Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
спр 466 спр ный; 6) взысканный; спрошенный; 7) направленный [Око ніби на тебе справлене, а само дивиться десь у себе, десь у глибінь безмірну (Стеф.)]; ср. справляти 1—7; 8) редк. потрошённый, выпотрошенный [Справлене, чисте, як гола дитинка, що захлиснулась в купелі, воно [порося] підігнуло під себе зламані ніжки (Коцюб.)]. справляльний взыскной. справляти, -ляю, -ляеш, справити, -влю, -виш 1) устраивать, устроить; (день рождения, новоселье и т. п. разг. — ещё) справлять, справить; (религиозные обряды — обычно) совершать, совершить [Щотижня Олеся справляла вечірки для гусарів (Н.-Лев.); О дробились у полі; справили обжинки (Вовч.)]; ~ти весілля см. весілля; О '-'ляти галас разг. поднимать шум; (перен. — ещё) поднимать шумиху і Двоє їх, а такий галас справляють, що аж голова наморочиться (Коцюб.)]; ~ляти маївку см. маївка; ^ляти мандри разг. путешествовать, странствовать [Не первина їй мандри справляти... (Мирн.)]; ~ляти мовчанку (мовчанки) разг. играть в молчанку; отмалчиваться [Мати розмовляє з Одаркою, а вона сидить — мовчанку справляє (Мирн.)]; ^ляти нужду разг. отправлять нужду; ~ти перемогу праздновать, отпраздновать победу; (не- соверги. — ещё) торжествовать победу; гуляти приємність доставлять удовольствие [Якщо Вам мої хартії справляють яку приємність, то писатиму частіше (Л. Укр.)]; г^ти свято праздновать, отпраздновать; ~ти ювілей праздновать, отпраздновать (отмечать, отметить) юбилей; витрішки ~ляти разг. считать ворон (звёзды, мух); (вести себя, как ротозей) ротозейничать, рото- вёйствовать [— Навідайся лишень до пана! Може, вже час і ліжко перестилати, а ти тут витрішки справляєш! — несподівано накинулася Тетяна на Пріську (Л. Янов.)]', походеньки та посиденьки гуляти см. походеньки; реготи (с м і ш- к и и т. п.) гуляти смеяться; (сильнее) хохотать; разг. реготать [Зайдуть чужі люди в хату — вона з ними хихи та реготи справляє (Мирн.); Мотря Терентіїв- н а: Він ще й жартує. Розігнав дітей з дому — ще й смішки справляє! (Янов.)]; теревені гуляти разг. точить лясы, точить (разводить) балясы [Та [самовар] вже там аж парує, а ви все сидите та теревені справляєте (Н.-Лев.)]; 2) (проявлять в какой-нибудь форме своё отношение) оказывать, оказать; (вызывать, порождать — о впечатлении um. п.) производить, произвести; г^ти вплив си«, вплив; г^ти враження см. враження; 3) (осуществлять что-либо, претворять в жизнь) разг. исполнять, исполнить, выполнять, выполнить [Я не можу справляти такої роботи (Л. Укр.)]; ^лйти свої діла разг. заниматься своими делами [— Ну, Федоре, — сказав він, — ти тепер іди додому та справляй свої діла, а я з неділі иакажу щоб задля тебе хату будували (Мирн.)]; гуляти свою службу см. служба 1; 4) (обзаводиться чем) справлять (разг.), справить (разг.); (об одежде — ещё) шить, сшить, пошить [О л е н к а: Я вже звикла думати, що мені не доведеться носити золотих сережок. Мати не справляють і не пускають заробити (Н.-Лев.У, Що за гарну спідницю я їй справив! (Квітка)]; 5) (устранять неисправности, недостатки) разг. исправлять, исправить; (прям. — ещё) починять, починить, разг. справлять, справить [Жінка вдома зосталась, старе дещо шила, Потім невід справляла (Л. Укр.); Відчепили [парубки] мірошників човен, налагодили його, справили усе та й поїхали визволяти, хто там кричить (Квітка); Хто раз посидів у тюрмі, На добрий путь його не згониш, Уже нічим не справиш, ні! (Мирн.)]; горбатого могила ~вить посл. горбатого могила исправит; 6) (с кого) взыскивать, взыскать; (только несоверш.— ещё) взимать; (требовать ответа, отчёта за кого-либо, что-либо) спрашивать, спросить [Розумні та багаті люде поважали Захара, бо він був чоловік потрібний, здатний і ніколи не одказував помогти: ось коли багатирю треба гроші справити, та не хочеться бачити голодної сім'ї, — то Захара пошле (Григ.)]; ~ти позов предъявлять, предъявить иск; (несоверш.: в официальном употреблении) искать; 7) (указывать направление кому-нибудь; посылать куда-нибудь) разг. направлять, направить [Ішло безперестану військо — а я Справляла його на берлінську дорогу (Воскр.); А той товариш, що мене справив сюди, хіба не згиб у такій самій штольні? (Фр.); Петрик попросить лісника, щоб він справив батька не через ліс, а дорогою (Куч.)]. оправлятися, -ляюся, -ляешся, оправитися, -влюся, -вишоя 1) справляться, справиться, разг. управляться, управиться; (только соверш.: с кем, с чем разг. — ещё) совладать, сладить; (приходить в себя) оправляться, оправиться [Соломія справлялась і в хаті і на полі, робила і жіночу і чоловічу роботу (Н.-Лев.); Треба мені заробляти, треба своїх діток годувати. Не справлюсь сама (Вовч.); Куди Галі справитися з своїм кремезним братом (Мирн.); Марійка справилася з тихим хвилюванням (Донч.); Далі таки справилась [ївга] трохи та й каже: «І не гріх же вам, панове, знущатись із бідної дівки!» (Квітка)]; 2) (получать нужные сведения) разг. справляться, справиться [Я тебе найму, тільки попереду справлюся, де слід (Мирн.)]; 3) разг. направляться, направиться [Роздумавші добре, куди йти, він справився в гущавину (Фр.)]; 4) страд, з. (несоверш.) устраиваться; справляться; совершаться; исполняться, выполняться; справляться; шиться; исправляться; починяться; справляться; взыскиваться; взиматься; направляться [Хіба ж весілля |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)