Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ста 481 ста нуся, станешся) 1) (употребляется в 3-м лице) происходить, произойти, случаться, случиться, совершаться, совершиться; книжн. свершаться, свершиться; разг. приключаться, приключиться, статься (соверш.); {иногда) иметь место; (только соверш.: явиться следствием чего-либо) последовать; (только соверш.: осуществиться) состояться [Він ніколи не вірив Кате- ринипим балачкам, а воно завжди става- лось так, як вона казала (Чорн.); Сталось так, як бажав син: перед покровою він заслав до Нимидори старостів (Н.-Лев.); Жінка занедужала. Не знаємо, що з нею й сталося (Мирн.); Стався великої сили вибух (їйер.)]; сталося (исполнилось) свершилось [Вона рвалась із шкільних стін на волю, на службу «народові». І сталося (Коцюб.)]; може статися может произойти (случиться); разг. может статься; (вводное словосочетание) может быть [Може статись, що Юзя кілька тижнів чи навіть кілька місяців буде сама (Л. Укр.)]; ніби нічого й не сталося как будто ничего не произошло (не случилось), как ни в чём не бывало; смерть сталася в і д удару смерть последовала (произошла) от удара; 2) (каким; кем, чем — в составном сказуемом) разг. становиться, ставать (уст.), стать, делаться, сделаться; (о причине и т. п. — ещё) являться, явиться [І ти, мов птах, стаєшся легкий, мов ось-ось летіти! (Фр.); Хто стається вівцею, того вовк з'їсть (Ном.); Йому [Хо] забажалося самотини, бо полохливі люди, що стрівались по дорозі, стались гидкими йому (Коцюб.); Конвалії сталися мені найлюбішими квітками (Барв.); Анна: ..Сталась я, хоча і мимоволі, причиною до смерті чоловіка, що поважав мене й любив (Л. Укр.)]. ставйдло см. ставище. ставити, -влю, -виш и разг. становити, -нов- лю, -новиш и ставляти, -ляю, -ляєш 1) ставить, разг. уст. становить; (располагать где-нибудь, класть — ещё) помещать; (на высоте, укрепляя в чём-нибудь — ещё) устанавливать, водружать; (сверху вниз или вплотную — обычно) составлять; (назначать — ещё) определять [Підносила [Уля- на] саджанці тополь, ставила їх у ямку й тримала, поки Марко пригорне землею (Чорн.); Настя., ставить на столі ліхтарі, засвічує свічки (Н.-Лев.); Будували кухні, комори, сараї, стайню.. Треба десь челядь містити, провізію складати, коней ставити... (Мирн.); Ніхто на селі краще за нього не вмів ставити верші на карасів і лінивих товстих линів (Донч.); Сказала громада, як я просила, що у самих жінок, де чоловіка нема, щоб там нікого не ставити? (Квітка); Хазяйка заходилася ставити пироги (Вовч.); А вчителька сказала: — Сядь. Написано чудово. Тобі я першій ставлю п'ять в найперший день учбовий! (Забіла); — А де Григор? — запитали ми в один голос. — Заховався у Матея Лисого, — уже тихше сказав Микита Дудка. —..Складаний ножик ставлю, коли брешу! (Панч); Не ставте нас на одну лінію з Рябо- шапками, бо Ви знаєте, що се образа (Л. Укр.); Становімо пам'ятника, нехай стоїть наш Кобзар на превічну славу! (Янов.); Іван ставляє ногу па цівку поваленої деревини (Чорн.)]; ~ти банки мед. ставить банки; ^ти в (за) вину ставить в вину, вменять в вину; ~ти вимогу см. вимога; #^ти в (за) обов'язок вменять в обязанность; ~ти в скрутне (важке) становище ставить в трудное (затруднительное) положение, приводить в затруднение; ~ти діагноз мед. ставить диагноз; ~ти запитання (питання) к о- м у задавать вопросы кому, предлагать вопросы кому, спрашивать кого [Ця доросла людина, Михайло, в момент, коли йому ставлять несподіване запитання, якого він сам не може розв'язати, ніяковіє (Досв.); В лейтенанта взагалі була звичка ставити такі питання, що зразу і не зрозумієш, до чого вони (Багм.)]; ~ти за приклад см. приклад: ~ти могорич [ком у] разг. ставить магарыч [кому], угощать [кого] [Надвечір посланці [Жаби] вернулись відтіля і землякам гукати стали: Гей, ставте могорич! Ми короля придбали! (Гл.)]; <^>ти над усе ставить выше всего; pum. ставить превыше всего [Радянські люди знають, що партія піклування про благо народу, про процвітання нашої великої Батьківщини ставила і ставить над усе (Матер. XX з. КПРС)]; ^ти на карб см. карб 1; г^ти н а карту см. карта 2; <-~ти на ноги см. нога; #^>ти нарівні (в один ряд) кого з ким см. нарівні; ^>ти на своєму ставить на своём; г^тш перешкоди чинить препятствия, препятствовать [Погода ніби навмисне стримувала темпи, ставила перешкоди (Трубл.)]; ~ти під рушницю воєн, дорев. ставить под ружьё; ~ти рекорди ставить рекорды [Надя здивовано глянула йому в обличчя. «Мабуть, дуже важко рекорди ставити», — подумала вона (Соб- ко)]; ~ти самовар (самовара) ставить самовар [Гриша Козир поспішав на іспити і тому одразу подав пропозицію ставити самовара (Янов.)]; #^ти собі за мету, ~ти собі метою преследовать цель, задаваться целью [Пролетаріат Росії, який діє в одній з найвідсталіших країн в Європі, серед маси дрібноселянського населення, не може ставити собі за мету негайне здійснення соціалістичного перетворення (Ленін)]; <^ти сторожок охотн. настораживать; разг. под- стораживать; 2) (о пьесе) театр, ставить; (изображать на сцене — ещё) представлять [У нас тепер якраз приїхала трупа Саксаганського. Ставили нові п'єси Кар- пенка-Карого (Мирн.); В колбуді наш четвертий клас Сьогодні ставив п'єсу вранці (Мур.)]; 3) (о строении) строить, выстраивать, разг. ставить; (большие строения — ещё) возводить, торж. воздвигать; (ив брёвен спец. — ещё) рубить; (о кирпичной стене, фундаменте) класть [Жваво, з 31-2225 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)