Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ста 482 ста юнацькою енергією заходився Семен ставити хату {Ноцюб.)\ Ставили [муляри] фундаменти для моторів та компресорів (Трубл.); Становіть мені хату на моєму городі (Барв.)]; 4) (выдвигать) ставить 4 [В 1901 році ми [більшовики] не ставили лозунга повстання на чергу дня (Ленін)]] г^ти питання ставить (поднимать, подымать) вопрос [Зовсім нема чого ставити питання про перемогу того чи іншого діалекту, адже літературна мова мусить витворитись з усіх діалектів, без жадного насильства, сварки й колотнечі (Л. Укр.)]; rwTH питання руба, ребром см. руба и ребро; 5) (расценивать каким-либо образом, воспринимать как-либо) разг. считать; (думать — ещё) полагать [Панів за те там мордували І жарили зо всіх боків, Що людям льготи не давали I ставили їх за скотів (Котл.); Коваль був чудний собі чоловік... Любив він гарно вбиратися, — може, ставив, що він коваль над усіма у світі ковалями (перекл. з Вовчка)]. ставитися, -влюся, -вишся 1) (до кого, до чого) относиться (к кому, к чему); (обходиться каким-нибудь образом — ещё) обращаться ( с кем, с чем) [На господі у себе Чайченко такий самий небалакливий, як і в людях, мати ж його дуже ласкава і привітно до всіх ставилась (Вовч.); Вона досить скептично ставилася до таємничої слави не менш таємничого доктора Гальва- неску (Смол.)]\ гатися доброзичливо до кого см. доброзичливо; ^тися з презирством до кого, до чого см. презирство; їстися поблажливо до кого, до чого см. поблажливо; 2) (вверх) редк. вставать, подниматься, подыматься [Випровадили її хлі- бом-сіллю аж за ворота і довго дивились на ту куряву, що стовпом ставилась за бричкою (Свидн.)]; 3) (несоверш. и соверш.: прибывать куда-либо — обычно по какому- нибудь официальному поводу) редк. являться, явиться [Прошу не брати за зле, що висилаю листа, а не ставлюся сама на 25 [серпня], — далебі на се нема фізичної можливості (Л. Укр.); Навіть на суд Романне ставився, а післав замість себе лисого Мордка (Коцюб.)]; 4) страд, з. (несоверш.) ставиться; становиться; помещаться; устанавливаться, водружаться; составляться; определяться; ставиться: представляться; строиться, выстраиваться; ставиться; возводиться; воздвигаться; рубиться; класться; ставиться; считаться [В одну мить схопилася я з постелі, опускаючи босі ноженята в теплі сукняні черевички, що завжди на ніч ставилися біля кроваті (Мирн.)]; ер. ставити 1—5. ставище, ставйдло место, где был пруд [На ставищі знімається мряка (Вільде); Город виходить до ставидла... (Вас.)]. ставка 1) воен., карт., перен. ставка [Зали палацу були залиті яскравим світлом: ставка командуючого освітлювалась електрикою від похідної динамомашини (Смол.); Пам'ятайте — ставка на перемогу! Командири, по місцях! (Довж.)]; ваша ~ка бита карт., перен. ваша ставка бита [Здаєте зброю чи ні? Бачите ж, ваша ставка бита (Шиян)]; очна /^>ка, ^ка віч-на-віч см. очний 2 и віч-на-віч; ставити (робити) г^ку на що делать ставку на что [Пролетаріат повинен ставити ставку на демократію, не перебільшуючи її сил.. (Ленін); Вороги революції робили ставку на боротьбу всередині партії більшовиків, на розкол (Іст. КПРС)]; 2) (размер заработной платы; фин.) ставка [Збільшено тарифні ставки тим, хто працює безпосередньо у вибоях, хто зайнятий ремонтом механізмів і машин (Рад. Укр., 1956, ХГ)]. ставковий прудовой [Видивляється на свою красу в ставкові води поновлений палац (Мирн.); Результати ведення ставкового господарства залежать від рівня рибницької техніки (Наука і життя, 1956, 10)]. ставленик, ставленець, -нця ставленник [Німецьке командування панічно тікає з охопленої повстанням України, разом з ним, переодягнувшись у форму німецького офіцера, безславно тікає і ставленик їхній, ляльковий гетьман Скоропадський (Скляр.); Мені відомо, що є там [в сільраді], дійсно, дехто з непевних людей, ставленців куркулів та, можливо, і викритих уже в районі негідників (Крот.)]. ставлениця ставленница. ставлення 1) отношение; обращение [Співчутливе ставлення до неї невідомих їй досі людей особливо вразило Ольгу (Шиян); Силантьев виступив на виробничій нараді проти Гусарова, виявивши його нехлюйське ставлення до механізмів (Донч.)]; ер. ставитися 1; 2) постановка; *-^ня стовпів постановка столбов; 3) возведение; кладка; ср. ставити 3. ставляти см. ставити. ставма нар. стоймя; разг. стойком [А полукіпки які ось! ..Снопів скільки ставма стоїть, а один зверху сидить (Тесл.)]; ставати, стати ^ма (обычно о лошади) становиться, стать на дыбы, вздыбливаться, вздыбиться [I кінь вороний його ставма ставав, І барсом пораненим раптом стрибав (перекл. Рильського)]. ставний1 (о росте, телосложении) статный, стройный, разг. подбористый; (видный, внушительный — ещё) осанистый, представительный [Чорнява ставна дівчина з веселими лукавими очима підійшла до Тетяни (Жур.); Ставні берези вздовж дороги Обабіч стали в два ряди (Рил.)]. ставний2 прудовой [В ставок випустили маляс і зробили з його смердюче багно; ставна вода була гнила (Н.-Лев.)]. Ср. став, ставнйк, -ка церк. 1) подсвечник; уст. светец [В пустій, але затишній каплиці була дубова лавка та широкий прилавок з розп'яттям і ставниками для свічок (Козл.)]; 2) свеча (для церковного подсвечника) [П е- ч а р и ц я: ..От якби він свою дочку від- I дав за мене.. Поставив би тоді, господи, ставник з ногу завтовшки... (Мирн.)]. | ставність, -ності статность, стройность; под- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)