Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 607):
Попередня 
Наступна

ста
487
ста
..з кухарським куренем загалом звалося
куренем (Н.-Лев.)].
становість, -вості сословность [Найглибше
коріння становості, а саме: залишки
феодалізму і кріпосництва в землеволодінні,
вирвані нами до кінця (Ленін)].
становлення становление [Одним з важливих
джерел становлення і розвитку
критичного реалізму в українській літературі
була усна народна творчість (Іст. укр.
літ.)].
станок1, -нка 1) уменыи., ласк, от стан1 1
[Як стеблиночку, тонку та високу,
обгорнуло сиве та шнурком мережане сукно
стрункий її станок (Вас.)]; 2) см. стан1 2.
станок2, -нка 1) воєн, станок, станина;
кулеметний ~к пулемётный станок; 2) техн.
редк. станок [Та сама хата, що й в
першій дії, тільки краще споряджена.. В
одному кутку гончарський станок (Л. Укр.);
В підземній друкарні біля двох ручних
станків працювали літні партизани (Ст.);
Вже до сімей вернулися солдати. Хто —
до станка, А хто — степи орати (Піде.)];
3) с.-х. станок [Він відчинив двері конюшні,
ішов між станками, гладив коней по
гривах і долонею ляпав по шиях (Чорн.);
Корови, особливо молоді, дуже швидко
привчилися самі приходити в доїльні
станки на дзвоник (Коле. Укр., 1956, 9)].
станок3, -нка (небольшой посёлок в Сибири)
станок.
станочник спец. станочник.
станочниця спец. станочница [Завія стружок
зі станка, Мов пух, сліпуча і легка, Ясна,
мов сніг, пухка, мов сніг, Спада станоч-
ниці до ніг (Заб.)].
станочок1, -чка уменъш., ласк, от стан1 1
[Павло: ..Коли б я зміг хоч разочок
обгорнути отой чудовий станочок (Кроп.)].
станочок2, -чка уменыи., ласк, от станок2 З
[Купи собі, синку, Коня вороного, Постав у
станочок, Говори до нього! (народна пісня)].
станс поэт. 1) станс; 2): ~си, -сів мн. ч.
стансы [Не в стансах прославили [співці]
милої вроду, а в тихих журливих
піснях (Л. Укр.)].
станути1, -ну, -неш (под действием тепла
и т. п.) растаять; (совсем и перен.:
исхудать, лишиться сил) истаять; (о снеге,
льде: сойти с поверхности) стаять [Сніг
давно станув під ясними променями
південного сонця (Смол.); Станула в якусь
мить крига в очах, і іскри ніжності
бризнули з них (Риб.); Скільки вона сліз
вилила, боже мій, світе мій! Станула як віск
(Вовч.)].
станути2, -ну, -неш разг. 1) стать; («а что-
либо, над чем-либо) встать [Хіба я не своїми
очима бачив, як піп звелів Яцькові Рибаль-
ченкові станути навколішки? (Барв.)];
2) (перестать двигаться, делать что-либо)
остановиться, стать [Розвідка на один
лише момент станула на гребені (Кач.);
Глибоко в лісі на поляні вози станули
(Мак.)]. См. ещё ставати1 1—2.
станційка уменыи. станцийка [З'явилась за
вікном якась станційка; люди з клунками
розігнались до поїзда (Гонч.)].
станційний станционный [Із станційного
будиночка виходить начальник станції (Мик.)].
станція 1) ж.-д. и пр. станция [На одній із
станцій ввійшла до вагона бабуся (Вишня);
Ми в'їхали в невеличке село Лозецко, де
зміняли коні й перепрягали їх на поштовій
станції (Н.-Лев.)]; вузлова ^ція ж.-д.
узловая станция [Розбіглися рейки на
вузловій станції (Мик.)]; 2) (предприятие
или учреждение по обслуживанию чем-либо
какой-нибудь территории,
научно-исследовательская организация um. п.) станция
[Станцію ми електричну Тут збудували в
селі (Мур.); Він сам лагодив апарати на
телефонній станції (Куч.); Сьогодні на
водній станції студенти першого курсу
вже складають норми (Собко); Перші
партії молодняка, одержані з інкубаторної
станції в березні — травні, колгоспи
вирощують в опалюваних приміщеннях (Колг.
Укр., 1958, 2); Радянська міжпланетна
станція сфотографувала зворотний бік
Місяця (Веч. Київ, 1959, X)]; 3) (временное
расквартирование) обл. постой.
станцювати, -цюю, -цюєш станцевать;
(народный танец — обычно) сплясать [Удвох
давай станцюємо, чорнобрива (Лє)].
станя обл. см. стайня.
стапель, -пеля мор. стапель [Корпус
міноносця похитнувся і посунувся по довгому
помосту стапеля (Собко)].
стапельний мор. стапельный [У стапельному
цеху новатори., механізували правку
трубчастих конструкцій щоглових пристроїв
(Наука і життя, 1957, 2)].
стара 1) прил. см. старий 1—2; 2) (род.
старої) сущ. старуха, старая (разг.); (о жене
шутл. — ещё) благоверная, уст.
дражайшая половина [Вона їде на день у Харків.
Дістала для матері путівку в будинок
відпочинку і хоче вирядити стару (Грим.);
Ну, що, стара? Час би вже й поснідати
(Л. Укр.)].
старанний старательный; (отличающийся
трудолюбием — ещё) трудолюбивый;
(проникнутый рвением к чему-либо книжн. — ещё)
ревностный; (способный усердно, длительно
заниматься тем, что требует сидячей
работы — ещё) усидчивый; (быстро и точно
исполняющий возложенные на него
поручения — ещё) исполнительный;
(проявляющий усердие в чём-нибудь — ещё) усердный,
книжн. истовый; (добросовестно
относящийся к делу, работе — ещё) прилежный;
(предусмотрительный — ещё) заботливый;
(аккуратный — ещё) тщательный [В
вечірню школу йде Оксана, — Вона кінча
десятий клас. В роботі щира і старанна,
Проста дівчина — без прикрас (Заб.);
Кожен колосок на цьому полі був викоханий
старанними й пестливими руками (Жур.);
Видання мені сподобалося: то дурниця, що
папір не з кращих: аби можна читати.
Зате дешево і старанна коректа (Коцюб.)].
старанність, -ності старательность;
трудолюбие; ревностность; (большая — ещё)
рвение; усидчивость; исполнительность;
усердность, усердие; прилежность, прилежание;
заботливость; тщательность [Том розійілов-

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)