Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
спр 465 спр все було! (Н.-Лев.); Бач, Оксано, я жартую, А ти й справді плачеш! (Шевч.)\ Підлабузнивсь до Горлиці Горобець, Наче справді запорізький молодець (Гл.); Галя: Чого ж ти почервоніла? Дивись, Петю. Петро: А справді. Чого це? (Мирн.)]; 2) (вводное слово) действительно, в самом деле, правда; разг. вправду, право; уст. подлинно, точно [Мельникова дочка, справді, частенько зазирала у воду, де відкидалося її личенько смугляве та рум'янеє з блискучими оченятами (Вовч.); І справді, йому не мало було у той день біганини (Мирн.); К ри- ц ь к и й: Спасибі! Ех, яка ви, справді! До побачення! (Л. Укр.)]; 3) (в значений частицы) да; (с оттенком уверения) ей-ёй, €Й-же-ёй; (для выражения сомнения) правда, неужели, уст., разг. неужто, неужлй [М а в к а: ..Бачиш, і ти, немов той ясень, розмовляєш. Л у к а ш, сміючись: Та треба по-тутешньому навчитись, бо маю ж тута літувати. Мавка радо: Справді? (Л. Укр.)]; О ~ДІ ж, ~ді ж бо разг. ей-ёй, ей-же-ёй; тай ~ді и правда; [да] и то сказать. справдішній см. справжній. справдовування разг. пререкание; уст. препирание [В одчинених дверях стояв Бала- буха, а за ним в сінях стояла Олеся й насмішкувато дивилась на всю ту справу та справдовування (Н.-Лев.)]. справдовуватися, -довуюся, -довуешся и справдуватися, -дуюся, -дуєшся разг. пререкаться, препираться [3 батьками Якимо- вими тобі треба обходитись ласкаво, ..нічого не вимагай зайвого, навіть не справдовуйся, бо старий цього не любить (Н.-Лев.); Довго кричала Онися, довго справдувалась та сперечалась Маруся (Н.-Лев.)]. справедливий 1) справедливый, разг. правильный; (основанный на честности, правде — ещё) правый, книжн. праведный; (беспристрастный — ещё) нелицеприятный [Він знав, що ніхто, як мати, заступиться за нього перед батьком, що вона справедлива й ніколи не гримне на безвинного (Коцюб.); На відміну від фашистської Німеччини Радянський Союз вів війну визвольну, справедливу (Іст. КПРС); Яків покірно схилив голову, як під справедливу кару (Вас.)]; ~ва справа правое дело [Селяни боролися за справедливу справу (Ленін)]; 2) (подлинный; неподдельный) натуральный, настоящий [Був він добрий і щирий, а серцем м'який, мов той справедливий шовк (Коб.); Добре співав! Яті було заспіває Нечая, то тобі здається, що от-от козаки вийдуть! По плечах так і сипле морозом. Справедливий чумак був! (Вовч.)]. справедливість, -вості справедливость; праведность; нелицеприятность [Серце її чуло, що тут щось не так, що справедливість не на батьковому боці (Коцюб.)]. Ср. справедливий 1. справедливо нар. справедливо; нелицеприятно [Як скінчився суд, питає піп: — Чи ви справедливо мого слугу засудили? — Справедливо! (Закарп. казки Калина); 30-2225 Він справедливо вважався найкращим оратором в дивізії і полку (Гонч.)]. Ср. справедливий 1. справжній настоящий, подлинный, действительный, истинный; разг. сущий; (о человеке разг. — ещё) заправский; (такой, какой бывает на самом деле дет. фам. — ещё) всамделишный; (ревностный) истый; (явный — часто при сущ. отрицательной оценки) разг. решительный, положительный, чистый, форменный [Ці квітки не справжні, вони зроблені, через те не пахнуть і листя мають грубе (Л. Укр.); Справжнє ім'я парубійка в гостроверхій шапці було Олександр Пархоменко (Панч); К а н д и- б а: ..От щастя. Нарешті я прочитаю свої твори справжньому письменнику (Корн.); Штернберг любив Україну, відчував, як справжній художник, її природу (Іван.); Треба сказати, що Тося показала себе справжнім майстром у хатнім господарстві (Вільде); — Ти спробуй, молодице,— запрошував молодий Шумейко.. — Це ж не яблуко, це справжній мед (Шиян); В горах почалася справжня весна. Настали теплі, погожі дні (Чорн.)]; ~ній букво І д сущий (настоящий, форменный) буквоед; г^ній дурень разг. положительный (форменный, решительный) дурак; ~т золото подлинное (настоящее) золото; «-^ній успіх настоящий (подлинный) успех. справжнісінький разг. самый настоящий; чистейший, форменный [При моторі буде Вова (Весла будуть за мотор), Бо у нас тут і не човен, А справжнісінький лінкор (Мур.); Вся камера охоче згодилась з тим, що отець Нокентіч — справжнісінька погань (Збан.)]; «-~ка брехня самая настоящая (чистейшая) ложь. Ср. справжній. справжність, -ності редк. подлинность. справити см. справляти. справитися см. справлятися. справіку нар. испокон веку, испокон веков; книжн. издревле; разг. спокон веку, спокон веков [До російського народу, як на- роду-проводиря, справіку тяглися інші народи (Рил.)]; см. ещё споконвіку. справка разг. справка [Папа казав, що наводив справки для Кривинюка (Л. Укр.); Дорослі здебільшого тільки прикидаються, що знають. А насправді за кожною справкою біжать до шафи і виймають енциклопедію (Смол.)]. справлений 1) устроенный; справленный; совершённый [Хай було те весілля бідним, справленим на позичені гроші, а все-таки залишилося воно в пам'яті Ганни Пилипівни як найурочистіший день життя (Соб- ко)]; 2) оказанный; произведённый; ~не враження произведённое впечатление [Кобзар замовк, задоволений справленим враженням (Тулуб)]; 3) исполненный, выполненный; 4) справленный; сшитый, пошитый [Плаття-балахони [на черницях] з грубого сірого сукна, одначе справлені, безсумнівно, в найкращого кравця (Смол.)]; 5) исправленный; починенный; справлен- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)