Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
спр 464 спр ло в сільраді керував найскладнішими на той час земельними справами (Ле); У Івана Михайловича, як і у всіх старих шахтарів, любов до справи, до своєї професії — мабуть, одне з найсильніших почуттів (Літ. газ., 1950, IX); Розсудити батька з сином— не легкая справа (Руд.); Справа з газетою, стоїть, здається, дуже погано (Коцюб.); Здивовані учні, не знаючи, в чому справа, не зводили очей з директора (Коп.)]; ~ва на мазі см. мазь; справи (род. справ) мн. ч. дела; (заботы — ещё) хлопоты [За всякими справами Ви нічого не пишете про себе (Коцюб.)]; в ~ві, в ~вах по вопросу, по вопросам, по делу, по делам [Дуже мені прикро, що не вдалося умовити Мирного погодитися з Спілкою в справі видання «Повії» (Коцюб.)]; військова rw?a см. військовий 1; в курсі справ разг. в курсе дела [На Капрі збираюся, аж настануть морози.. Ще не раз до того часу напишу до Вас, тож будете все в курсі справ (Коцюб.)]; в особистій rw?i по личному делу [Мені треба було завітати в особистій справі до товариша Довбні (Вишня)]; в службових ~вах по служебным делам, по делам службы [Я вперше у вашій країні. Мене послано в службових справах (Смол.)]; в чому ~ва? в чём дело?; друкарська ~ва см. друкарський; залагодити ~ву (~ви) поправить (уладить) дело (дела) [Добре, я залагоджу справу, будьте спокійні (Коцюб.)]; за малим ~ва стала за малым дело стало; разг. за малым остановка; здавати собі г~ву з чого (в чому, про що) см. здавати І; із знанням ~ви со знанием дела [Лексикою та фразеологією спеціальної сфери письменник [О. Гончар] користується., я знанням справи (Мовозн., Ї948, VI)]; інша ~ва (при противопоставлении) другое (иное) дело, то ли дело; кепська г^ва, кепські ~ви см. кепський; мати ~ву з ким иметь дело с кем [3 цим богобійним різником, що наскрізь пропахся овечим лоєм, старий хаджі вічно мав справи (Коцюб.)]; н є варта ~ва заходу см. вартий; не в тому г^ванев том дело; (иногда) не о том речь; пильна ~ва срочное дело; повірений у ~вах см. повірений 1; погана ~ва см. поганий 1; поточні ~ви см. поточний; та й по всій г^ві разг. [вот и] делу конец, [и] дело с концом; фам. [и] никаких гвоздей; це інша ~ва см. інший; ч й- ста ~ва см. чистий 1; 2) юр., канц. дело [Настя ходила до адвоката. Адвокат розпитався, переглянув справу й похитав головою (Коцюб.)]; виграти ~ву выиграть дело [Старшина: ..Я Ка- зюку й сам добре знаю, не одну справу з ним виграв! (Тоб.)]; приймати ~ви принимать дела [Три дні непомітно для Брата минули, Він справи приймав (Пере.)]; 0 відкладати ~ву в довгу шухляду см. шухляда; 3) (орудия, инструменты um. п.) уст. снасть [Була птиця усякая І деяка справа: І долотце, і сокира, І хатипа брава (Гл.); Тепер вже в нього двадцятеро пар [волів]; є й вози і вся справа (Квітка)]. справа2 нар. справа [Справа і зліва обсту- * пають узгір'я кучеряві стіни густого зеленого лісу (Коцюб.)]. справдешній разг. настоящий, подлинный, истинный; (о людях разг. — ещё) заправский [Прийде хто, скажу свою, справдешню ціну як блід (Н.-Лев.); Дарма, що з личенька спала [Мелася], а справдешня козачка! (Вовч.); Він жив за твердим розкладом, життям справдешнього спартанця (Дмитр.)]. справджений исполнившийся; осуществившийся; сбывшийся [Наша дума, наша пісня — Справджені надії! (Рил.)]. Ср. справджуватися 1. справдження исполнение; осуществление; ~ня бажань исполнение желаний. Ср. справджувати. справджування исполнение; осуществление. Ср. справджувати. справджувати, -джую, -джуеш, справдити (справджу, справдиш) исполнять, исполнить; (претворять в жизнь: мечты, намерения и т. п. — ещё) осуществлять, осуществить; (доверие, надежды — обычно) оправдывать, оправдать [Мелашка прийшла додому, і свекруха справдила своє слово: од того часу вона знов облила Мелашку солодким медом (Н.-Лев.); Розвідниками щастя їх [топографів] люди нарекли, Бо справджувати мрію Дано найпершим їм (Нагн.); Незабаром Ваші заміри й надії справдить щаслива доля (Мирн.)]; ~ти бажай- н я исполнять, исполнить (осуществлять, осуществить) желание; не ~ти чиїхось сподівань не оправдывать, не оправдать чьих-либо надежд, ожиданий, обманывать, обмануть чьи-либо надежды, ожидания [Знала [Надія], дядько злий на неї: вона не справдила його сподівань.., підвела його (Ваш)]. справджуватися, -джусться, справдитися (справдиться) 1) исполняться, исполниться; осуществл яться. осуществ йться; оправдываться, оправдаться; (о мечтах, предсказаниях, сне — обычно) сбываться, сбыться [Справджується благородне побажання Шевченка — «щоб усі слов'яни стали добрими братами» (Рил.); Кожний почуває себе щасливим і повним надій, хоч ніхто не знає, чого власне сподівається він і чи справдяться його надії... (Л. Укр.); Пророкування Черняка не справдились: хлопець наступного ранку не з'явився (Трубл.); Той сон твій справдиться (Шевч.)]; 2) страд, з. (несоверш.) исполняться; осуществляться; оправдываться. Ср. справджувати. справдити см. справджувати. справдитися см. справджуватися. справді 1) нар. действительно, в самом деле, разг. на самом деле, вправду; (в сочетании с прил. — обычно) подлинно, книжн. поистине, истинно, воистину [Чи це він, чи ні? Чи снилось мені, чи й справді це |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)