Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ста 486 кою-кокардою до станика (Л. Укр.)]; 2) {безрукавка) обл. станина. станина техн. станина [Часом серед роботи він замислювався і спирався обома руками на станину, наче хотів зірвати з бетонної основи важкий верстат (Донч.)]. станинний техн. станинный. станиця 1) (селение) станица [Органами державної влади в областях, округах, районах, містах, селищах, станицях і селах УРСР є Ради депутатів трудящих (Конст. УРСР)]; 2) воен. ист. станица [Як тілько світова зірниця На небі зачала моргать, То вся Троянськая станиця Взялася мертвих зволікать (Котл.)]. станичний станичный. станичник 1) станичник [Довгопол сходив на битий шлях, в обидва боки подивився, чи не їдуть станичники (Ле)]; 2) станичник. Ср. станиця 1—2. станичниця станйчница. Ср. станичник 1. станіолевий станиолевый. станіоль, -лю станиоль [— Працюю на кондитерській фабриці, — відповіла дівчина,— загортаю цукерки у папір і станіоль (Соб- ко)]. Станіслав1 геогр. Станислав. Станіслав2 (имя) Станислав. Станіслава Станислава. Станіславська область Станиславская область. станіславський Станиславский. станіт, -ту хим.. станнит. отанкач, -ча воен. разг. станковый пулемёт [Станкачі й міномети за сигналом накрили ворожу оборону (Гонч.)]. станкйй редк. стройный, статный [Високого зросту [Максим], станкйй, бравий, широкоплечий, як з заліза збитий (Мирн.)]. станковйзм, -му жив. станковйзм. станковий 1) жив. станковый; ~вий ж и- вопис станковая живопись [До*станкового живопису древньої Русі належать, головним чином, ікони, які писались на дерев'яних дошках (Нар. стар. іст. УРСР)]; 2) воен. станковый, станочный, станинный; ~внй кулемет станковый пулемёт [Недалеко я побачив групу людей біля станкового кулемета (Сміл.)]. станковист жив. станковист. становий залоговый. Ср. стан3 3. становий1 1) прил. становой; ~вйи пристав становой пристав [Збивши куряву, на пожар пробіг на змилених конях становий пристав (Панч)]; 2) (род. станового) сущ. становой [Несподівано до Майдана приїхав становий, списав усе, що було в хаті й на подвір'ї (Кач.)]. Ср. стан2 2. становий2 сословный; уст. посословный [Тема соціального розшарування козацтва — антагонізму між козацькою старшиною, яка після визвольної війни особливо наполегливо домагалася станових привілеїв, та козацькою «голотою» — лягла в основу поширеної в багатьох варіантах думи про Ґанджу (чи Хвеська) Андибера Aст. укр. літ.)]. Ср. стан8 4. становий3 (основной, главный) становой (обл.); ~вйй хребет перен. становой хребет. Становий хребет геогр. Становой хребет. становисько редк. см. становище1. становити1 см. ставити. становити2, -новлю, -новиш (быть, являться чем-нибудь) представлять [собой]; (в совокупности — егиё) составлять, образовывать [Всі згоджувалися, що тільки хвіст становить безперечну прикмету відьми (Коцюб.); Політичну основу УРСР становлять Ради депутатів трудящих (Конст. УРСР); Територія сільради, що налічує не більше 2000 яоловік населення, становить, як правило, одну виборчу дільницю (Полож. про вибори)]; <-^ти собою представлять собой; разг. представлять из себя [Готель становив собою вигідну позицію (Гонч.)]; ^ти виняток составлять исключение, быть исключением [Щедрота — бідарів це споконвічна риса, І в цьому винятку не становив Денис {Рил.)]. становитися, -новлюся, -нбвишся редк. см. ставати1. становище1 1) положение; (реже—о само- чувствии) состояние [Розробляючи питання нової економічної політики, Ленін уважно вивчав становище на селі, ..не раз розмовляв з селянами (Біогр. Леніна); Він знайшов вихід із свого дуже неприємного становища (Вас); Терентій Йосипович: Становище наркома критичне. Дві травми, поламано череп (Корн.)]; вийти з <^ща выйти из положения [Не знаючи, як вийти з становища, Стаха розревілася вже зовсім щиро (Вільде)]; виправляти, виправити ~ще исправлять, исправить положение [Важко виправити становище, хоч, звичайно, людина все може, якщо захоче (Чаб.)]; міжнародне ~ще международное положение [Мав же [Давид] сьогодні в хаті- читальні робити доповідь про міжнародне становище, то й вибирав цифри і складав конспект (Головко)]; потрапити в безвихідне г^ще см. безвихідний; рятувати, врятувати ~ще спасать, спасти положение [Він бачив, що коли справа дійде до бою, півсотні дужих козаків порубають його з почтом на капусту. Але треба було рятувати становище (Тулуб); Своєю появою Мірошниченко урятував становище, припинив хистку дискусію (Ле і Левада)]; 2) (место, роль в обществе) положение [Цей блискучий панич розлучився з безжурним порожнім життям, проміняв свою кар'єру на становище сільського крамаря (Коцюб.); Я людина без офіціального становища (Л. Укр.); І годинник на руці, і одяг міський святковий, і поводження., свідчили про високе становище гостя (Ле)]; соціальне ~ще социальное положение; людина з r^/щем человек с положением. становище2 (место остановки, временного расположения) становище; обл. становье [Догнали отару до становища. Дід свиснув малахаем, вівці розскочились, розсипались по зеленому полю... (Мирн.); Це все становище з куренями, очеретяними ятками, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)