Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
сир 468 спр спрацьовувати, -цьовую, -цьбвуєш, опрацювати, -цюю, -цюєш 1) изнурять [работой], изнурить [работой]; {руки, спину um. п.) натруживать, натрудить; (о силе) тратить [на работе], истратить [на работе] [А кілько нас всю силу спрацювало, Щоб жить, без дяки, в каторзі чужій! (Фр.)]; 2) спец. изнашивать, износить: 3) (о машине, механизме) спец. срабатывать, сработать [Точно спрацювала система управління [корабля-супутника], спеціальний тепловий захист забезпечив проходження крізь густі шари атмосфери (Літ. газ., i960, VIII)]. спрацьовуватися1, -цьовуюся, -цьовуєшся, спрацюватися, -цююся, -цюєшся (достигать полной согласованности в работе с кем-либо) срабатываться, сработаться [—Головне, з людьми спрацюватися, — задумливо промовив., інженер (Авт.)]. опрацьовуватися2, -цьовується, спрацюватися, -цюється (приходить в негодное состояние) спец. и пр. срабатываться, сработаться, изнашиваться, износиться [На всі питання Родини Хвалько тільки розводив руками. Від нього, мовляв, нічого не залежить, будівля • старенька, устаткування спрацювалося (Бойч.); Рипіло жорно, перетирало збіжжя на борошно, а разом із збіжжям спрацьовувалось колись кремезне Томашеве тіло (Тулуб)]. спресований спрессованный [Справа і зліва безконечно тяглися спресовані маси дерева, цегли (Коцюб.)]. спресовувати, -совую, -совуєш, спресувати, -сую, -суєш спрессовывать, спрессовать [Вітер обірвав на деревах останнє листя. Дощ прибив його до землі, спресував рудим коржем (Козач.)]. спресовуватися, -совується, спресуватися, -сується спрессовываться, спрессоваться. спресувати см. спресовувати. спресуватися см. спресовуватися. спрйбока нар. разг. сбоку [Він стояв спри- бока коло паркана (Фр.)]. спрйзьба см. призьба. сприйманий воспринимаемый; осязаемый [Речовинний, чуттєво сприйманий світ, до якого належимо ми самі, є єдиний дійсний світ.. (Маркс)]. Ср. сприймати. сприйманість, -ності воспринимаемость; осязаемость. Ср. сприймати. сприймання восприятие [І дивна річ: мені часом здається, що, незважаючи на втрачений зір, я все-таки бачу.. Вони [друзі] прагнуть донести до мого сприймання навколишній світ у всій його повноті (Гонч.)]. сприймати, -маю, -маєш, сприйняти (сприйму, сприймеш) воспринимать, воспринять; (реагировать на что-либо каким-нибудь образом — обычно) принимать, принять; (только несоверш.: на ощупь, путём непосредственного прикосновения, а также пе- рен.: замечать) осязать [В американському народі є революційна традиція, яку сприйняли кращі представники американського пролетаріату (Ленін); Мама навіть годувала мене окремо, — щоб мозок краше сприймав науку (Янов.); Спектакль сприймали дуже добре (Минуле укр. театру)]; «^>мати на дотик см. дотик 2; ~ти я к жарт принимать, принять в шутку, не принимать, не принять всерьёз. сприйматися, -мається, сприйнятися (сприйметься) восприниматься, восприняться; приниматься (несоверш.); осязаться [Слово, сказане ним не викликало ні в кого сумнівів, сприймалося в селі як незаперечна істина (Вагм.); І такою вже радісною звісткою сприйнялось: — Посадка на Київ — Одесу! (Крот.)]. Ср. сприймати. сприйняти см. сприймати. сприйнятий воспринятый; принятый [Настороженість Захарова і була сприйнята бригадиром як підозріла ворожість (Ле)]. Ср. сприймати. сприйнятися см. сприйматися. сприйнятливий восприимчивый; (быстро воспринимающий впечатления — ещё) чуткий, чувствительный [Комсомол має справу з молодими людьми, які за своею природою є сприйнятливими, вразливими, схильними захоплюватись (Хрущов)]. сприйнятливість, -вооті восприимчивость; чуткость, чувствительность [Він встигав усе бачити, все чути і все розуміти, немов сприйнятливість його мозку раптом нечу- вано розширилась (Гонч.)]; ~ть до інфекційних хвороб мед. восприимчивость к инфекционным болезням; магнітна ^ть спец. магнитная восприимчивость [Різні гірські породи і руди мають різну магнітну сприйнятливість (Наука і життя, i960, 12)]. Ср. сприйнятливий. сприйняття восприятие [Поезія Тичини відзначається надзвичайною тонкістю сприйняття зовнішнього світу (Іст. укр. літ.)]. сприкритися, -рюся, -ришся надоесть, приесться (разг.); (сильнее) опостылеть (разг.) [Знаю по собі, що інший раз ніщо не може так сприкритись, як питання про здоров'я (Л. Укр.)]. спринклер, -лера спец, спринклер. спринклерний спец. спрйнклерный. спринт спорт, спринт. спринтер, -тера спорт, спринтер [Після урочистого відкриття змагань на бігові доріжки стадіону вийшли кращі спринтери Радянського Союзу (Рад. Укр., 1960, ЇХ)]. спринтерський спорт, спринтерский. спринцівка спринцовка. спринцювання спринцевание, спринцовка. спринцювати, -цюю, -цюєш спринцевать. спринцюватися, -цююся, -цюєшся 1) спринцеваться; 2) страд, з. спринцеваться. спринцьований спринцованный. сприсати, -саю, -саєш, сприснути, -ну, -непі соскальзывать, соскользнуть [Від хвилювання руки сприсали з щаблів, ноги дрижали й підгинались у колінах (Панч); Нога сприснула, й грудка покотилася глинищем униз (Смол.)]. сприск, -ку спец. спрыск. сприскати см. сприскувати. сприскування вспрыскивание. сприскувати, -кую, -куєш, сприскати, -каю, -каєш и сприснути, -ну, -неш вспрыски- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)