Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ста 484 ста шкоді: коня вкрали — тоді він стайню зачинив (приказка)]. стак? і 1) стакан [Пан сів на рундуці та й п'є холодну воду стакан за стаканом (Стор.); В хаті було чепурно, чисто. На здоровому миснику видно було кілька фарфорових тарілок та стаканів (Н.-Лев.); За столом сиділи уже батько з сином. Перед кожним стояло по стакану чаю (Мирн.)]; 2) воен., горн, стакан. стаканёць, -нця уменьги.. разг. стаканчик [Вона налила у стаканець води (Варе.)]. Ср. стакан 1. стаканчик уменьш., ласк, стаканчик [— Та хоч стаканчик випийте! Я вам сюди принесу стакан, — сказала Ватя (Н.-Лев.); X и м к а: Тіточко! наллю я вам ще стаканчик (Мирн.)]. Ср. стакан 1. стакер, -кера техн. стаккер. стаккато муз. 1) нескл. сущ. ср. р. стаккато; 2) нар. стаккато. стаксель, -селя мор. стаксель [Команда кидається піднімати новий стаксель (Довж.)]. стала 1) прил. см. сталий; 2) (род. сталої) сущ. спец. постоянная. сталагміт геол. сталагмит [Веселий стовпчик води, мов маленький сталагміт, б'є з-під землі (Чаб.)]. сталагмітовий геол. сталагмитовый. сталактит геол. сталактит. сталактитовий геол. сталактитовый. сталебетон, -ну строит, сталебетон. сталебетонний, сталебетоновий строит, сталебетонный. сталевар, -ра сталевар [Коли Марко Артьо- мов уже був сталеваром, він завжди варив якісну сталь (Чорн.)]. сталеваріння мет. сталеварение [Раніше я думала, що ніколи книг про сталеваріння не зрозумію. Все зрозуміла... (Руденко)]. сталевий стальной; (спец. — ещё) сталевой [Кліпнула сигнальна лампочка, закрутилась верхня лебідка, намотуючи сталевий трос (Янов.)\ Здавалось, що тихий присмерк вишив злинялим шовком острів на сталевому морі (Коцюб.); Слава партії сталевій, У боях гартованій, Ми йдемо до комунізму, Міцні та згуртовані (народна пісня)]. сталево нар. стальным блеском [Промінь окреслює квадратну голову, шкірянка на плечах сталево блищить (Кундз.); Сталево блищали де-не-де озеречка після дощу (Гонч.)]. сталедротовий техн. сталепрбволочный. сталеливарний мет. сталелитейный [Тепер розтоплену сталь повезуть у сталеливарний цех (Собко)]. сталеливарник сталелитейщик. сталеливарня мет. сталелитейная (сущ.). сталеплавильний мет. сталеплавильный [Прискорюються темпи впровадження нової техніки і досконалішої технології також і в сталеплавильних цехах (Наука і життя, 1957, 4I сталеплавильник сталеплавильщик [День у день нарощують темпи виробництва сталеплавильники орденоносного заводу їм. Леніна (Рад. Укр., 1952, XI)]. сталепрокатний мет. сталепрокатный. сталепрокатник сталепрокатчик. сталерозливальний, сталерозливний мет. ста- леразлйвочный [Мартенівський цех «За- поріжсталі» закінчує підготовчі роботи по гарячому випробуванню сталерозливних ковшів нової конструкції (Наука і життя, 1957, 1)]. сталетопний мет. редк. сталеплавильный [Він [Марко Артьомов] роздмухував сталетопні печі, ясні, як саме сонце (Чорн.)]. сталетопник редк. сталеплавильщик. сталефасонний мет. сталефасонний. сталий постоянный; (способный сохранять данное состояние) устойчивый, установившийся, устоявшийся, сложившийся; (непоколебимый, неизменяемый) незыблемый [Петро Петрович тільки що скінчив університет і ще не мав., сталої роботи (Ca- мійл.); Передові льонарські колгоспи Полісся України на великих площах вирощують високі сталі врожаї льону (Техн. культ.); Мати з більш сталим характером, з складною, тонкою і глибоко душевною організацією (Коцюб.)]', ~ла в є л и ч и- н а мат. постоянная величина; ^>ла р і в- новага физ. устойчивое равновесие. сталити, -лю, -лиш насталивать (спец.); прям., перен. закалять [Вона [воля] заснула; цар Микола її приспав. А щоб збудить Хиренну волю, треба миром, Громадою обух сталить, Та добре вигострить сокиру — Та й заходиться вже будить (Шевч.); Гармати гули під горою, І ніч не гасила вогнів, Нам серце, і пісню, і зброю Сталили надія і гнів (Пере.)]. сталитися, -литься прям., перен. закаляться [Щаслив, ..Хто в бою, наче сталь в огні, сталиться! (Фр.); Сталилась грізная сім'я В вогнях боїв кривавих (Ус.)\. сталініт, -ту спец. сталинит [Каркас [Палацу спорту] виготовлений із збірного залізобетону. Величезні потужні двері— із сталініту (Рад. Укр., 1959, X)]. сталість, -лості постоянство; устойчивость; незыблемость; закон ~лості речовини закон постоянства вещества. Ср. сталий. сталка, сталька разг. 1) ряд, полоса; (неточно) дорожка [Підлога була застелена сталками вибіленого полотна, і Громський з жахом глянув на свої не дуже чисті туфлі (Земл.)]; 2) прядь [На. плечі падали дві довгенькі косички, заплетені в три сталки (Чорн.)]; 3) слой [По мілководді скрізь розляглося широколисте латаття, вкрило воду листом в три сталки (Н.-Лев.)]; 4) стальная пластинка в корсаже. стало нар. постоянно; устойчиво; незыблемо [Я собі відреставрував хатину, що тато купив був від емігранта, і там буду стало мешкати (Стеф.); Налетів дев'ятий вал і прокотився бурею по морі.. Вал на гору наступав, гора стояла твердо, міцно, стало (Л. Укр.)]. Ср. сталий. сталювати, -люю, -люєш техн. сталировать. сталюватися, -люється техн. сталироваться. сталь1, -лі сталь [Чавун іде в мартенівські печі. Мартени дають сталь (Вишня); Загри- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)