Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ері 479 ста що аж киплять від нього срібноволосі вівса (Коцюб.)]. срібноголовий поза, среброголовый [Імператорський колишній кабінет в одному з санаторіїв приймав срібноголового обер-майстра доменного цеху (Янов.)]. срібнокрилий поэз. среброкрылый [Сонечко закрила Грозова імла, Птиця срібнокрила Галю підняла (Воронько); Хмарини срібнокрилі тануть угорі (Сос.)]. срібнолистий поэз. сребролистый [Я садив оті яблуні, груші, той глід, Що круг саду заплівся в міцний живопліт, І тополі оті срібнолисті (Дор.)]. срібняк, -ка, срібник, срібляк, -ка 1) ист. серебреник, сребреник; продати за тридцять г^ків (г^ків) перен. продать за тридцать сребреников; 2) разг. монета (разменная серебряная); собир. серебро [Вийняв він з кишені гамана, розшморгнув, а звідтіль так і посипались срібняки (Н.-Лев.); Декілько срібляків упало коло чоловіка на сіряк (Мирн.)]. срїбро обл. см. срібло. срібрянйй обл. см. срібний. СРСР (С о ю з Радянських Соціалістичних Республік) СССР (Союз Советских Социалистических Республик). ссавець, -вця зоол. млекопитающее; ~вці, -ців мн. ч. млекопитающие. ссання сосание [Рефлекс ссання у телят з'являється відразу після народження (Соц. тварин., 1956, 3)]. ссати (ссу, ссеш) сосать [Коло хлівця лежала свиня і хрюкала, мишасті та рябі поросята— одні повпиналися, ссали, другі лежали верхи на матері... (Мирн.); Тепер отак сиди, як бач, Та згадуй дні веселі і зальотні, Та люльку сси... (Рил.); Самота, як біль зубів, почина ссать йому серце (Коцюб.)]; ~ти кров чию перен. сосать (пить) кровь чью [Всі гуртом: Ні, годі вам над нами збиткуватися, годі нашу кров ссати! (Фр.)]; покірливе телятко дві матки ссе см. покірливий. стабілізатор, -ра спец. стабилизатор [Ольга схопила найближчу бомбу кліщами за стабілізатор (Донч.)]. стабілізаторний спец. стабилизаторный. стабілізація стабилизация [У 1924 році настав період стабілізації капіталізму. Стабілізація мала відносний, нетривкий характер (Іст. КПРС)]. стабілізований стабилизированный, стабилизованный. стабілізування стабилизирование. стабілізувати, -зую, -зуєш стабилизировать, стабилизовать. стабілізуватися, -зується стабилизироваться, стабилизоваться [Незабаром Едіт вийш іа заміж за молодого театрального критика Гартмана. Життя її ніби стабілізувалось (Собко)]. стабілізуючий стабилизирующий [Варшавський договір став важливим стабілізуючим фактором в Європі (Іст. КПРС)]. стабільний стабильный [Чим стабільніші умови життя, в яких розводиться порода, тим одноманітніша вона (Конярство)]. стабільність, -ності стабильность [Створено новий молекулярний еталон часу — годинник, який відзначається точністю і стабільністю ходу (Наука і життя, 1959, 2)]. стабільно нар. стабильно. став, -ву пруд; обл. ставок [Понад ставом увечері Хитається очерет (Шевч.)]. ставати1 (стаю, стаєш), стати (стану, станеш) 1) становиться, стать; (на что-либоt над чем-либо и перен.: восставать) подниматься, подыматься, подняться, вставать, встать [Диякон відстороняє клієнта, той покірно стає збоку (Л. Укр.); Ф е с ь к а: Ну, добре, діти! А тепер ставайте парами, все по парі, все по парі (Фр.); Маріуца ставала у скрині [воза] на коліна і смикала за віжки (Коцюб.); Я завважив, що дідусь уже занадто старий, щоб міг ставати до коси (Фр.); Василина ввійшла в хату і не знала, де стати, де сісти (Н.-Лев.); «Стати на лижі», — пошепки переказали один одному бійці (Кач.); Сонце тільки зайшло, а серед неба став уже місяць (Збан.); Сонце вже ставало над лісом, знизу назустріч йому повзли важкі., хмари (Л. Укр.)]; стати в (у) позу см. поза1; стати в пригоді [кому] см. пригода; стати гопки см. гопки 2; г^ти до роботи (праці) приступать, приступить к работе [Перший [чоловік]: Чом же тії двоє до праці не стають? (Л. Укр.)]; ~ти дуба см. дуба; ~ти за кого, защоа) вставать, встать (подниматься, подыматься, подняться) на защиту кого, чего; принимать, принять чью сторону [Я чула не раз, як при спорах про Ваші книжки та ідеї молоді наші українці ставали за Вас проти старих (Л. Укр.); Війни чека безсила лють, А сильні всі — за мир стають (Мас.)];. б) (заменять кого) становиться, стать кем; быть кем [Йому завжди доводилося ставати за суддю. А чи ж приємно стояти збоку, коли інші забивають голи? (Багм.); Він мені за дитину рідну став (Вовч.)]; г^ти на ворога подниматься, подыматься, подняться против врага, вставать, встать на врага [Порадимось, посумуєм, Поки сонце встане; Поки твої малі діти На ворога стануть (Шевч.)]; г^ти на диби, «-^ти дибки прям., перен. вставать, встать (подниматься, подыматься, подняться) на дыбы; (о лошади и перен. — о волне um. п. — ещё) вздыбливаться, вздыбиться [Тут стала на дпби Орися. Вона категорично відмовилася грати дівчину, подружку Оксани (Вільде)]; стати на ноги см. нога; г^ти на перешкоді (на заваді) мешать, помешать [Кілька день збирався одписати Вам, та все ставало щось на перешкоді (Коцюб.); Може, і пішов би Грицько разом з братом на степи засновувати комуну, та стала на заваді обставина, з якою змушений був рахуватися, — дружина Гриць- кова (Янов.)]; ~ти на роботу поступать, поступить на работу [План у Лукії був нескладний. Іти і йти сто або й двісті |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)