Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
спу 4 75 спу їхав улицею і де взявся собака, — спудив коня (Новомосковск, у. — Сл. Гр.)\. спуджуватися, -джуюся, -джуєшся, спуди- тися, -джуся, -дишся обл, пугаться, испугаться, напугаться [Данько спудився, що й вони його помітять, і тому зіскочив (Март.)]. спудити см. спуджувати. спудитися см. спуджуватися. спужувати, -жую, -жуєш, спужнути, -ну, -нёш разг. вспугивать, вспугнуть; разг. спугивать, спугнуть [Поїхав [Карпо] по- над очеретом. Од часу до часу він спужував дичину (Доев.); Вона спужнула голубів (Кроп.)]. спуз, -зу, спуза обл. пепел, зола. спузар, -ря обл. пастух-гуцул, в обязанности которого входит поддерживать огонь [— Я спузар, — одкрив зуби Микола, — маю пильнувать ватри, аби не згасла через все літо (Коцюб.)]. спузирити, -зирить безл. разг. вздуть пузырями, вспузырить [Все море зразу спу- зирило (Котл.)]. «пузиритися см. спузйрюватися. сітузиріти, -ріє разг. вспузыриться. спузйрюватися, -рюється, спузйрйтися, -зйрйться разг. вспузыриваться, вспузыриться [Минуло ще кілька хвилин, і в сітці спузирилась вода (Збан.)]. спурхувати (спурхую, спурхуєш) и спорхувати (спорхую, спорхуєш), спурхнути и спорхну- ти, -ну, -неш вспархивать, вспорхнуть, спархивать, спорхнуть [Сполохані жайворонки спурхували перед самою машиною (Гснч.); Мартинові гадки спорхують раптом, як ті курчата з-під коней (Коп.)\ Спурхнула [панночка] метеликом із свого місця (Іван.)]. спуск 1) (род. спуску) спуск; (только действие книжн. уст. — ещё) нисхождение, нисшествие [До спуску в воду готувалися два водолази (Трубл.); Спуск у долинку заріс кущами шипшини (Донч.)]; 2) (род. спуска— в огнестрельном оружии) спуск [Литка від- тяг затвор, попробував, як працює спуск (Епік)]; 3) (род. спуску) тип., фарм. спуск; О не давати, не дати ~ку кому разг% не давать, не дать спуска (спуску) кому [Колгосп у нас добрячий.. [Голова] спуску не дає ледарям (Коп.)]. спускалка разг. горка (для катания на салазках и т. п.). спускання 1) спуск; опускание [Лицар-в'я- зень лежить у кутку на соломі і спить, на нього падає від низької стелі ледве примітний промінець світла, що пробивається крізь малу щілинку в кватирці, зробленій для спускання їжі (Л. Укр.)]; 2) случка. Ср. спускати 1, 8. спускати, -каю, -каєш, спустити (спущу, спустиш) 1) (вниз) спускать, спустить; опускать, опустить; свешивать, свесить [Коні крутились, як змії, помалу спускали віз по покрученій дорозі (Коцюб.); Вирішили одразу спускати трьох водолазів на розвідку (Трубл.); Стоян дав наказ бригадирам, щоб усі йшли на поле, щоб копали канави й спускали воду до ставу (Скляр.); У Ганни була звичка при розмові спускати вії і раптом підводити їх (Собко); Вичуняла [Уляна] і серце і душу віддала своїй дитині, своєму чорноголовому Івасеві. Носиться цілими днями із ним, б рук не спускає (Мирн.); Рибалки приїхали на лиман, спустили човна на воду (Н.-Лев.); Іван Силович навів дуло рушниці просто Литці в праве рамено і рвучко спустив курок (Епік); Він спускав у воду босі ноги, щоб освіжити їх (Янов.); Спустила хмарка на луги Мережані подолки (Тич.)]; ^ти г o- л о в у опускать, опустить (свешивать, свесить) голову [ — Це я, бариня, украла, — спускаючи голову, тихо якось прошепотіла Марта (Мирн.); Андрій стояв, спустивши голову й почервонівши (Коцюб.)]; г^ти очі (погляд) опускать, опустить глаза, потуплять, потупить глаза (взор, взгляд) [Дівчата соромливо спускали очі додолу (Н.-Лев.); Антосьо й глянув, та зараз же спустив очі додолу (Свидн.)]; 0 ~тйти кров (мазку) [з носа] кому разг. пустить кровь кому, расквасить нос (лицо) кому [Раз, на другий день після того, як я йому ненарошне спустив з носа кров, ..побачив ранком Сашка (Вас); — А, може, кому мазку спустив? — допитується Дзюба (Мирн.)]; ~тйвши рукава (рукави) (делать что) разг. спустя рукава [Я, знаете, не люблю працювати абияк, спустивши рукава (Збан.)]; ~тйти шкуру см. шкура 1; н є ~кати з думки не забывать, не упускать (не выпускать) из виду [Співаючи тих пісень, вони не спускали з думки тих молодих студентів, котрі так довго бігали слідком за ними (Н.-Лев.)]; не ~кати з ока (з очей) кого а) (смотреть, не отрываясь) не спускать глаз с кого; разг. не сводить глаз с кого [Стояла [дів- чинаї навпроти парубка як намальована.. Не спускаючи з очей, він підходив до неї (Мирн.)]; б) перен. не упускать (не выпускать) йз виду (из поля зрения) [Не спускає з дбайливого свого ока нашу літературу, нашу культуру і партійна преса, зокрема центральний орган партії — «Правда» (Рил.)]; не гукати ока (очей, погляДу) з кого не спускать глаз с кого; равг. не сводить глаз с кого [Гашіца.. не спускала ока зі свого милого (Коцюб.); Артем грав свою партію, не спускаючи погляду з молодого чоловіка (Іван.)]; 2) (отпускатьу освободив от привязи) спускать, спустить; охотн. напускать, напустить [Од того дня Хаврусь не лягав спати ні під хатою, ні у клуні, а спав у хаті, ще й спускав .двох собак з ланцюгів (Н.-Лев.); Ловець, піднявши голосний батіг, Спуска хортів на поле пожовтіле (Рил.); У той саме час Грицько спустив Рябка з цепу (Мирн.)]; 3) (о накачиваемых предметах) спускать, спустить [В а с я: Я... я затримався... Там по дорозі шина спустила... (Корн.)]; 0 ~тйти дух уст., ирон. испустить дух [Як потягне [парубок] Вовка разів з десять по хребту, аж Вовк і дух спустив (Фр.); — Ой, лишенько... умираю!— |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)