Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ста 487 ста ..з кухарським куренем загалом звалося куренем (Н.-Лев.)]. становість, -вості сословность [Найглибше коріння становості, а саме: залишки феодалізму і кріпосництва в землеволодінні, вирвані нами до кінця (Ленін)]. становлення становление [Одним з важливих джерел становлення і розвитку критичного реалізму в українській літературі була усна народна творчість (Іст. укр. літ.)]. станок1, -нка 1) уменыи., ласк, от стан1 1 [Як стеблиночку, тонку та високу, обгорнуло сиве та шнурком мережане сукно стрункий її станок (Вас.)]; 2) см. стан1 2. станок2, -нка 1) воєн, станок, станина; кулеметний ~к пулемётный станок; 2) техн. редк. станок [Та сама хата, що й в першій дії, тільки краще споряджена.. В одному кутку гончарський станок (Л. Укр.); В підземній друкарні біля двох ручних станків працювали літні партизани (Ст.); Вже до сімей вернулися солдати. Хто — до станка, А хто — степи орати (Піде.)]; 3) с.-х. станок [Він відчинив двері конюшні, ішов між станками, гладив коней по гривах і долонею ляпав по шиях (Чорн.); Корови, особливо молоді, дуже швидко привчилися самі приходити в доїльні станки на дзвоник (Коле. Укр., 1956, 9)]. станок3, -нка (небольшой посёлок в Сибири) станок. станочник спец. станочник. станочниця спец. станочница [Завія стружок зі станка, Мов пух, сліпуча і легка, Ясна, мов сніг, пухка, мов сніг, Спада станоч- ниці до ніг (Заб.)]. станочок1, -чка уменъш., ласк, от стан1 1 [Павло: ..Коли б я зміг хоч разочок обгорнути отой чудовий станочок (Кроп.)]. станочок2, -чка уменыи., ласк, от станок2 З [Купи собі, синку, Коня вороного, Постав у станочок, Говори до нього! (народна пісня)]. станс поэт. 1) станс; 2): ~си, -сів мн. ч. стансы [Не в стансах прославили [співці] милої вроду, а в тихих журливих піснях (Л. Укр.)]. станути1, -ну, -неш (под действием тепла и т. п.) растаять; (совсем и перен.: исхудать, лишиться сил) истаять; (о снеге, льде: сойти с поверхности) стаять [Сніг давно станув під ясними променями південного сонця (Смол.); Станула в якусь мить крига в очах, і іскри ніжності бризнули з них (Риб.); Скільки вона сліз вилила, боже мій, світе мій! Станула як віск (Вовч.)]. станути2, -ну, -неш разг. 1) стать; («а что- либо, над чем-либо) встать [Хіба я не своїми очима бачив, як піп звелів Яцькові Рибаль- ченкові станути навколішки? (Барв.)]; 2) (перестать двигаться, делать что-либо) остановиться, стать [Розвідка на один лише момент станула на гребені (Кач.); Глибоко в лісі на поляні вози станули (Мак.)]. См. ещё ставати1 1—2. станційка уменыи. станцийка [З'явилась за вікном якась станційка; люди з клунками розігнались до поїзда (Гонч.)]. станційний станционный [Із станційного будиночка виходить начальник станції (Мик.)]. станція 1) ж.-д. и пр. станция [На одній із станцій ввійшла до вагона бабуся (Вишня); Ми в'їхали в невеличке село Лозецко, де зміняли коні й перепрягали їх на поштовій станції (Н.-Лев.)]; вузлова ^ція ж.-д. узловая станция [Розбіглися рейки на вузловій станції (Мик.)]; 2) (предприятие или учреждение по обслуживанию чем-либо какой-нибудь территории, научно-исследовательская организация um. п.) станция [Станцію ми електричну Тут збудували в селі (Мур.); Він сам лагодив апарати на телефонній станції (Куч.); Сьогодні на водній станції студенти першого курсу вже складають норми (Собко); Перші партії молодняка, одержані з інкубаторної станції в березні — травні, колгоспи вирощують в опалюваних приміщеннях (Колг. Укр., 1958, 2); Радянська міжпланетна станція сфотографувала зворотний бік Місяця (Веч. Київ, 1959, X)]; 3) (временное расквартирование) обл. постой. станцювати, -цюю, -цюєш станцевать; (народный танец — обычно) сплясать [Удвох давай станцюємо, чорнобрива (Лє)]. станя обл. см. стайня. стапель, -пеля мор. стапель [Корпус міноносця похитнувся і посунувся по довгому помосту стапеля (Собко)]. стапельний мор. стапельный [У стапельному цеху новатори., механізували правку трубчастих конструкцій щоглових пристроїв (Наука і життя, 1957, 2)]. стара 1) прил. см. старий 1—2; 2) (род. старої) сущ. старуха, старая (разг.); (о жене шутл. — ещё) благоверная, уст. дражайшая половина [Вона їде на день у Харків. Дістала для матері путівку в будинок відпочинку і хоче вирядити стару (Грим.); Ну, що, стара? Час би вже й поснідати (Л. Укр.)]. старанний старательный; (отличающийся трудолюбием — ещё) трудолюбивый; (проникнутый рвением к чему-либо книжн. — ещё) ревностный; (способный усердно, длительно заниматься тем, что требует сидячей работы — ещё) усидчивый; (быстро и точно исполняющий возложенные на него поручения — ещё) исполнительный; (проявляющий усердие в чём-нибудь — ещё) усердный, книжн. истовый; (добросовестно относящийся к делу, работе — ещё) прилежный; (предусмотрительный — ещё) заботливый; (аккуратный — ещё) тщательный [В вечірню школу йде Оксана, — Вона кінча десятий клас. В роботі щира і старанна, Проста дівчина — без прикрас (Заб.); Кожен колосок на цьому полі був викоханий старанними й пестливими руками (Жур.); Видання мені сподобалося: то дурниця, що папір не з кращих: аби можна читати. Зате дешево і старанна коректа (Коцюб.)]. старанність, -ності старательность; трудолюбие; ревностность; (большая — ещё) рвение; усидчивость; исполнительность; усердность, усердие; прилежность, прилежание; заботливость; тщательность [Том розійілов- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)