Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
спр 471 спр провоцировать (соверш.) [Від Русевичів Лара вийшла з прикрим почуттям, що її спровокували на щось таке, чого вона зовсім не хотіла робити (Шовк.)]. спроволока нар. обл. не спеша, медленно; (говорить) протяжно; (с паузами — обычно) с расстановкой [Він говорить спроволока (Змиее. у. — Сл. Г р.); — До чого ж то все іде? — питав спроволока Андрій (Фр.)]. спродавати см. спродувати. спродаватися см. спродуватися. спродаж, -жу, (реже) спродаже разг. продажа; распродажа [У дядини були колеса иа спродаж (Вовч.); Напишіть мені, будь ласка, чи є у спродажі дядькові остатні женевські брошурки (Л. Укр.); Він показав на приготоване до спродажу майно (Епік)]. Ср. спродувати. спроданий проданный; распроданный [Усе вже спродане було... (Вовч.)]. Ср. спродувати. спродати см. спродувати. спродатися см. спродуватися. спродувати, -дую, -дуєш и спродавати, -даю, -даєш, спродати (спродам, спродаси) продавать, продать; (по частям, всё без остатка — ещё) распродавать, распродать [Почала Ганна потроху спродувати дещо з хазяйства (Н.-Лев.); Він [баштанник] з жінкою своєю ходить-походжає та спродає, та гроші лічить (Вовч.); Іван спродав все, що мав (Стеф.)]; спродати з молотка уст. продать с молотка [Коли всі його картини спродали з молотка, безслідно канув [Рембрандт] десь у єврейських кварталах голландської столиці (Ільч.)]. спродуватися, -дуюся, -дуєшся и спродаватися, -даюся, -даёшся, спродатися, -дамся, -дасися 1) продавать всё, продать всё; разг. распродаваться, распродаться [Не можна, не можна за лихими сусідами на селі вдержатись. Хоч зараз спродуйся, пакуйся — та на кубанські степи! (Н.-Лев.); Мусій вирішив спочатку спродатись, а потім уже шукати козака Трифона (Панч)]; 2) страд, з. (несоверш.) продаваться; распродаваться [Ніколи не бачили, щоб ця дівчинка гралася або пустувала, або опинилася на вулиці прилеглій і де, видко було, спродавалися ласощі й іграшки, — ніколи! (Вовч.)]; ср. спродувати. спроектований1 спроектированный [Пасажирський літак «152» спроектований так, щоб була можливість виготовляти його в трьох варіантах (Наука і життя, 1959, б)]. Ср. спроектувати1. спроектований2 1) спроектированный; 2) спроектированный. Ср. спроектувати2 1—2. спроектувати1, -тую, -туєш (разработать проект) спроектировать [Зорій: ..Дамба, яку спроектував професор Світловидов, може витримати найбільшу повідь (Бат)]. спроектувати2, -тую, -туєш 1) мат. спроектировать; 2) (на экран) спец. спроектировать [Спостерігаючи Сонце за допомогою телескопа, необхідно спроектувати його зображення на екран (Астр.)]. спрожогу, (реже) спрожога, спрожогом нар. сгоряча; (опрометью) стремглав [Спрожогу перешугнувши через паркан.., Михай- лик опинився в старому вишневому саду (Ільч.); Двері розчинились — і Петро спрожога вибіг (Мирн.)]. спрозорити, -рю, -риш уст. сглазить [Ой немає, дідусеньку, [курчат] да вже і не буде: як вигнала на двір пасти, спрозорили люде (народна пісня)]. спроквола, спрокволу нар. медленно, не спеша, не торопясь, неторопливо; (говорить — ещё) протяжно; (с паузами — обычно) с расстановкой; (постепенно, понемногу) исподволь (разг.) [Вона спускалася вниз спроквола, тримаючись рукою за поручні (Смол.); На поля, вкриті достиглими хлібами, спроквола осідав тихий, лагідний вечір (Кач.); — Ні-і, спати вже ми, Андрію, не будемо, — відповів Марко спроквола (Козл.); Хочеш їсти, так сідай до столу, Причащати будуть гаряче, Пісенька народиться спрокволу І дзвінким струмочком потече (Мал.)]; працювати ~вола работать медленно (не спеша); (без большого усердия) разг. работать с прохладцем (с прохладцей, с развальцем, с развальцей), прохлаждаться. спролетаризбваний пролетаризированный, пролетаризованный [Галичина під австро- угорським гнітом була в переважній більшості країною спролетаризованого селянства (Козл.)]. Ср. спролетаризувати. спролетаризувати, -зую, -зуєш пролетаризировать (соверш.), пролетаризовать (соверш.). спролетаризуватися, -зуюся, -зуєшся пролетаризироваться (соверш.), пролетаризоваться (соверш.) [Українські поселенці в Канаді — це майже все селяни. Але не всі вони пішли в новій країні на землю. Більша частина стала хліборобами-фермерами, менша — спролетаризувалася (Ірч.)]. спромагатися, -гаюся, -гаєшся, спромогтися, -можуся, -мбжешся 1) быть в состоянии, мочь, смочь; (только соверш. — ещё) суметь; (находить время, возможность сделать что-нибудь разг. — обычно) удосуживаться, удосужиться [Дівчатка не завжди спромагались перекладати їхні слова, зберігаючи точні нюанси думки (Ільч.); Купити нову рушницю Петро ще не спромігся (Коп.)]; 2) (на що — только соверш.) собраться с силами; (для приобретения чего- либо) собраться со средствами, собраться о деньгами; (раздобыть, получить что разг.— ещё) разжиться (чем) [Удар танкістів виявився таким раптовим і навальним, що ворог так і не спромігся на організований опір (Ле і Левада); Тепер [Гнат] і на корову спромігся, і коненята купив, і вівці мекають на оборі (Коцюб.); Чи в вас пак в самовар, чи ще й досі не спромоглись на його? (Н.-Лев.)]. спромога возможность; (внутренние силы, ресурсы — обычно) возможности (мн. ч.); (деньги, материальные ценности — обычно) средства (мн. ч.) [Він [Замфір] не вірив, щоб могла існувати на світі така жорстокість, така несправедливість, котра дала б спромогу відняти від бідного молдувана останній шматок хліба (Коцюб.)]; бути |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)