Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
спр 470 спр либо, чего-либо — ещё) покровительствовать, благоприятствовать; (заранее возбуждать желание делать что-нибудь — обычно) предрасполагать [Возз'єднання з Росією сприяло розвиткові економіки і культури України (Рад, Укр., 1954, І); Нащо ти, тату, так сприяєш Юрушеві, що поставив Юруша так високо над усіма? (Н.-Лев.); Примхлива фортуна незмінно сприяла щасливому Сачкові (Дмитр.)\\ ~ти розвиткові наук содействовать развитию наук, оказывать содействие развитию наук; уст, покровительствовать наукам; ~ти успіхові справи содействовать (способствовать) успеху дела. сприятливий способствующий; благоприятный; предрасполагающий [У польовому таборі створені сприятливі умови для відпочинку після дня напруженої роботи (Кон?.. Укр., 1956, 8)]; ~ва обстановка для роботи благоприятная обстановка для работы; ~ва погода благоприятная погода [К і р а: ..Літак готовий, погода сприятлива. Кращих умов і не видумаєш... (Собко)]. Ср, сприяти. сприятливість, -вості благоприятность. сприятливо нар, благоприятно [Грунт після збирання гречки звичайно буває пухким і чистим.., що сприятливо позначається на врожаї озииих та інших культур (Еолг. Укр., 1956, 6)]', обставини склалися ~во обстоятельства сложились благоприятно. сприяючий способствующий; благоприятствующий; предрасполагающий [Час був тоді й справді сприяючий просвітньому потягові молодих українців. їм було дозволено завести недільні та вечірні школи для убогих городян (Н.-Лев.)]. Ср, сприяти. спрівати, -ває, сиріти (спріє) редк, выпревать, выпреть [Жито спрівало від мокротечі (Горд.)). спроба 1). попытка; (намерение сделать что- либо недозволенное, необычное, трудное — ещё) покушение [Він спробував піднести праву руку, але спроба скінчилася невдачею (Риб.)]; 2) (проверка) проба, испытание; (эксперимент — обычно) опыт [Бригадири робили спроби на схожість (Скляр.)]', «-->ба вдалася опыт удался; <^ба пера проба пера [У Ваші руки попалися перші мої роботи, спроба пера (Коцюб.)]; [п ё р- ша] літературна ~ба [первый] литературный опыт [Добре не пам'ятаю, коли саме почалися мої літературні спроби (Вас.)]; фізичні ~би физические опыты. спробний 1) пробный [Сподіваємось цими днями спробну воду пропустити аж сюди, до південного тунелю (Ле)]; Q г^ний камінь пробный камень; 2) (предназначенный для ведения опытов) опытный; (служащий объектом для опытов — обычно) подопытный; ~на тварина см. тварина. спрббуваний попробованный; отведанный; испробованный; изведанный. Ср. спробувати 1. спробувати, -бую, -буєш 1) попробовать; разг. отведать; (испытать, проверить качество или годность — ещё) испробовать; (узнать на собственном опыте — ещё) изведать [Можна й вина, можна й пива спробувати (Шиян); Платин: Вранці спробую останній засіб, але чи витримає серце— не знаю (Корн.); Ледве дитина спробувала науки, і вже вона не любила науки, ненавиділа школу (Н.-Лев.); Петро й Саливон вперше бачили воєнні табори, справжню війну, і в них аж жижки затрусились і собі спробувати шабель на вельможних спинах (Панч); Хотілося [Брюллову] спробувати свої сили на великому полотні (Іван.)]; 2) (постараться совершить что-либо) попробовать, попытаться; (нерешительно, робко разг. — ещё) сделать поползновение; (что- нибудь недозволенное, трудное*}— ещё) покуситься [Вася підійшов до дверей і, взявшись за клямку, спробував їх відчинити (Трубл.); Дівчинка спробувала й собі бігти за всіма, але це виявилося їй над силу (Янов.)]; г>/ти щастя попытать счастья (счастье) [Підбадьорена першим успіхом, Ганна Петрівна [Затиркевич], незважаючи на протест рідні, вирішила спробувати щастя в «справжньому» театрі (Минуле укр. театру)]; «-^буй разг. попробуй, попытайся; разг. поди [— Що б там не коштувало, одривай [хату], а ні, я сама одірву, — говорила Мотря. — Ану, ну, спробуй^ (Н.-Лев.)]. спробунок, -нку испытание; проба [Чутка про те, що в неділю в церкву мають привести на спробунок відьму і що вона там конче об'явиться, зігнала до церкви таку силу народу, що всі цікаві не могли в ній вміститися (Коцюб.)]; взяти на ~к к о- г 6 испытать кого [Старий дуже хоче Щирість його знати І задумує, як сина На спробунок взяти (Руд.)]. спроваджений 1) отправленный; направленный; выпровоженный, спроваженный; 2) доставленный [Стоїть [на підмостках] та машина, свіжо спроваджена з Англії (Фр.)\. Ср. спроваджувати 1—2. спроваджувати, -джую, -джуєш, спровадити, -джу, -диш 1) отправлять, отправить; (посылать куда-либо — ещё) направлять, направить; (желая избавиться от кого-либо) разг. выпроваживать, выпроводить, спроваживать, спровадить [У гори наїжджали із Львова, Дрогобича, Борислава, Самбора купці-гендлярі. Вони ні по чому скуповували худобу і гуртами спроваджували на бойню (Чорн.); Ользі не місце в нашій слободі. Порадь Зіньці — нехай її спровадить туди, звідки приїхала (Шиян)]; 2) редк. доставлять, доставить [Я спровадив з Англії машину для іригації (Фр.)]. спровадитися, -джуся, -дишся (куда) обл. пойти, направиться, отправиться; переехать [Я гадала, може, ви вже спровадилися де разом (Фр.)]. спровокований спровоцированный, провоцированный [Повстав спровокований петлюрівцями Ніжинський полк. Щорс особисто обеззброїв його (Десн.)]. спровокувати, -кую, -куєш спровоцировать, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)