Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ста 485 ста мі ли акорди, міцні, як сталь, дужі, глибокі, як море (Н.-Лев.); Сталь і ніжність, любий мій, поєднать в собі зумій (Тич.)], сталь2, -лі обл. см. сталка. сталька см. сталка. стальний стальной [Мій корабель лежить на дні, Та в'яже троси вже стальні До нього водолаз (Нагн.);— Які хами! — брьохнув- ся він у шкіряне крісло і жестом запросив сісти присутніх. — Тільки завдяки моїм стальним нервам я не турнув їх в три шиї з салону (Головко)\ Очі [Мороза] стали стальними (Чаб.)]. стальований техн. сталированный. Стамбул Стамбул. стамеска стол, стамеска [Чобітки на нім нові, Синій кант на рукаві, А з кишені виглядають Дві стамески ножові (Воронько)]. стамесковий стол, стамесочный. стан1, -ну 1) (о фигуре, талии, росте) стан [Чорна кашемірова сукня огортала її стан (Шиян)]: високий ^>ном высокий ростом [Дядько був станом високий, очі чорні (Вовч.)]; 2) (в рубашке) стан (обл.) [Ой дам тобі, подруженько, на стан полотенця. Та не стій ти з моїм милим, не ріж мого серця! (народна пісня)]. стаи2, -ну (место стоянки, расположения) 1) воен., с.-х., перен. стан [Р а т и б о р сідає поряд: ..Гадали ми, що тайно в стан ворожий Проникнув ти, щоб мстити за отця, За Новгород великий (Коч.)\ Із шумом підходить до пальм караван, Веселий в їх тіні розкинувся стан (перекл. Рильського)', У польовому стані, По росяній порі, Зійшлися на вечерю Засмаглі косарі (Нагн.)]; стати ^ном воен. и пр. стать лагерем [Вже переможці стали станом В долині красній та розкішній (Л. Укр.)]\ 2) (административное подразделение уезда) дорев. стан [Дав знати [посесор] в стан. Становий набіг на заводи 8 москалями, з доктором та з попом (Н.-Лев.); Природа не дуже багато натовкла розуму в голову пристава четвертого стану (Ст.)]', 3) (для лошадей) с.-х. станок [Ірже, наче жеребець на стані (Ном.)]. стан3, -ну 1) состояние [Природознавство' з певністю стверджує, що земля існувала в такому стані, коли ні людини, ні взагалі будь-якої живої істоти на ній не було і бути не могло (Ленін)', Мій стан був подібніш до сну — тяжкого, болючого (Фр.)', Ніколи Ляхович наочно не виявляв стану тривоги чи радості (Ле)]; ~н з д о р 6 в'я состояние здоровья [Зажурена недомаганням дочки, мати часто питалася лікаря, що він думає про стан її здоров'я (Кобр.)]; ~н невагомості состояние невесомости [Ю. О. Гагарін першим витримав протягом тривалого часу стан невагомості (Наука і життя, 1961, 7)]; з а ^ном н а перше січня по состоянию на первое января; моральний <-~н моральное состояние [Тарасов до Штольца: Курсантка Василенко доповідала вам про свій моральний стан (Мик.)]; н є в г^ні редк. не в состоянии [Я зовсім не в стані віддати нашого волинського народного стилю пц-німецьки (Л. Укр.)]; у в з і р д ё- в о м у г^ні в образцовом состоянии [Другого дня дядя Ваня застав своє робоче місце у взірцевому стані й міг лише здогадуватись, хто йому допоміг (Янов.)]; у занедбаному г^ні в запущенном состоянии; у нетверёзому ~иі в нетрезвом состоянии; 2) (определённые обстоятельства, условия; совокупность общественно-политических отношений; режим, распорядок) положение; <~н облоги см. облога 1; ~н речей см,, річ1 2; воєнний ~н военное положение [Ми зовсім відвикли від военного стану, від пороху (Фр.)]; родинний ~н см. родинний 1; скрутний ~н трудное (затруднительное) положение, затруднение [Пронашка: Ну, Пронашко, кріпись. Ніколи ще не був ти в такому скрутному стані, як зараз (Мик.)]; с о ц і а л ь и и й ~н социальное положение [Юркові весь час давали відчути його соціальний стан (Вагм.)]', 3) грам, залог; 4) (общественная группа) сословие, уст. состояние; (сословный разряд — ещё) звание [В попередні історичні епохи ми знаходимо майже скрізь повне розчленування суспільства на різні стани.. (Комун, ман.); Вона була городянка, навіть була не з духовного стану (Н.-Лев.)]. етап4, -на 1) техн. стан; (четыре колеса на осях — ещё) скат [В післявоєнні роки на наших підприємствах побудовано нові високопродуктивні стани (Наука і життя, 1956, 5)]; 2): нотний ~и муз. нотный стан [Коротка зупинка в співі, коли вона не є звичайною паузою, позначається комою, що ставиться на нотному стані на місці зупинки (Нар. творч. та етн., 1958, 4)]. стандарт, -ту стандарт [Перед приморозками помідори треба зібрати., та розсортувати за стандартом і стиглістю (Колг. Укр., 1957, 7); Про нього ніхто не зможе сказати, що він мислить за готовими стандартами (Руденко)]. стандартизація стандартизация [Одна з умов підвищення якості продукції — широке впровадження стандартизації (Рад. Укр., 1959, VIII)]. стандартизований стандартизированный, стандартизованный. стандартизування стандартизирование. стандартизувати, -зую, -зуєш стандартизировать, стандартизовать. стандартизуватися, -зувться стандартизироваться, стандартизоваться. стандартний стандартный [Степан Іванович жив в одному з стандартних будинків (Жур.); їжа була несмачна, по-ресторан- ному стандартна (Дмитр.)]. стандартність, -ності стандартность. стандартно нар. стандартно. станик (род одежды) 1) уст. блузка, кофта [Станик і спідничка з грубого перкалю, добре вже зношені, не мали нічого спільного з пануючою модою і, очевидно, були власного крою (Фр.)', Вона глянула на маленький годинник, пришпилений брош- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)