Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ста 480 ста верст і десь у далекому селі стати до когось на роботу (Донч.)]; <-~ти на рушнику (на рушники) уст. венчаться, обвенчаться [Не зглянулись, як ще місяць злетів, коли ми з Марією на рушники стали (Мур.)]; г^ти на суд представать, предстать перед судом [Отож коли б на суд ставати довелось І право панове доводить на посілість, Всі гості свідками б тоді і знадобились (перекл. Рильського)]; ~ти на чий бік (сторону) становиться, стать на чью сторону, принимать, принять чью сторону [До залу заходили нові делегати., і заявляли, що їхні частини так само стають на бік революції (Панч)]; г^тш на чолі чого см. чоло 1; стати на чому перен. разг. порешить на чём, сойтись на чём [Порадились ми з дівчиною, побідкались і стали на тому, що вона піде в найми (Коцюб.)]; стати на шлях чого перен. стать (вступить) на путь чего [Український народ глибоко пишдуться тим, що він перший слідом за російським народом став на шлях соціалістичної революції (Наука і життя, 1957, 12)]; стати під вінець уст. стать под венец [— Дай бог пам'яті, — продовжував учитель, — уперше ви приходили до мене радитись, Іване Семеновичу, коли небіжчиця супруга ваша тільки-но мала ото стати з вами під вінець? (Яков.)]; ~ти проти чого перен. противиться, воспротивиться чему; ~ти раком (р а- к а) см. раком; ^ти руба см. руба; горою стати разг. стать горой [За Наливайка я горою стану (Ле)]; до помочі (у помочі) стати кому см. поміч; на порі стати см. пора 1; що б то не стало во что бы то ни стало [Капіталісти і поміщики що б то не стало хочуть роз'єднати робітників різних націй.. (Ленін)]; 2) (переставать двигаться, делать что-либо) останавливаться, остановиться, становиться, стать [Він ішов, не ставав, мов герой До останнього бою (Фр.); Апаратна востаннє здригнулась і стала (Коцюб.); Сей хліб мені в горлі став! Шматок хліба, кинутий, як собаці, з погордою! (Л. Укр.); Стали на кватирю на другу ніч (Квітка)]; стати на якір мор. стать на якорь; стати табором см. табір; замалим справа стала см. справа11; 3) (появляться перед кем, перед чем) представать, предстать, возникать, возникнуть; (перен. — ещё) вставать, встать [Перед ним висока постать Лицаря Бертольда стала (Л. Укр.); Ось перед панею стає виразно старий панський двір (Фр.); Перед очима стає ціле життя поета, його доля щербата (Коцюб.)]; стати перед судом предстать перед судом; 4) (каким; кем, чем; как — в составном сказуемом) становиться, ставать (уст.), стать, делаться, сделаться; (кем — о людях разг. — ещё) заделываться, заделаться [Дедалі все меншою ставала жіноча постать (Шиян); Коли звір торкався до приманки, мотузки зашморгувались, і зав'язаний ведмідь ставав здобиччю звіроловів (Трубл.); Чим ближче ставало до Гринявки, тим більше добріло і непокоїлося серце лісоруба (Ст.); Читання настільки перевернуло мій світогляд, що з незвичайно релігійного хлопця, яким я був до 12 років, я став на 13 році життя атеїстом (Коцюб.); Юрко став паном, змінив своє ймення й назвав себе Юрушем (Н.-Лев.); Стало вже зовсім темно, тільки небозвід яснів угорі (Смол.); Ох, як весело на світі, Як весело стало! (Шевч.)]; 5) (о причине, примере um. п.) служить, послужить (чем); (только соверги.) явиться (чем); ц е стане приводом см. привід І; це стало причиною зрйву это явилось причиной срыва; 6) (как вспомогательный глагол) а) начинать, начать; (только соверги. — ещё) стать [І доцвіла паняночка До тії години, Коли й серце стає биться Не як у дитини! (Гл.); Стала вона до діброви учащати (Вовч.)]; ~ти до р о з м 6- в и начинать, начать разговор; б) (только соверги. — обычно в буд. вр. — в значении глагола быть) стать [Треба заробляти щось їсти. Ніхто тебе годувати не стане (Горд.)]; в) (с оттенком отрицания) стать [Стала б я такому... кисет дарувати!!. (Мирн.)]; 7) разг. наниматься, наняться; (с указанием вида работы разг.— ещё) подряжаться, подрядиться [Вони [бурлаки] поминули багато сіл, багато саха- рень та суконних фабрик, ніде не спочивали і не ставали (Н -Лев.); Мотря, будім, так уподобала мене ще тоді, як у ярмарок бачила, що, каже, «якби вона стала у мене, то я б їй бігзна-яку плату дала» (Мирн.)]; стати за кого наняться кем [У косовицю став [Чіпка] за косаря (Мирн.); — Хіба, — кажу, — ти на літо на степах стаєш за чабана? (Н.-Лев.)]; 8) (появляться) становиться, стать [Може, тепер уже більше людей стало, що знають, хто вони, яких батьків діти, як каже Шевченко (Коцюб.); Кирило: ..А здирства того стало — що бідному чоловікові дихнути нема чим, — біда! (Мирн.); Навіть трудно розказати, Що за лихо стало в краю, — Люди мучились, як в пеклі, Пан втішався, мов у раю (Л. Укр.)]; 9) (о времени, событиях) редк. наступать, наступить; обл. становиться, стать [Як тільки стала весна, він десь щез (Н.-Лев.)]. ставати2 (стає), стати (стане) безл. 1) (оказываться достаточным) хватать, хватить; разг. доставать, достать; уст. ставать, стать [Волька, поки ставало повітря в широких грудях, поринав під пароплав (Ільч.); — А чи стане цієї каші на всіх? — спитала Кайдашиха (Н.-Лев.); Тільки й стало сміливості [у Івана], щоб утекти од жінки... (Коцюб.)]; 2) (только соверги. — с отрицанием: перестать существовать, исчезнуть, умереть) стать [Розбився вал. утихла буря — більш валів не стало (Л. Укр.); Багато дечого не стало; пропали й дерева, посаджені дідом, прадідом, може... (Коцюб.); Тоді ж, мої любі, як мене не стане, Згадайте про мене, про мою Мар'яну (Шевч.)]. ставатися (стаюся, стаєшся), статися (ста- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)