
пишете про себе (Коцюб.)]; в ~ві, в ~вах
по вопросу, по вопросам, по делу, по
делам [Дуже мені прикро, що не вдалося
умовити Мирного погодитися з Спілкою в
справі видання «Повії» (Коцюб.)];
військова rw?a см. військовий 1; в
курсі справ разг. в курсе дела [На Капрі
збираюся, аж настануть морози.. Ще не раз
до того часу напишу до Вас, тож будете
все в курсі справ (Коцюб.)]; в
особистій rw?i по личному делу [Мені треба
було завітати в особистій справі до
товариша Довбні (Вишня)]; в службових
~вах по служебным делам, по делам
службы [Я вперше у вашій країні. Мене
послано в службових справах (Смол.)]; в
чому ~ва? в чём дело?;
друкарська ~ва см. друкарський;
залагодити ~ву (~ви) поправить (уладить)
дело (дела) [Добре, я залагоджу справу,
будьте спокійні (Коцюб.)]; за малим
~ва стала за малым дело стало; разг.
за малым остановка; здавати собі
г~ву з чого (в чому, про що)
см. здавати І; із знанням ~ви со
знанием дела [Лексикою та фразеологією
спеціальної сфери письменник [О. Гончар]
користується., я знанням справи (Мовозн.,
Ї948, VI)]; інша ~ва (при
противопоставлении) другое (иное) дело, то ли дело;
кепська г^ва, кепські ~ви см.
кепський; мати ~ву з ким иметь
дело с кем [3 цим богобійним різником, що
наскрізь пропахся овечим лоєм, старий
хаджі вічно мав справи (Коцюб.)]; н є
варта ~ва заходу см. вартий;
не в тому г^ванев том дело; (иногда)
не о том речь; пильна ~ва срочное
дело; повірений у ~вах см.
повірений 1; погана ~ва см. поганий 1;
поточні ~ви см. поточний; та й
по всій г^ві разг. [вот и] делу конец,
[и] дело с концом; фам. [и] никаких
гвоздей; це інша ~ва см. інший; ч й-
ста ~ва см. чистий 1; 2) юр., канц.
дело [Настя ходила до адвоката. Адвокат
розпитався, переглянув справу й
похитав головою (Коцюб.)]; виграти ~ву
выиграть дело [Старшина: ..Я Ка-
зюку й сам добре знаю, не одну справу з
ним виграв! (Тоб.)]; приймати ~ви
принимать дела [Три дні непомітно для
Брата минули, Він справи приймав (Пере.)];
0 відкладати ~ву в довгу
шухляду см. шухляда; 3) (орудия,
инструменты um. п.) уст. снасть [Була
птиця усякая І деяка справа: І долотце, і
сокира, І хатипа брава (Гл.); Тепер вже
в нього двадцятеро пар [волів]; є й вози
і вся справа (Квітка)].
справа2 нар. справа [Справа і зліва обсту-
* пають узгір'я кучеряві стіни густого
зеленого лісу (Коцюб.)].
справдешній разг. настоящий, подлинный,
истинный; (о людях разг. — ещё)
заправский [Прийде хто, скажу свою,
справдешню ціну як блід (Н.-Лев.); Дарма, що
з личенька спала [Мелася], а справдешня
козачка! (Вовч.); Він жив за твердим
розкладом, життям справдешнього спартанця
(Дмитр.)].
справджений исполнившийся;
осуществившийся; сбывшийся [Наша дума, наша
пісня — Справджені надії! (Рил.)]. Ср.
справджуватися 1.
справдження исполнение; осуществление;
~ня бажань исполнение желаний. Ср.
справджувати.
справджування исполнение; осуществление.
Ср. справджувати.
справджувати, -джую, -джуеш, справдити
(справджу, справдиш) исполнять,
исполнить; (претворять в жизнь: мечты,
намерения и т. п. — ещё) осуществлять,
осуществить; (доверие, надежды — обычно)
оправдывать, оправдать [Мелашка прийшла
додому, і свекруха справдила своє слово:
од того часу вона знов облила Мелашку
солодким медом (Н.-Лев.); Розвідниками
щастя їх [топографів] люди нарекли, Бо
справджувати мрію Дано найпершим їм (Нагн.);
Незабаром Ваші заміри й надії справдить
щаслива доля (Мирн.)]; ~ти бажай-
н я исполнять, исполнить (осуществлять,
осуществить) желание; не ~ти
чиїхось сподівань не оправдывать,
не оправдать чьих-либо надежд, ожиданий,
обманывать, обмануть чьи-либо надежды,
ожидания [Знала [Надія], дядько злий на
неї: вона не справдила його сподівань..,
підвела його (Ваш)].
справджуватися, -джусться, справдитися
(справдиться) 1) исполняться, исполниться;
осуществл яться. осуществ йться;
оправдываться, оправдаться; (о мечтах,
предсказаниях, сне — обычно) сбываться, сбыться
[Справджується благородне побажання
Шевченка — «щоб усі слов'яни стали добрими
братами» (Рил.); Кожний почуває себе
щасливим і повним надій, хоч ніхто не
знає, чого власне сподівається він і чи
справдяться його надії... (Л. Укр.);
Пророкування Черняка не справдились: хлопець
наступного ранку не з'явився (Трубл.); Той
сон твій справдиться (Шевч.)]; 2) страд, з.
(несоверш.) исполняться; осуществляться;
оправдываться. Ср. справджувати.
справдити см. справджувати.
справдитися см. справджуватися.
справді 1) нар. действительно, в самом деле,
разг. на самом деле, вправду; (в сочетании
с прил. — обычно) подлинно, книжн.
поистине, истинно, воистину [Чи це він,
чи ні? Чи снилось мені, чи й справді це

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)