Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
спр 473 спр кого, возбудить против себя кого [Всіх собі спротивив (Етн. зб., XVI)]. спротивитися, -влюся, -вишся 1) опротиветь; (сильнее) опостылеть (разг.) [Д е м- к о: Та я тебе вижену з подвір'я! Зінь- к о: Нащо ж виганять? Коли вже я вам так спротивився, то я й сам піду (Крон.); Треба комусь і хати глядіти, щоб вона не стала пусткою і не спротивилась обом господарям (Л. Укр.)]; 2) (оказать противодействие) воспротивиться [— Чи батько твій та мати не спротивляться, як я прийду до тебе з старостами? — спитав Роман (Н.-Лев.); Ціла хвиля народу разом кинулась до сіней, але Йон енергічно спротивився: він буде пускати лиш по одному, по двоє (Коцюб.)]. спротивіти, -вію, -вієш опротиветь; (сильнее) опостылеть (разг.) [Люди, звичаї їх, своє життя навіть спротивіло їй (Мирн.); Зіні враз спротивіла її кропітка робота з квітами.. Квіти і в'януть, і сохнуть, а нові не зацвітають (Іван.)]. спрофанований профанированный. спрофанувати, -ную, -нувш профанировать (сов ерги.). спрофілювати, -люю, -люєш спец. спрофилировать, профилировать (соверш.). спрофільований спец. спрофилированный, профилированный [Гармата з'їхала з бруку на вкатаний спрофільований шлях (Сміл.)]. спрощувати, -шую, -шуєш, спросйти (спрошу, спросиш) разг. 1) сзывать, созвать; приглашать, пригласить [Гостей спрошу- вав о. Ілія частенько і гостив добре, бо було з чого (Фр.)\ Ніхто не приходив, хоч Іван спрощував тричі (Коцюб.); По відході його ми всю громаду Спросили на таємную нараду (Фр.)]; 2) (задавать вопрос) редк. спрашивать, спросить [— Та ви- пийте-бо, свахо, більше. Невже оце ви зостав ля єте стільки на сльози? — спросила хазяйка (Н.-Лев.)]. спрощенець, -нця упрощенец. спрощений упрощённый [Часто кажуть, ніби спрощені образи є наслідком того, що поети не володіють художньою майстерністю, не знаходять словесних засобів для зображення героя. Це так і не так (Мал.)]. спрощеність, -ності упрощённость [В ряді статей з питань драматургії К. А. Треньов гостро засуджував поверховість і спрощеність у зображенні драматичного конфлікту як у трагедії, так і в комедії (Рад. літер., 1957, 1)]. спрощенка упрощенка. спрощення 1) упрощение [Удосконалення керівництва народним господарством повинно супроводитись всемірним спрощенням і здешевленням апарату управління (Програма КПPC); Радянські читачі гостро засуджують схематизм у мистецтві, насамперед спрощення і збіднення образу сучасної людини (Шам.)]; ер. спрощувати; 2) опрощение; ср. спрощуватися 2. спрощено нар. упрощённо [Розуміючи спрощено вимогу писати правду і забуваючи про специфіку поетичного мислення, дехто э поетів іноді підмінює художню правду натуралістичними зарисовками (Мист., 1956, 4)]. спрощенство упрощенство, упрощенчество [В критиці, ніде правди діти, трапляються спрощенство, схематизація (Шам.)]. спрощенський упрощенский, упрощенческий [Наші літературознавці очистили франкознавство від багатьох домислів і викривлень як ворожого нам буржуазно-націоналістичного, так і спрощенського, вульгарно-соціологічного характеру (Літ. газ., 1959, Ш)]. спрощування 1) упрощение; ср. спрощувати; 2) опрощение; ср. спрощуватися 2. спрощувати, -шую, -щуєш, спростити (спрощу, спростиш) упрощать, упростить, опрощать, опростить [Комплексна механізація всього циклу малярних робіт дає змогу спростити технологію (Рад. Укр., 1955, І)]. спрощуватися, -щуюся, -щуєшся, спроститися (спрощуся, спростишся) 1) упрощаться, упроститься [Генерал досить вільно володів німецькою мовою, і допит від того значно спрощувався (Ле)]; 2) (о человеке: стать более простым, неприхотливым в своих привычках, одежде и т. п.) опрощаться, опроститься [Ти, очевидячки, вже давно з Парижа. Ти вже спростилась от тут, у глушині (Н.-Лев.)]; 3) страд, з. (несоверш.) упрощаться, опрощаться. спружинити, -ню, -ниш спружинить [Дошка раптом спружинила, порожня склянка підстрибнула, звалилася набік (Ряб.)]. спрут зоол., перен. спрут, осьминог [Для захисту від ворогів більшість спрутів випускає з свого тіла, з так званого чорнильного мішка, темну рідину, яка каламутить воду (Наука і життя, 1958, 2); Ватіканський спрут за допомогою колонізаторів та католицьких місіонерів простягнув і сюди [до В'єтнаму] свої щупальця (Козл.)]. спрягання спряжка (обл.). спрягати, -гаю, -гаєш, спрягти (спряжу 9 спряжеш) спрягать, спрячь; (соединять вместе, совмещать книжн. уст. — обычно) сопрягать, сопрячь [Юхим: Дасте завтра ваш їх биків та спряжемо з моїми (Кроп.); Не весілля справляли — свої злидні спрягали докупи (Козл.); — Боже, боже!—стогнав о. Нестор, мало не плачучи і силкуючись., спрягти в порядні ряди свої думки (фр.I спрягатися, -гаюся, -гаєшся, спрягтися (спряжуся, спряжешся) спрягаться (обл.), спрячься (обл.); сопрягаться (несоверш.) [Улас знайшов супряжичів, спрягався з ними й орав клапоть поля наспіл у сусіда {Н.-Лев.); Федір: Спрягся я, знаєш, з Микитою, і виїхали ми ото орать (Тоб.); Останнім • часом Малецька спряглася з інспектором райвно Горобцем. Ходили чутки, ніби ця супряга була не випадковою (Збан.)]. Ср. спрягати. спрягти1 см. спрягати. спрягти2 (спряжу, спряжеш) и спряжити, -жу, -жиш разг. 1) изжарить [Тим часом Довбишка звеліла дочці розкласти в не- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)